Як повідомляє Deutsche Welle, всього в Німеччині налічується 403 навчальних заклади, що дають вищу освіту. За останні 20 років їх кількість зросла в рази, в основному за рахунок появи нових вищих шкіл (Fachhochschule) та приватних установ. Зростає не тільки кількість вишів, а й число програм, що пропонуються в них. На сьогоднішній день можна вибирати з 19 тисяч спеціальностей.
У 2017 році до німецьких вишів вступили 511 тисяч осіб. Уже п'ятий раз поспіль число першокурсників перевищило позначку в півмільйона. Їхній середній вік за останні роки знизився і зараз становить приблизно 19 років. Тих, кому на момент вступу не виповнилося ще 18 років, у німецьких вишах менше 1 відсотка.
Цікаво, що стабільно високою залишається частка студентів, які приступають до навчання у виші після 25 років: їх близько 14 відсотків. Як правило, це студенти факультетів медицини та психології. Пов'язано це з тим, що на ці спеціальності існує конкурс атестатів і вступити у багатьох виходить не з першого разу.
Рекордно високим залишається і число студентів, які кидають навчання: на даний момент це майже третина всіх учнів. Особливо високий цей показник серед іноземних учнів, які приїжджають до німецьких вишів. Щоправда, багато хто, кинувши навчання в Німеччині, продовжують потім навчання у себе на батьківщині.
І, тим не менш, німецькі виші залишаються справжнім магнітом для іноземних студентів. Сьогодні кожен п'ятий в університетах Німеччини – іноземець. Приблизно 40 відсотків приїжджають на семестр за обміном, близько 30 відсотків хочуть отримати диплом бакалавра, більше чверті проходять навчання в магістратурі та 3 відсотки працюють над написанням дисертації.
У Німеччині на отримання диплома бакалавра в середньому йде сім з половиною семестрів. Навчання за бакалаврською, а згодом і магістерською програмою займе в середньому 12,3 семестра.
У випускників вищих навчальних закладів «дуже хороші шанси на працевлаштування», як пишуть автори доповіді. Тут треба зазначити, що за останні десять років не відбулося серйозних структурних змін: понад 40 відсотків випускників закінчують юридичний, економічний факультети, а також факультет соціології. 34 відсотки випускників мають дипломи з «м'ятних спеціальностей» – до групи MINT у Німеччині потрапляють математика, інформатика, природничі та технічні науки. Це дуже високий показник порівняно з іншими європейськими країнами, що не може не тішити Німеччину.
Власники диплома вишу заробляють у середньому більше, ніж спеціалісти з профосвітою: погодинна оплата праці в першому випадку на вісім-дев'ять євро вища. Серед випускників німецьких вишів менше безробітних. Рівень безробіття серед спеціалістів з вищою освітою – трохи більше двох відсотків. На даний момент середній показник безробіття по країні майже вдвічі вищий.
Те, що вища освіта заважає працевлаштуванню, на думку авторів дослідження, в житті не знаходить підтвердження. На ринку праці затребувані як бакалаври, так і магістри. Щоправда, з бакалаврами справи складніші: лише третина працюють за спеціальністю. Вчені пояснюють це високою конкуренцією з боку випускників з дипломом магістра.
Освіта вигідна для всіх: для кожного особисто і для держави в цілому. Освічені чоловіки та жінки краще інтегровані в суспільстві, заробляють більше, активніше беруть участь у політичних та суспільних процесах, харчуються більш здоровою їжею та більш щасливі. До такого висновку прийшли вчені. У групі населення з неповною середньою освітою більше курців та любителів нездорової їжі.