Практичний підхід <\/strong><\/p>
Тим, хто вирішує захистити дисертацію в закордонному вузі, доводиться складніше, вважає аспірант Берлінського вільного університету Тігран Петросян. «До переїзду я займався науковою роботою в Єревані, але для Німеччини тема моїх досліджень не актуальна. Довелося обрати іншу», – розповідає він. Коли хочеш знайти хорошу тему для дисертації, потрібно підійти до справи практично, ділиться досвідом молодий вчений.<\/p>
«Скажімо, ви вирішили проводити дослідження в Німеччині і хочете жити в Берліні. Заходимо на офіційні сайти берлінських вузів, дивимося список викладачів, теми, за якими вони спеціалізуються. Побачили щось цікаве – зв'язуємося з професором, представляємося, викладаємо свої ідеї, – ділиться стратегією Тігран Петросян. – Якщо пощастить, у вас з'явиться науковий керівник, і в розмові з ним ви остаточно визначитеся з темою».<\/p>
І все ж таки, перш ніж звертатися до професора зі своєю ідеєю, хочеться переконатися, що вона одразу зацікавить його. Де шукати натхнення? З кого брати приклад?<\/p>
Слідами переможців<\/strong><\/p>
Берлінський інститут IFQ, який аналізує ситуацію у сфері наукових досліджень, у 2011 році опублікував збірник даних під назвою «Портрет німецького аспіранта», в якому експерти намагалися зібрати максимум інформації про молодих дослідників у Німеччині. Згідно з даними інституту, у 2010 році по всій країні дисертації захистили близько 26 тисяч молодих вчених. Найбільше аспірантів було серед фізиків та астрономів: 67% випускників цих спеціальностей вирішили писати дисертацію. Далі йшли такі напрями, як хімія (66%) та медицина (62%). Замикали десятку дисциплін історія (19%) та юриспруденція (15%).<\/p>
Але якщо подивитися на відсоток відмінників серед аспірантів різних спеціальностей, то тут юриспруденція та економіка опинилися на першому місці: 24% дисертацій за цими напрямами отримали найвищий бал. Аспіранти-медики, наприклад, набагато рідше захищають дисертації на «відмінно» – лише 6%. Всього з 2008 по 2010 рік з відзнакою захистилися не більше 16% німецьких аспірантів. Сьогодні ці дані як і раніше актуальні, зазначає в бесіді з DW співробітник інституту Якоб Теш: «Тенденції простежуються протягом багатьох років, і за останні чотири роки картина мало змінилася».<\/p>
Якщо вибір спеціальності перед вами вже не стоїть, і залишилося визначитися з темою, корисно буде придивитися до робіт старших колег, які захистилися на «відмінно». Але не можна забувати, що для дослідження потрібна не просто хороша тема, а тема, яка підходить саме вам, радить Маттіас Майєр, керівник наукового відділу Фонду імені Кербера. Щороку фонд проводить конкурс серед молодих вчених, які з відзнакою захистили дисертацію. Новоспечені кандидати наук можуть поборотися за солідний грошовий приз – 25 тис. євро.<\/p>
Фінансова криза, проблеми міграції, пошук альтернативних джерел енергії – всі найбільш актуальні проблеми знаходять своє відображення в темах наукових робіт. «Для нас найкращими є роботи, які мають значення не тільки для науки, але й для суспільства в цілому, – розповідає Маттіас Майєр. – Для того щоб знайти таку тему, потрібно уважно придивитися до того, що відбувається навколо».<\/p>
При пошуку теми експерт радить чесно запитати себе: «Це цікаво?» Якщо ви можете в кількох словах представити свою ідею іншій людині так, щоб вона теж зацікавилася, ви знайшли те, що шукали. Однак не варто робити ставку тільки на тему, навіть якщо вас надихнула робота, визнана найкращою серед найкращих. «Я не візьмуся стверджувати, що теми наших лауреатів – це запорука успіху. У конкурсі важлива актуальність теми та новизна підходу. Але коли ви захищаєте дисертацію в університеті, на першому місці – правильна структура дослідження, грамотне оформлення цитат, робота з джерелами», – пояснює Маттіас Майєр. Тому якщо вам спала на думку приголомшлива ідея, подумайте, наскільки вона здійсненна з наукової точки зору.<\/p>
Зазирнути в майбутнє<\/strong><\/p>
Безумовно, робота тільки виграє, якщо грамотне оформлення поєднуватиметься з актуальністю теми. Але що робити тим, хто присвятив себе вивченню гуманітарних наук? Чи можуть бути актуальними праці про історичних діячів, філософів та письменників, чий час давно минув? Безумовно, можуть, стверджує Маттіас Майєр.<\/p>
«Саме в минулому ми знаходимо відповіді на питання, які хвилюють нас сьогодні. Рік тому переможцем у сфері гуманітарних наук стала робота, присвячена історії руху «Брати-мусульмани». Захист дисертації збігся з військовим переворотом в Єгипті, коли про «Братів-мусульман» говорив увесь світ. Талановиті аспіранти у своїх роботах іноді начебто передбачають події майбутнього», – каже експерт.<\/p>
Прайс-лист на натхнення<\/strong><\/p>
Тим, хто, незважаючи на всі зусилля, так і не зміг визначитися, свою допомогу готові запропонувати професійні консультанти. В інтернеті легко знайти контакти організацій, які за певний гонорар обіцяють допомогти молодим вченим знайти хорошу тему, спланувати роботу над дослідженням і навіть домогтися його публікації. «А це легально?» – питають один одного відвідувачі студентських інтернет-форумів. Звичайно, відповідає Роман Блахета, керівник однієї з таких організацій.<\/p>
Ніхто не пропонує купити «корочку» або найняти «літературного раба», пояснює він: «До нас звертаються люди, які хочуть отримати вчений ступінь, але абсолютно не знають, з чого почати. Відсотків п'ять із них приходять зі своїми ідеями. Але більшість починають розмову зі слів: «Хочу вчений ступінь, байдуже, за якою темою». У такому разі ми починаємо з'ясовувати, чим цікавиться ця людина і чому, власне, вона вирішила зайнятися наукою».<\/p>
Нерідко клієнти просять зібрати інформацію про доступні місця в аспірантурі. Ще одна поширена послуга – моніторинг наукової літератури за обраною темою, адже цілком можливо, що хтось уже працював над нею до вас.<\/p>
Бажання полегшити собі життя обернеться немалими витратами: година консультацій коштує від 50 до 80 євро. Можна відразу замовити комплексний супровід проекту та отримувати поради на всіх етапах роботи. За це доведеться віддати від 7 до 30 тис. євро.
Адиля ЗАРІПОВА,
«Німецька хвиля».