Цей бочонок і талісман місцевої футбольної команди піднесли новому архієпископу Райнеру Марії Велькі, який виріс у Кельні і добре знайомий з традиціями, під час церемонії його введення на посаду у 2014 році
Fastelovend і Fasteleer – власне, карнавал по-кельнськи. Карнавальний сезон (Session) починається 11 листопада, а вуличний карнавал стартує в один із четвергів лютого або березня – «бабин четвер» (Weiberfastnacht) і закінчується в «попільну середу» (Aschermittwoch) наступного тижня. Вуличний карнавал також називають «п'ятою порою року» (fünfte Jahreszeit) або «божевільними днями» (Tollen Tage).
Jecken – ряжені та всі інші особи, які бурхливо й активно відзначають карнавал. Слово «jeck» місцевою кельнською діалектом означає «божевільний», а питання «Bist du eijentlich jeck?» у перекладі на розмовну німецьку мову звучатиме так: «Spinnst du?» («З глузду з'їхав?»).
Kölle Alaaf! – головне карнавальне привітання в Кельні. Слово «Alaaf» увійшло в місцевий діалект не пізніше середини XVI століття. Спочатку вживалося як тост, що означав заклик і готовність кинути все заради піднятого келиха. Пізніше додалося ще одне значення – прославлення Кельна як найкращого міста на світі.
Kölsch (кьольш) – назва діалекту та кельнського пива. Спостереження показують, що після чималої його кількості місцевою мовою починають говорити навіть приїжджі, які взагалі не володіють жодною німецькою.
D'r Zoch kütt! – цей вигук означає наближення однієї зі святкових процесій. Вони проходять у різних районах і передмістях Кельна в дні вуличного карнавалу. Головна хода – Rosenmontagszug. Для неї відведено так званий «рожевий» або «скажений понеділок». У карнавальну неділю маршрутом головної процесії проходить хода шкіл та районних блазнівських спільнот – Schull- un Veedelszöch.
Kamelle! – за допомогою цього заклику карнавальна публіка, особливо – діти, вимагає від учасників ходь щедріше розкидати «метальний матеріал» (Wurfmaterial) – карамельки та інші солодощі. Особливу обережність слід дотримувати при ловлі коробок цукерок і великих шоколадок. Вони літають з такою швидкістю, що при невдалому збігу обставин можуть дещо зіпсувати свято.
Strüssjer! – цей заклик вигукується на одному диханні з попереднім: «Kamelle! Strüssjer!». За його допомогою глядачі вимагають кидати в натовп тюльпани, гвоздики, мімози та інші квіточки. Діалектне слово походить від літературного німецького «Sträußchen», тобто букетик.
Bützcher означає «поцілуночок». Під час карнавалу можна і треба цілуватися. Символічний ритуал здійснюється не лише зі знайомими, а й з абсолютно незнайомими людьми. Щоправда, поцілунок – в одну щічку або обидві – ще не є, як кажуть, приводом для знайомства. Під час ходів багато поцілунків також дістається поліцейським, які стежать за порядком.
Schunkele un danze – учасники карнавалу завжди перебувають у русі, хоча б щоб не замерзнути в зазвичай прохолодну погоду. Якщо ж вони стоять на місці в якійсь пивній, то все одно танцюють під традиційні хіти і хитаються, взявшись за руки. Вираз «Schunkele un danze» якраз і означає цей музично-поступальний процес.
Jet ze müffele – «Щось перекусити?». Споживання пива стимулює апетит, особливо на свіжому повітрі. Серед найпопулярніших кельнських страв і закусок – кров'яна ковбаса (Flönz), житні булочки з сиром (Halver Hahn), відварені свинячі рульки (Hämcher), картопляні оладки (Rievkooche), а також тефтельки (Frikadellen).
Weetschaff походить від літературного слова «Wirtschaft», яким позначаються не лише економіка та народне господарство, але також пивні, ресторани та інші подібні заклади. З них на час вуличного карнавалу виносять усі меблі, щоб людям було де повеселитися під пісні та пиво. Перед більшістю таких закладів вишиковуються черги, але й на вулиці в ці дні та ночі нікому не нудно.
Kölle Alaaf!