Фінський ізолятор для біженців мало нагадує пенітенціарний заклад
Сьогодні на 5,3 млн населення «країни тисячі озер» припадає понад 200 тис. мігрантів, які отримали фінське громадянство. Ця цифра здається значною, але порівняно з іншими країнами Європи (де-не-де частка мігрантів перевищує 10% від кількості громадян країни), фінські 4% здаються незначними. Однак кількість тих, хто приїжджає та просить притулку, постійно зростає. Особливо помітне збільшення числа біженців в останні два роки. Так, якщо в 2006 році в міграційні служби звернулися 2 тис. 324 особи, то в 2008-му – вже 4 тис. 36 осіб, а в цьому році, за прогнозами, загальна кількість тих, хто звернувся, досягне 6 тис.
Чому до Фінляндії їде все більше мігрантів? Відповідь проста. За словами начальниці відділу біженців і переселенців Фінляндського Червоного Хреста Леєни Кайси Оберг, Фінляндія на сьогодні надає найкращі умови в Європі. Всім без винятку мігрантам надається гуртожиток, безкоштовна медична допомога та виплачується допомога в розмірі €22 за один робочий день. Це пояснює, чому в Петербург і Ленобласть за 9 місяців цього року з клопотанням про надання статусу біженця звернулися лише три десятки осіб, а до сусідів – майже 6 тис. Одноразова допомога вітчизняних міграційних служб у розмірі 100 рублів приваблює лише найвідчайдушніших переселенців.
Втім, як показали особисті спостереження, у Фінляндії легкого життя біженцям ніхто не гарантує. Статус біженця отримують далеко не всі. За статистикою, лише 1/3 тих, хто претендує на притулок, залишається в країні та отримує шанс стати повноцінним громадянином Фінляндії, пройшовши інтеграційну програму. Решта депортуються додому.
Сам процес розгляду клопотання біженця триває у фінських інстанціях довго – від кількох місяців до трьох років. Весь цей час «випробувані» закріплені за 26 міграційними центрами, розташованими в різних частинах країни. Вони можуть проживати в гуртожитках центрів, можуть винаймати житло за допомогою держави. Втім, найбуйніших і найнепередбачуваніших іммігрантів все ж таки позбавляють волі й поміщають в особливий ізолятор, де вони мають гідне харчування та право на медичне обслуговування нарівні з фінськими громадянами. Головний принцип такої політики влади озвучила Леєна Кайса Оберг: «Якщо біженці отримуватимуть послуги в такому ж обсязі, як і фіни, то в них буде більше шансів і бажання інтегруватися у фінське суспільство».
Неподалік від центру Гельсінкі стоїть непоказна будівля, що нічим не відрізняється від інших непоказних і практичних «шедеврів» північної фінської архітектури. Тут розташовуються Центр прийому біженців та слідчий ізолятор Метсяля. Це не Бутирка і не «Хрести», а суто цивільний об'єкт, що відрізняється лише тим, що на другому поверсі склопакети акуратно заґратовані, а на металевій сітці паркану красується колючий дріт.
Гостей із Росії зустрічає усміхнений філософ (за освітою та поведінкою) у простому светрі та джинсах – директор міграційного центру Пекка Нуттінен. Він найменше схожий на наглядача. Старанно уникаючи слова «тюрма», він розповідає про те, як йде робота з мігрантами.
Міграційний центр та ізолятор Метсяля були збудовані 2005 року після того, як Європейський Союз порадив Фінляндії розширити кількість пунктів прийому іноземців. До 2000 року всіх біженців, яких підозрювали у схильності до порушення порядку та втечі, направляли до звичайної тюрми, але влада вирішила, що це негуманно. «Якщо ти звертаєшся до однієї з європейських країн, бажаючи кращої долі для себе та своїх близьких, це не означає, що ти скоюєш злочин», – пояснює Нуттінен. Виходячи з цього, працівники центру ставляться до постояльців не як до ув'язнених, а як до людей, які потрапили в біду та потребують задоволення основних потреб.
Структура Метсяля така. На першому поверсі знаходиться звичайний гуртожиток для «надійних» мігрантів, а на другому – ізолятор, що вміщає 40 осіб. Кого помістити до ізолятора – вирішує поліція. Формально до ізолятора потрапляють таким чином – людина приїжджає в країну та просить притулку, але якщо її розповідь про сумну долю на батьківщині або її поведінка відразу викликає підозри, то поліцейський ізолює її від суспільства. Питання про ув'язнення в ізоляторі суд вирішує кожні три місяці. Якщо з'являються вагомі обставини, що вказують на благонадійність «сидільця», його відпускають на волю.
В ізоляторі все обладнано за останнім словом техніки. Житловий сектор відділений від адміністративного прозорим склом. Співробітники адміністрації за допомогою десятка камер стежать за порядком. Однак охоронець серед них лише один – решта за професією соціальні працівники. Постояльці ізолятора дивляться телевізор, ходять до сауни, займаються фітнесом, грають у настільний теніс та ріжуться в доміно.
Годують їх чотири рази на день у просторій та світлій їдальні. Нуттінен захопливо розповів про те, що нещодавно в Метсяля побував якийсь генерал міграційної служби з Росії. Почувши про чотириразовий режим харчування, він сильно здивувався і зауважив, що «таких можна годувати і раз на два дні, і нічого з ними не станеться».
Живуть біженці в кімнатах по кілька осіб, при цьому у жінок є своя територія, де вони можуть усамітнитися від чоловіків. Є в ізоляторі пральня та дитяча.
Бюджет всього центру на 2009 рік становить 5 млн 373 тис. євро, державі послуги, що надаються звичайним мігрантам, обходяться в €40 на добу, на сидільців витрачається більше – по €180 на день.
Всього через міграційний центр проходить 400 осіб на день. Відвідувачі поділяються на три групи – ті, хто перебуває в ізоляторі, ті, хто живе в гуртожитку, і ті, хто живе в квартирах родичів і знайомих і приходить лише відзначатися та користуватися послугами соціальних працівників. За рік у центрі бувають представники 80 національностей – іракці, нігерійці, сомалійці, росіяни, білоруси, серби, турки.
Траплялися в центрі й втечі. Нуттінен зізнався, що в перший рік звідси втекло 31 особа, і лише тоді фіни повісили ґрати на вікнах. Після цього нововведення звідси зміг вибратися лише один щасливчик. Директор ізолятора розповів і про невдалу втечу одного росіянина: «Якось у нас опинився якийсь Сергій, мені здалося, що він – російський мафіозі. Він говорив мені: якщо я захочу втекти, то обов'язково втечу. Якось із житлового сектору почувся шум, ми прибігли і побачили, що Сергій спробував розрізати ножем підвісну стелю, але впав і сильно забився». Доля Сергія виявилася незавидною – йому відмовили в притулку і відправили назад. Адже тут Росія входить до списку благополучних країн, де не ведуться бойові дії і де немає реальної небезпеки для життя.
Взагалі-то більшість з тих, хто перебуває в ізоляторі та міграційному центрі, поводиться тихіше води, нижче трави, і на це є вагома підстава. Порушення закону позначиться на розгляді справи про надання статусу біженця і підвищить шанси на депортацію. Людям є за що боротися – підтверджений статус біженця у Фінляндії хоч і не означає автоматичного надання громадянства, але відкриває величезну кількість можливостей. Кожен мігрант прямує до одного з фінських регіонів, при цьому держава платить муніципалітету за облаштування новоприбулого. Біженець отримує житло, дозвіл на роботу, проходить мовні курси та тренінги з культурної інтеграції у фінське суспільство. Також він може отримати безкоштовну фінську освіту і після трьох років брати участь у муніципальних виборах.
Втім, далеко не всім фінам подобається ретельна опіка мігрантів з боку держави. Рівень податків у Суомі дуже високий, і багато громадян протестують, коли бачать, що їхні відрахування йдуть на утримання та обслуговування біженців. Одна з мешканок Суомі навела приклад типової, на її погляд, історії. «У нас часто можна побачити, як у продуктовому магазині в черзі стоять мігранти та корінні фіни – перші дістають гаманці з важкою пачкою євро, а другі, підходячи до каси, рахують копійки», — розповіла вона.
Кажуть, що фінська влада невдовзі уріже грошову допомогу біженцям, натомість організують для них безкоштовне харчування. Цей крок викликаний збільшенням кількості іноземців, які прибувають до країни. «В ідеалі умови перебування біженців у всіх країнах Європейського Союзу мають бути однаковими. Це зменшить потік тих, хто їздить по всьому ЄС у надії знайти краще місце», – сказала Леена Каиса Оберг.
Є у Фінляндії політики, які грають на почуттях ображеного електорату і вимагають зупинити потік мігрантів. Втім, за них майже не голосують. Фіни розуміють, що якщо вихідці з інших країн не виконуватимуть чорну роботу, то на вулицях Гельсінкі перестане бути так само чисто, як зараз.
Тривожить наших північних сусідів ще один факт. Демографічний спад призведе до того, що без додаткової робочої сили фінську економіку чекає колапс вже через 5-10 років. У цих умовах більшість жителів вважають за краще терпіти дороговартісну політику держави, терпляче «вирощує» майбутніх платників податків.
Філіпп МОСТОЦЬКИЙ. 