- Хлопці, розкажіть, будь ласка, чому ви вирішили здобувати вищу освіту саме в Чехії?
- Мені було цікаво, наскільки це реально - здобути європейську освіту, - говорить Лариса. - До того ж у мене росте син, і мені не байдуже його майбутнє. Щойно я дізналася про можливість навчатися в Чехії, вирішила подивитися на все своїми очима та відчути, що згодом чекає на мого сина. Приїхавши сюди, мої сумніви розвіялися: європейську освіту для наших співвітчизників здобути справді реально, до того ж коштує вона тут не дорого.
- А я, чесно кажучи, приїхав сюди без особливих роздумів, - продовжує Александр. - Вартість навчання тут і на батьківщині практично однакова, але якість освіти різна. Але найголовніше, що в Чехії в мене набагато більше перспектив і можливостей отримати хорошу роботу, зробити кар'єру. Я впевнений, що вдома це зробити буде набагато важче, а можливо, і взагалі не вийде. Тому я тут.
- Чи виникали у вас після приїзду труднощі з мовою? Кажуть, що чеська мова дуже схожа на українську та білоруську.
- Так, дійсно чеська мова дуже схожа на українську, - говорить Лариса, - різниця лише у вимові та акценті. Просто важко спілкуватися, коли тобі здається, що розумієш цю мову, намагаєшся висловити думку, а тебе не розуміють лише тому, що ти неправильно поставила наголос у слові чи вимовила його не з тим придихом. Зрештою ти дивишся з подивом: як же так, я ж сказала «десать», а виявляється, наголос потрібно було поставити на другий склад. На цьому ґрунті виникає багато цікавих і смішних ситуацій. А ще є дуже цікаві слова, у даному випадку їх можна назвати перевертнями. Для того щоб запитати: «Це свіже?», потрібно сказати: «Черствий?» А знаєте, як буде «парфуми» чеською мовою? Ні за що не здогадаєтеся - «вонявка». Мова дуже цікава, але найголовніше - я розумію, і мене розуміють.
- Я так розумію, що на побутовому рівні спілкуватися не складно, але слухати лекції? Тут же використовується, хай поки що елементарна, але вже термінологія?
- На перших порах, звичайно, важкувато, - зізнається Александр. - Але хочу сказати, що чеська мова вивчається досить швидко. До того ж, дуже допомагають самі студенти, та й викладачі завжди йдуть назустріч іноземним студентам. Головне - показати, що ти хочеш навчатися, що стараєшся, прагнеш. А до першої сесії складнощів з мовою вже не виникає.
- Ви кажете, що викладачі йдуть назустріч іноземним студентам. А що ви можете сказати з приводу ставлення чехів до іноземців?
- На мою думку, чехи - дуже дружелюбна нація, - зазначає Лариса. - Я не помітила жодної неприязні, а навпаки, лише доброзичливість і прагнення допомогти. Якщо чесно, то я не думала, що чехи настільки ввічливі. Де б ти не опинився - у поїзді, автобусі, ліфті, - кожен тебе вітає. Будь-який перехожий з тобою привітається, причому роблять вони це дуже голосно й чітко. Перший час це дуже бентежило, я навіть опускала голову, але тепер ставлюся до цього нормально.
- Я думаю, нашим читачам було б цікаво дізнатися про те, в яких умовах ви тут живете, навчаєтеся, як відпочиваєте, що взагалі можете сказати про свій побут?
- Щойно я приїхала, - розповідає Лариса, - перш за все зайнялася пошуком житла. Мені запропонували недорогий варіант - студентський гуртожиток. Я не особливо зраділа, але все ж погодилася подивитися. Хочу сказати, що була приємно здивована чистотою й охайністю. Гуртожиток мені здався сучасним готелем зі світлими й чистими коридорами, просторими та затишними кімнатами (по дві в блоці). Інститутом також залишилася задоволена: кваліфіковані викладачі, добре обладнані кабінети, комп'ютерні класи, безкоштовний Інтернет, бібліотеки - всі умови для гарного навчання. Ну а про відпочинок поки що сказати нічого. У вільний час здебільшого читаю книги та вдосконалюю свою чеську мову.
- Тут є чудовий басейн, тренажерні зали, де можна позайматися спортом, - продовжує Александр. - Хлопці часто грають у футбол. Увечері можна сходити до кафе чи нічних клубів, до речі, вхід там безкоштовний.
- У мене виникає питання: а наскільки ці розваги доступні, і де ви берете гроші? Адже ви самі оплачуєте житло, харчування та інші витрати, а стипендій у вас немає.
- Відвідувати тренажерний зал, ходити до кафе тощо - це цілком доступно, - говорить Александр. - До того ж, майже всі хлопці працюють, тому можуть себе забезпечувати - хто повністю, а хто хоча б частково. Існують студентські агентства, які надають студентам роботу. Як правило, це звичайна робота в гіпермаркетах: розкладання чи пакування товару. Заробити можна в середньому $1-1,5 на годину. А працюємо тоді, коли є вільний час, і намагаємося, щоб це не заважало навчанню.
- Тепер, коли минуло трохи часу, ви стали звикати до того життя, яке вас оточує в Чехії. А що справило найбільше враження, коли ви вперше приїхали?
- Насамперед, - розповідає Лариса, - це щира доброзичливість і чуйність людей. По-друге, у Чехії дуже високий рівень обслуговування, тут усе продумано до дрібниць, незалежно від сфери діяльності - магазин це, ресторан чи транспорт. А ще для мене було дивовижно, що чеська молодь абсолютно не відрізняється від нашої: вони слухають ту саму музику, носять той самий одяг і розважаються практично однаково.
- Якби була можливість повернути час назад, ви б поїхали навчатися в Чехію?
- Мені здається, що навчання в Чехії - це не лише європейська освіта, а й хороша школа життя, - говорить Олександр. Тут я навчився бути самостійним, приймати рішення і відповідати за свої вчинки. Для мене це чудова можливість пізнати себе, зрозуміти, на що я здатний. І чесно кажучи, я дуже радий цьому. Я хочу бути затребуваним у цьому суспільстві, хочу знайти хорошу роботу і зробити кар'єру, і думаю, що Чехія дасть мені таку можливість. Тому я анітрохи не шкодую, що приїхав сюди навчатися.
Розмовляла Тетяна ПОМИНЧУК,
асоціація «Гольфстрім».