PhD-програми – це не лише написання дисертації, а й практичний досвід
Самостійне дослідження чи робота в команді?
Як зазначає Deutsche Welle, у Німеччині існує два формати програм PhD: традиційний, іншими словами, індивідуальний, і структурований. Традиційний формат аспірантури передбачає написання дисертації за підтримки наукового керівника.
Незважаючи на те, що студент регулярно консультується з професором, в основному він працює один. Це дає більше свободи, але водночас вимагає жорсткої дисципліни та високого ступеня самостійності. Тривалість такої програми залежить від того, чи працевлаштований студент і на яких умовах, а також від його особистого темпу роботи. Як правило, написання дисертації займає від трьох до п'яти років.
Структуровані програми (Graduiertenschule) мають багато спільного з програмами PhD (Doctor of Philosophy) в англомовних країнах. Протягом усього періоду навчання з групою студентів працюють одразу кілька наукових керівників.
Окрім виконання дослідницької роботи студенти відвідують лекції та семінари, зокрема й міждисциплінарні – наприклад, з навичок презентації. Тривалість структурованої програми фіксована: від трьох до п'яти років, але завдяки постійній підтримці керівників часто студенти справляються із захистом швидше, ніж їхні колеги, які працюють самостійно.
Незважаючи на це, найбільш популярним залишається традиційний шлях: лише близько чверті PhD-студентів у Німеччині обирають структуровані програми.
PhD-програма в університеті
У Німеччині понад 150 університетів пропонують PhD-позиції – університети мають майже монополію на аспірантуру. Кандидатські ступені тепер присуджують і деякі вищі школи (Fachhochschule), але знову ж таки у співпраці з університетами. Згідно з результатами дослідження Конференції ректорів вишів (HRK), у період з 2015 по 2017 роки кількість випускників вищих шкіл, які захистили дисертації, зросла більш ніж на 26% порівняно з 2012-2014 роками.
В університеті аспірант нерідко отримує позицію наукового співробітника з частковою зайнятістю. Незважаючи на це, для успішного виконання проекту багатьом доводиться працювати повний робочий день. Написання дисертації при університеті може передбачати додаткові викладацькі та адміністративні обов'язки, однак їх обсяги варіюються залежно від програми та вишу.
Один із популярних варіантів – робота в університеті над проектом, що фінансується третьою стороною. Тоді участь в адміністративній та викладацькій діяльності майже не потрібна, і науковий співробітник може зосередитися на дослідженні. У цьому випадку також ймовірна спільна робота з іншими дослідницькими інститутами та компаніями.
Альтернатива університету
Написання дисертації не завжди передбачає роботу в університеті. У Німеччині у студента є два альтернативні шляхи: аспірантура при дослідницькій установі або промисловому підприємстві.
Чотири головні дослідницькі організації в Німеччині – Товариство Фраунгофера, Асоціація Гельмгольца, Товариство Макса Планка та Асоціація Лейбніца. Ці та інші позауніверситетські центри пропонують хороші умови для проведення дослідження: стипендії або контракт на роботу, а іноді аспірант може працювати та отримувати стипендію одночасно.
PhD-студенти, які вирішили працювати над своїм проектом при підприємстві, також потребують наукового керівника – професора з університету. Пошуки краще розпочати до того, як надсилати заявку, однак багато компаній протягом тривалого часу співпрацюють з навчальними закладами і можуть допомогти студенту у виборі керівника. Написання дисертації у сфері бізнесу часто передбачає тимчасовий контракт на неповну ставку.
Дисертація: з чого почати?
Насамперед майбутній PhD-студент повинен вирішити для себе, яка тема досліджень йому цікава і чи знає він експертів у своїй галузі, з якими йому хотілося б попрацювати. Важливо знайти керівника та інститут, які мають безпосереднє відношення до обраної теми: так студент може розраховувати на підтримку експерта та необхідну технічну оснащеність лабораторій.
Розпочати пошук можна онлайн – як з місця роботи або програми для аспірантів, так і з наукового керівника. Крім того, корисно навести довідки у власному університеті: можливо, хтось із лекторів та інших співробітників має зв'язки із закордонними навчальними закладами або інститутами.
Для подання заявки на PhD-позицію студенту потрібно представити свій проект на здобуття наукового ступеня з чітким і докладним описом предмета дослідження та планом здійснення поставленого завдання і надати інформацію про отриману освіту та оцінки. Тема магістерської роботи має велике значення, адже вона демонструє сферу спеціалізації.
Претенденту, швидше за все, потрібно буде підтвердити володіння іноземною мовою – необов'язково німецькою. Близько 10 відсотків іноземних студентів приїжджають до Німеччини саме заради навчання в аспірантурі. Тому багато структурованих програм орієнтовані на іноземців і викладаються англійською мовою. Крім того, у робочих групах часто спілкуються англійською.