Недивно, що закон був швидко прийнятий: на той момент половину кабінету міністрів і 40 відсотків членів парламенту представляли жінки.
Прикладу Стокгольма наслідував Гельсінкі. Не намагаючись викорінити проституцію, фіни зосередилися на боротьбі з торгівлею людьми та сексуальним рабством. У Фінляндії штраф або покарання у вигляді чотирьох місяців позбавлення волі загрожує лише тим, хто заплатив повії, знаючи, що її примусили до сексу.
У деяких розвинених країнах (Швейцарії, Нідерландах, Німеччині, Новій Зеландії) проституція легалізована. Там нічні метелики платять податки, мають право на медичне страхування, пенсію та відпускні. Найліберальніше до надання інтимних послуг за гроші ставляться в Нідерландах. Навіть сутенери там вважаються менеджерами, якщо платять податки зі своїх доходів. Повій ніхто не переслідує – аби були ліцензія та податкова декларація.
Але є й проблеми. Після легалізації проституції голландським нічним метеликам стало набагато складніше працювати. Трудове законодавство вимагає, щоб робоче місце провітрювалося і добре освітлювалося. «Як я можу надавати послуги клієнту в кімнаті з великим вікном?» – обурювалася одна з представниць голландської профспілки повій. Виникли складнощі й з податками. Так, у 2007 році був прийнятий закон, за яким у кожної повії має бути власний банківський рахунок. Багато банків відмовляються надавати повіям фінансові послуги, побоюючись за свою репутацію.
Нідерландська та німецька влада не забули й про інвалідів, вирішивши, що їм також слід пропонувати сексуальні послуги. Деяких нічних метеликів прикріплюють до місцевих органів соціальної опіки, які оплачують візити повій до людей з обмеженими можливостями.
Німцям і цього здалося мало. Напередодні чемпіонату світу з футболу в ФРН збудували дерев’яні «секс-гаражі», щоб займатися сексом у машині, і найбільший у світі бордель. Він знаходиться в Кельні. Щодня 12-поверховий публічний будинок, у якому працюють понад 200 повій, відвідують понад тисячу клієнтів.
У Новій Зеландії, яка обрала голландську модель, після легалізації проституції виник справжній бум. У нічних метеликів різко зросла кількість клієнтів, у кращий бік змінилося ставлення самих повій до професії. За їхніми словами, вони почуваються в більшій безпеці через те, що в будь-який момент можуть відмовити клієнту, який не сподобався.
Канадські депутати зробили вибір на користь скандинавської моделі. Думку самих повій ніхто не питав. Як вважають представники правозахисної організації Maggie’s, новий закон призведе до криміналізації сфери сексуальних послуг. «Тепер повії не зможуть збиратися групами. Цим скористаються вбивці, ґвалтівники та маніяки», – зауважив один із правозахисників.
Готові до таких докорів канадська влада вкотре простягли руку допомоги загнаним у кут повіям, створивши програму для тих, хто хоче піти з цього бізнесу. Вона вже запрацювала в Онтаріо. За вісім тижнів жінки легкої поведінки проходять курс психологічної реабілітації та адаптації до суспільства. На ці цілі планується витратити 20 мільйонів доларів – по 47 доларів на рік на повію. Навряд чи цього вистачить на те, щоб канадські повії покинули свій бізнес.