Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Робота

Набридли мігранти, та мести нікому

25/1/0

Росія стає малопривабливою країною для трудових мігрантів. Простежити цю тенденцію можна на прикладі Петербурга. Так, за словами керівника регіонального управління ФМС Олени Дунаєвої, з міста та області на початок 2015 року виїхали на 7 тис. іноземців більше, а в'їхали на 5 тис. менше, ніж у той же період 2014 року. Таким чином, місто та область не дорахувалися 12 тис. осіб. Дунаєва прогнозує, що у 2015 році кількість трудових мігрантів знизиться на 15-20%.

У свою чергу керівник комплексного прибирання магістралей центрального району Петербурга ГДП «Центр» Євген Віхневич підкреслює, що з дорожніх служб міста звільнилася третина співробітників-мігрантів.

Куди зникли іноземні працівники?

Зовсім нещодавно трудову міграцію називали однією з головних проблем російської економіки. Не раз лунали заяви про те, що президент поставив завдання створити 25 млн високопродуктивних робочих місць до 2020 року. Однак до країни їдуть в основному лише працівники з низькою кваліфікацією, які знижують загальний рівень освіти та підвищують рівень криміналу. Тепер же багато хто з жахом запитує, хто буде мести двори, копати траншеї та працювати на будівництвах.

Голова міжнародного альянсу «Трудова міграція» Микола Курдюмов підтверджує, що тема можливого відтоку мігрантів зараз надзвичайно популярна. Однак він пояснює, що причини того, що відбувається, не лише економічні. Так, у січні та лютому працівники-іноземці традиційно їдуть на батьківщину, а повертаються назад у березні.

Втім, говорити, що на ситуацію не вплинула криза, помилково. Представники Середньої Азії, перед тим як поїхати додому, обмінювали зароблені в Росії гроші на долари, відповідно, падіння курсу рубля не зіграло їм на руку.

Можна припустити, що до зменшення кількості приїжджих із Середньої Азії призвело введення обов'язкового платного тесту на знання російської мови, законодавства та історії. Однак Микола Курдюмов вважає, що це малозначущий фактор. Так, за останніми даними, в середньому з іспитом не справляються лише 10% від загальної кількості випробуваних. До того ж ряд регіонів має право переглядати список питань у тесті. Наприклад, Москва його суттєво спростила.

Як один із факторів, який призвів до відтоку мігрантів, можна назвати зростання вартості процедури отримання патенту на території РФ для громадян ближнього зарубіжжя. Деяких регіонах, зокрема у столиці, за це потрібно віддавати по 4 тис. рублів на місяць.

«Це змушує мігранта замислитися. Цифру ж треба множити на 12 місяців. Виходить, що їм доведеться платити чи не втричі більше, ніж минулого року. Але при цьому вони можуть переїхати до інших регіонів, у яких діє пільгова ставка», – каже Курдюмов.

Питання полягає в тому, яку країну для заробітку оберуть «втікачі». Курдюмов вважає, що навряд чи мігранти масово вирушать до Казахстану – потреба в робочих руках у цієї країни невелика порівняно з російською. В основному потрібні люди на сільгоспроботи та будівництва.

Працевлаштуватися в країнах Європи та Південно-Східної Азії жителям Таджикистану, Узбекистану та Киргизії буде дуже непросто. Хоча і в Таджикистану, і в Узбекистану є певна квота на роботу, наприклад, у Південній Кореї. Але розмір її зовсім мізерний. На заробітки до Кореї можуть виїхати не більше 1 тис. осіб. На батьківщині ж роботу мігранти знайти навряд чи зможуть. За минулі роки в економіці країн Середньої Азії змін на краще не відбулося, а національні валюти, як і раніше, програють рублю.

«Так, мігрантська спільнота нарікає. Рубль падає, патент подорожчав. Багато хто заявляє про те, що поїдуть. Їх можна зрозуміти. Але не думаю, що ситуація зміниться докорінно. Настане березень, квітень, і до Росії знову потягнуться люди», – вважає Курдюмов.

Є у всьому цьому ще один нюанс: сьогодні близько 1,5 млн трудових мігрантів за порушення російських законів значаться в чорному списку ФМС. Вони не зможуть приїхати до Росії. Для когось обмеження введено на рік, для когось – на два, а для деяких – на всі п'ять років. При цьому багато гастарбайтерів дізнаються про своє ім'я в цьому списку лише на кордоні.

Чи впораються росіяни без гастарбайтерів?

Соціолог, головний спеціаліст соціально-економічних програм «Центру соціально-трудових прав» Петро Бізюков не вважає, що трудові мігранти потрібні Росії. «Все, що відбувалося, було вигідно роботодавцям. За нормальну роботу треба добре платити. А навіщо, якщо мігранту можна заплатити вдвічі менше? Якщо буде хороша зарплата та робота за договором аутстафінгу, то завжди знайдуться люди, які бажають попрацювати. У Москві незайнятих мешканців багато. Ними переповнені великі міста», – каже Бізюков.

Голова руху «Таджицькі трудові мігранти» Каромат Шаріпов підкреслює, що його земляки у 99% випадків працювали на зарубіжних інвесторів, тому що навіть речовий чи продуктовий ринок у Росії, як правило, має господаря, який володіє офшором. Це означає, що санкції вплинули і на становище мігрантів.

Крім того, багато вихідців із Таджикистану, які працювали в Росії не на найпрестижніших виробництвах, дійсно, після обвалу рубля захотіли повернутися на Батьківщину, але, що вражає, не можуть цього зробити. Вони в'їжджали до Росії за внутрішніми паспортами, не маючи закордонного. Тепер же правила змінилися. Власники внутрішніх таджицьких паспортів для в'їзду до своєї країни повинні в посольстві чи консульстві отримати довідку про те, що вони дійсно працювали в Росії. Коштує вона близько 3 тис. рублів.

«Припускаю, що ФМС та дипломатичний корпус Таджикистану могли б укласти договір. Громадяни самі хочуть виїхати, а їм кажуть: «Заплати за довідку». Не виключаю, що обурені можуть вийти до стін посольства Таджикистану. Я написав про цю проблему послу. Треба організувати хоча б на два-три місяці тимчасовий коридор, щоб власники внутрішніх паспортів покинули Росію», – впевнений Шаріпов.

Голова руху каже, що сьогодні склалася ситуація, за якої трудові мігранти практично не потрібні Росії. Займатися некваліфікованою працею практично неможливо, а знайти роботу на виробництві або в аграрному секторі у мігрантів немає можливості, тому що ці галузі в нашій країні перебувають у занепаді.