Про те, що це за «звірі» такі – IELTS і TOEFL, найпопулярніші іспити з англійської – ми вже неодноразово писали. Настав час розповісти, як на цю «дичину» треба «полювати». Теоретично, маючи навіть середні аналітичні здібності, цілком можливо самостійно розібратися у всіх нюансах формату потрібного іспиту, благо варіанти завдань у великій кількості представлені в Інтернеті. Якщо ж ви віддаєте перевагу розділити відповідальність за успіх (або провал) з кимось ще, має сенс пройти курс підготовки в мовній школі.
«Лева частина невдач при складанні іспитів, – каже Надія Самарець, заступник директора освітнього центру «КомпЛэнг», – походить від того, що слухачі, які не проходили спеціальної підготовки, але мають хороший рівень мови, часто просто не можуть зрозуміти, що саме від них вимагається, на що слід звернути особливу увагу, а на чому можна заощадити час. Навіть елементарне знання того, як правильно організувати час при виконанні завдань, суттєво збільшує шанс на успіх. Крім того, слухачі обов'язково повинні бути ознайомлені з тим, як їх будуть оцінювати, за якими критеріями».
Загалом, якщо є бажання зберегти нерви, без втручання досвідченого викладача не обійтися. Знання формату, процедури складання, типових тестових завдань додасть вам впевненості. Крім того, до програми курсів зазвичай входять так звані «пробні іспити», які можна розглядати як генеральну репетицію перед відповідальною прем'єрою.
Як правило, з марної цікавості люди міжнародні іспити не складають. У більшості випадків людина хоче навчатися або працювати в цілком певній англомовній країні. Відповідно, проходити «курс бойової підготовки» краще ближче до об'єкта ваших мрій. Зрозуміло, що TOEFL складають ті, хто націлився на США і Канаду, а IELTS залишається тим, хто віддає перевагу Європі та Австралії з Новою Зеландією.
Закордонні курси мають тривалість в середньому від 4 до 12 тижнів. Щоправда, якщо ви впевнені у своїх знаннях, можна знайти і тижневу програму. Наприклад, в англійській школі Mayfiower College, що в Плімуті, безпосередньо перед складанням проводиться п'ятиденний тренінг, покликаний в особливо короткі терміни зорієнтувати студентів щодо формату іспиту.
Зараховують на курси Exam Preparation, тільки якщо рівень володіння мовою не нижче Intermediate/Upper-Intermediate, а то й Advanced. Варіантів подальшого розвитку подій кілька. По-перше, можна обрати власне «цільовий» курс, де ніщо не буде відволікати від обраного тесту.
По-друге, можна поєднувати General English з підготовкою до іспиту у співвідношенні 10-20 уроків «загальної англійської» + 10 «екзаменаційних» уроків на тиждень (таку восьмитижневу програму пропонує, наприклад, канадська школа Aspect у Ванкувері: вартість – $3.300 + авіаквиток + консульські витрати). У цьому випадку в групі із загальної англійської в середньому буде до 15 осіб, ну а тих, хто збирається складати іспити, зазвичай виявляється у два-три рази менше – п'ять-сім осіб. У такому тісному колі й починається навчання стратегії та техніці складання іспиту, аналіз питань минулих років.
По-третє, підготовка до обраних іспитів у більшості випадків є обов'язковою опцією для тих, хто обирає програму «Академічний рік» або менш тривалу «Англійська для академічних цілей». Так, наприклад, у центрі Colchester English Study Centre, розташованому в найдавнішому англійському місті, на освоєння Academic English та підготовку до IELTS відводиться загалом 25 уроків на тиждень.
Плюс закордонних підготовчих курсів у тому, що іспити, як правило, можна складати одразу після закінчення терміну навчання, іноді навіть у школі, яка вже стала рідною, стіни якої, треба думати, допоможуть впоратися і з хвилюванням, і із завданнями. Якщо програма обирається «з прицілом» на вступ до вишу, краще вирушити до мовного центру при потенційній альма-матер.
Окрім вивчення мови, це дасть можливість на власні очі побачити, чим живе університет, наскільки картинки з буклетів відповідають реальності, і в разі чого перекинутися до «конкуруючої фірми». Інші плюси – спілкування з носіями мови не лише в навчальній аудиторії, всі найсвіжіші новини з «екзаменаційних полів».
Якщо можливості дозволяють, то краще вирушити в закордонний вояж у «несезон». По-перше, у цей час можна отримати дуже значну знижку, по-друге, попит на екзаменаційні курси буде значно нижчим, відповідно, число людей у групі менше, а уваги кожному окремо більше. Є шанс опинитися віч-на-віч із викладачем, заплативши при цьому як за навчання в групі. У США «несезон» припадає на грудень-лютий, у Канаді – на жовтень-листопад, лютий-березень.
На Мальті та в південних містах Сполученого Королівства – з жовтня по травень. Якщо ваш вибір упав на США і Канаду, має сенс вирушити в якесь невелике університетське містечко, навчання тут коштуватиме трохи менше порівняно з мегаполісами.
Мінуси закордонних курсів так само очевидні, як і плюси: вони досить тривалі за часом (а це робить участь у них проблематичною для дорослих) і недешеві з точки зору матеріальних витрат.
При виборі школи особливу увагу слід звернути на ті з них, які є офіційними центрами проведення іспитів. Саме такими є, наприклад, британські Mayftower College і Colchester English Study Centre або австралійські School of Languages and International Education в University of Canberra, RMIT English Worldwide. Краще, якщо викладачі виявляться діючими (або хоча б колишніми) екзаменаторами.
Ще одне не менш важливе питання – формування груп. Ефективність занять значною мірою залежить від того, наскільки якісно було проведено вступне тестування та розподіл за групами. Традиційно воно складається з письмової та усної частини, остання зазвичай займає не більше 15 хвилин. Щоправда, є поки що мовні центри, де це найскладніше з завдань вирішують нестандартно. В американському Atiiant International University усіх новоприбулих екзаменують з усією суворістю протягом чотирьох годин і лише після цього виносять остаточний вердикт. До речі, на відміну від Європи, де діє шестирівнева шкала оцінювання володіння мовою, на північноамериканському континенті виділяють лише п'ять рівнів – від Beginning до Mastery.
Окрім витрат на навчання, будь-яка закордонна подорож передбачає й оплату проживання. У США та Канаді місяць проживання в сім'ї обійдеться в $650-850, у Європі прийнято наводити розцінки за тиждень – середня вартість у Великій Британії становить 90-250 фунтів стерлінгів, в Ірландії та на Мальті 100-180 євро.
Якщо ж ви віддаєте перевагу освоювати екзаменаційний формат самостійно, загляньте до бібліотеки Британської Ради та Американського центру, тут можна отримати вичерпну інформацію про останні зміни в правилах проведення іспитів, термінах складання тощо, а також вивчити всю необхідну літературу.
Останнє особливо актуальне, адже підручники зарубіжних видавництв дуже дорогі (середня ціна на посібники видавництв Kaptan і Barren's, без яких підготуватися до складання TOEFL практично неможливо, становить $35-40), і перш ніж усе ж таки щось придбати в особисте користування, варто в тиші читального залу оцінити, чи варта гра свічок. І ще. Знайдіть людину, яка вже склала іспит, що вас цікавить, і може розповісти, як це було. Адже немає нічого кращого за наочний приклад. Дерзайте!