Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Освіта

Італійські виші підкоряться лише сміливим, цілеспрямованим та наполегливим

Вибір вишу: терпіння, тільки терпіння!

На відміну від інших європейських країн, вступ до вишів Італії – процедура тривала і складна. Тому тим, хто зібрався туди їхати, доведеться набратися терпіння і розібратися в різних тонкощах.

По-перше, поїхати за кордон одразу після закінчення української школи не вийде – наші абітурієнти повинні провчитися в рідній країні 12 років. Тому після школи один-два роки доведеться провчитися в українському виші на тій спеціальності, за якою майбутній студент зібрався продовжити навчання за кордоном, або на суміжній. Втім, є винятки: деякі італійські приватні навчальні заклади готові приймати наших абітурієнтів одразу після випуску зі школи. Але в цьому випадку треба бути готовим до того, що доведеться оформлювати поручительство в Італії, оскільки наші випускники закінчують школу до 18 років. По-друге, вступ до всіх державних і до деяких приватних вишів проходить через Консульську канцелярію Посольства Італії (безпосередньо до вишу подавати документи не можна), і при цьому вступати таким чином можна тільки до одного вишу.

До речі, знайти собі відповідне місце навчання допоможуть корисні сайти в Інтернеті. Один із них – www.study-in-italy.it. Тут у розділі Course Search є вбудований пошуковик. Підшукати за його допомогою виш і навчальну програму можна за містом, назвою вишу, спеціальністю та науковим ступенем. На сайті www.studyineurope.eu/study-in-italy є інформація про процедуру вступу та список усіх вишів з посиланнями на їхні офіційні сторінки.

Також корисний сайт Міністерства закордонних справ Італії (www.esteri.it, розділ Foreigners): тут викладено торішні правила вступу для іноземців, список контактів вишівських офісів у справах іноземців, сайти кампусів та університетських резиденцій (гуртожитків). А ще сайт www.topuniversities.com/country-guides/italy – сторінка міжнародного рейтингу вишів QS. Тут є освітні гіди з різних країн світу, в тому числі й з Італії, з короткою інформацією про кожну з них.

Паперова тяганина

Як тільки виш буде обрано, можна готувати необхідні документи. Бажано починати це робити за кілька місяців до вступу, адже все це займає багато часу. А подати для вступу потрібно: оригінал атестата з додатком до нього з апостилем Міносвіти, академічну довідку з університету з оцінками або дипломи (якщо є), копії цих документів та їхній засвідчений переклад італійською мовою. До речі, документи можна перекладати як у зареєстрованих перекладачів, список яких є на дошці оголошень у посольстві (потім переклади потрібно буде засвідчити в Консульській канцелярії), так і в будь-якому іншому бюро перекладів (у цьому випадку на переклад потрібно буде ставити апостиль МОНМС). Також потрібно подати фотографії, анкету (заповнюється на місці) і, якщо є, сертифікат про знання італійської мови.

Як уже було сказано вище, усі ці документи подають до Консульської канцелярії, а зробити це треба у квітні-травні (терміни подачі потрібно відстежувати на сайті Посольства Італії або на сайті Міносвіти Італії, тому що вони залежать від дати виходу міністерських нормативів, у яких описані правила прийому іноземців). Там вони обробляються, до них оформлюється декларація про відповідність дипломів (завдяки цьому документу італійський виш розуміє, яку освіту отримав абітурієнт) і складається супровідний лист.

Потім інформація про потенційних студентів надсилається до Італії, а пакет документів повертають, щоб вони самі відправили його до вишу. Вся ця процедура називається попереднім записом до університету. Її підсумки абітурієнти дізнаються на початку серпня. І якщо все добре, то вони отримують запрошення на іспит з італійської мови або на інші вступні випробування.

В окремих випадках всієї цієї складної процедури можна уникнути. Є приватні виші, які приймають документи від іноземних студентів безпосередньо. Більше того, деяким із них апостиль не потрібен, і достатньо просто подати переклад документів італійською мовою. Однак, незважаючи на це, абітурієнтам не потрібно затягувати процес подачі документів, адже іноді приватні виші припиняють набір, якщо група набралася.

Випробування на міцність

Як правило, в італійських вишах студентів-іноземців приймають за документами і без вступних іспитів. Проходити вступні випробування доведеться тільки тим, хто збирається вчитися на тих спеціальностях, де набір бажаючих обмежений. Це, наприклад, фармація, ветеринарія, стоматологія, юриспруденція, інженерія, архітектура та економіка. Також іноземців чекає іспит з італійської мови.

Але і його можна уникнути. Так, звільняють від нього тих абітурієнтів, у яких є міжнародні мовні сертифікати. Наприклад, PLIDA, CELI або CILS (усі сертифікати визнані Міністерством закордонних справ та Міністерством освіти і науки в Італії). Два перші сертифікати можна отримати в Україні. Наприклад, на PLIDA можна записатися і скласти його в Італійському національному товаристві ім. Данте Аліг'єрі (знаходиться в Києві та Одесі). Проходить він двічі на рік – наприкінці листопада і наприкінці травня, коштує 90-120 євро (за рівні B2-C2) і складається з чотирьох частин (читання, письмо, розуміння на слух та усна частина), за кожну з яких потрібно набрати мінімум 18 балів з 30.

А для того щоб прийняли до вишу, потрібно підтвердити знання мови на рівні B2 або C1. Що стосується CELI, то запис на нього та складання проходить в Італійському інституті культури, у Києві, у листопаді, березні та червні. Складається цей іспит, як і попередній, із чотирьох частин, а коштує 70 євро, незалежно від рівня, який збирається підтверджувати студент (до речі, підтвердити потрібно рівень B2 або C1).

Якщо ж іноземний студент збирається навчатися англійською мовою, то потрібно скласти TOEFL (реєстрація та оплата на сайті ets.org, а вартість іспиту – $180) або IELTS (реєстрація та оплата в Британській Раді, а вартість – 1550 грн). Який саме сертифікат потрібен італійському вишу, найкраще уточнювати на його офіційному сайті.

В середньому рік навчання в державному італійському виші обійдеться від 500 до 4 тис. євро, а в приватному – від 6 тис. до 20 тис. євро. Також в італійських вишах є т.зв. реєстраційний внесок, який сплачується на початку навчального року: його розмір коливається від 50 до 200 євро. Звісно, далеко не всі студенти можуть заплатити за навчання. Але не варто засмучуватися заздалегідь, адже в Італії є стипендіальні програми для іноземців.

Пошук грантів і знижок

Знижки та стипендії на навчання можуть надавати самі виші. Наприклад, знижку можна отримати в тих випадках, якщо студент дійсно не може самостійно заплатити за навчання. Щоб підтвердити це, потрібно подати до університету довідки про доходи батьків. Розмір знижки може коливатися від 30 до 100%. А стипендію дають за хороші оцінки після першого семестру або року навчання. Відстежувати цю інформацію можна або на сторінках вишів (як правило, вона публікується там на початку кожного семестру), або на сайтах. Наприклад, серед подібних українських сайтів – unistudy.org.ua та openstudy.org.ua (розділ «Стипендії»).

Крім італійських вишів, дає стипендії іноземцям і Міністерство закордонних справ Італії (сайт). У нашій країні цю стипендіальну програму адмініструє Посольство Італії та згаданий Італійський інститут культури. Вона призначена для тих, хто хоче отримати вищу освіту в цій країні, повчитися на курсах італійської мови або провести науково-дослідну роботу в архівах, культурних центрах, музеях, бібліотеках тощо.

Щорічно конкурс на цю стипендію стартує у квітні. Подати всі необхідні документи (а це – заповнена аплікаційна форма, CV, рекомендаційні та мотиваційний листи, документи про отриману освіту, сертифікат про знання італійської мови тощо) потрібно до травня. Список переможців, як правило, стає відомим вже у червні. Щасливчики (це, як правило, до 20 осіб) отримують 620 євро на місяць, а розрахована стипендія на 3-9 місяців. Також у рамках стипендіальної програми студентам відшкодовується медичне страхування.

Є ще одна стипендіальна можливість для іноземців – програма студентської мобільності Євросоюзу Erasmus Mundus, в якій беруть участь багато вишів Італії. У її рамках, навчаючись в тому чи іншому італійському виші, можна поїхати повчитися на семестр або рік в інший європейський університет, отримуючи щомісячну стипендію у розмірі близько 1000 євро. Щоправда, для цього необхідно добре вчитися та пройти конкурсний відбір.

Шість приводів поїхати до Італії

1. Навчання в Італії коштує дешевше, ніж в інших європейських країнах (наприклад, у Великій Британії). При цьому якість освіти – висока, а диплом визнається у всіх країнах ЄС.
2. За хорошу успішність можна отримати стипендію.
3. Розвинена студентська мобільність: можна безкоштовно поїхати на навчання в інший європейський виш.
4. Іноземні студенти мають право підробляти до 20 годин на тиждень. Зручно те, що робити це можна на території вишу, наприклад, у бібліотеці, приймальній комісії тощо.
5. Іноземці через пару місяців отримують вид на проживання, який дозволяє їм вільно пересуватися по ЄС.
6. За нездані іспити не виганяють. Більше того: їх можна переносити з одного семестру на інший. Також окрім зимової та літньої сесії є ще осіння. Тож можна «розвантажити» себе.

Шість приводів не їхати до Італії

1. Оформлення документів та вступ до державних і деяких приватних вишів – процедура складна та тривала. Крім того, подавати документи можна лише до одного навчального закладу.
2. У державних вишах існує квота для іноземців. Вона може становити від 3 до 25 осіб на факультет.
3. Не всі італійські виші надають іноземцям кімнату в гуртожитку, тому дах над головою потрібно шукати самостійно.
4. Під час навчання доведеться докуповувати підручники, а вони дорогі. Наприклад, ціна одного може сягати 30 євро.
5. Основний акцент у навчанні – на самостійну роботу студента. Тому тим, у кого погано з самоорганізацією, вчитися складно.
6. Після закінчення вишу непросто знайти роботу.

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо керівнику відділу освіти освітнього агентства Infostudy Людмилі Чабан, керівнику відділу освіти освітнього агентства «Аспект» Кристині Несен, Італійський інститут культури та Посольство Італії в Україні.

Людмила КОЛБ,
«Сьогодні».