Праця іноземців широко використовується і там, де хронічно не вистачає місцевої робочої сили. Найчастіше в пошуках роботи до Чехії приїжджають вихідці зі Словаччини, України, Польщі, Болгарії, Білорусі та Молдови, здебільшого чоловіки. Жінки з цих країн, яких у Чехії зовсім небагато, знаходять роботу в основному в текстильній промисловості або у сфері послуг.
«Так, ми працевлаштовуємо іноземців. Головним чином у прикордонних областях - так їм легше діставатися до роботи», - говорить начальник відділу кадрів лісогосподарської фірми CE Wood Zlin Їржі Поспішил. Словаки і поляки працюють у цій фірмі лісорубами, займаються лісопосадками. «Це не означає, що ми працевлаштовуємо виключно іноземців, ними ми тільки заповнюємо вакантні місця», - додає Їржі Поспішил.
Подібним способом діють і гірничодобувні підприємства Карвінського району, в яких із 2.086 працюючих іноземців 1.500 працюють шахтарями. «Вони не відбирають роботу у чехів, просто чеських шахтарів дуже мало», - говорить представник відділу працевлаштування в місті Карвіна Далібор Завадскі. Молодь до цієї професії інтересу не виявляє, а старше покоління вже не може виконувати цю роботу за станом здоров'я.
Легальне працевлаштування іноземців у Чехії - справа непроста. Це тривалий процес із безліччю адміністративних перешкод. Тільки для громадян Словаччини він відносно спрощений. Роботодавець має право приймати на роботу лише іноземців, які мають дозвіл на проживання в республіці, і на ті робочі місця, на які він заздалегідь оголосив вакансії у відділі працевлаштування. У свою чергу, відділ працевлаштування видасть дозвіл залучити іноземну робочу силу лише в тому випадку, якщо ці робочі місця не можна зайняти чеськими громадянами. Причиною може бути відсутність потрібної кваліфікації або небажання громадянина Чехії займати дане робоче місце з будь-якої причини.
Прес-аташе Міністерства праці та соціальних питань Моніка Гладікова так характеризує іноземців, які працюють у Чехії: вони не бояться важкої фізичної праці, погоджуються на оплату за кінцевим результатом виконаної роботи або на таку оплату, на яку чеський робітник нізащо б не погодився. У них немає тут сімей, вони швидко пристосовуються до будь-яких умов. Готові працювати понаднормово і позмінно, у вихідні дні та свята, спокійно ставляться до частої зміни місця виконання робіт, що характерно, наприклад, для будівництва. Невибагливі іноземці й у побуті - можуть жити прямо на будівництві, де встановлені блок-контейнери, у вагончиках.
У деяких галузях чеської економіки відчувається гострий дефіцит місцевої робочої сили. Наприклад, багато закладів охорони здоров'я в Моравсько-Сілезькому регіоні вже не можуть обійтися без лікарів і медсестер зі Словаччини, а в невеликих містах цього краю вже і їх бракує. Персонал лікарні в місті Брунтал очікує на приїзд на роботу лікарів та медичних сестер з України. У місті ніхто не побоюється, що іноземці відберуть робочі місця у чехів. Навпаки, чеські медики з нетерпінням чекають на «підкріплення», щоб розділити з ним важку понаднормову працю та нічні чергування.
_