Ніщо не може так швидко помирити недавніх противників, як наявність якогось зовнішнього ворога. Для «локомотива ЄС» Німеччини таким зовнішнім ворогом став план єврокомісара юстиції Франко Фраттіні, що стосується трудової міграції. Члени німецької Великої коаліції – соціал-демократи та консерватори – вже майже два роки ламають списи навколо цієї теми. У кожної партії – своє бачення проблеми, і поступатися принципами не хоче ніхто. Але варто було Єврокомісії оприлюднити свій план введення в Євросоюзі так званої «синьої картки» (за прикладом «зеленої картки» в США) для мільйонів потенційних іммігрантів, як СДПН і ХДС дружно повернули зброю проти Брюсселя. Фраттіні, який озвучив цей план, негайно отримав «клацання по носу» в Німеччині і від соціал-демократів, і від консерваторів.
«Я не знаю, до якої міри пан Фраттіні зумів відірватися від дійсності, – заявив, коментуючи брюссельський проект, соціальний експерт фракції СДПН у Бундестазі Дітер Віфільспютц. – Ідея притягнути до Європи за просто так стільки людей, особисто мене просто лякає». Поки в Німеччині є три з половиною мільйони власних безробітних, – вважає Віфільспютц, – слід подбати про робочі місця для них.
Додаткова міграція в країну, на його думку, загострить також і проблему інтеграції новоприбулих у суспільство: «Ми не повинні повторювати помилки шістдесятих і сімдесятих років», – підкреслив Віфільспютц, вельми прозоро натякаючи на масовий приїзд до Німеччини в цей період, насамперед, гастарбайтерів з Туреччини, що призвело до появи в багатьох великих містах країни справжніх «паралельних суспільств».
Видні представники християнських демократів оперують схожою аргументацією. Так, федеральний міністр економіки Міхаель Глос вважає: «Німеччина не може дозволити собі масову робочу міграцію лише тому, що нам на даний момент у деяких областях бракує робочих рук. Це вам не водопровідний кран, який можна за бажанням відкрутити і закрутити». На його думку, в країні є безліч молодих людей, які шукають роботу, і поки вони не будуть працевлаштовані, не варто шукати їм заміну за межами ЄС. Краще подумати про кваліфікованих фахівців із країн-новачків.
Так чи інакше, а багато керівників не лише Німеччини, а й інших європейських країн вельми незадоволені проектом Єврокомісії. Причому зміст документа в даному випадку – справа другорядна. Найбільше «капітанів» європейських країн обурив той факт, що Брюссель знову втручається в прерогативи країн-членів ЄС: врегулювання питань трудової міграції належить до відання саме національних урядів. Власне, в німецькому випадку компроміс у цьому питанні тільки-но було досягнуто на засіданні в замку Мезеберг... Як раптом – чергова ініціатива Єврокомісії і стара, вирішена спільними зусиллями суперечка загрожує розгорітися знову. На думку експертів, ініціатива Фраттіні просто порушує конституційний договір Євросоюзу, який, втім, ще навіть не прийнятий.
Таким чином, запропонований Брюсселем документ заздалегідь приречений на провал, як і всі попередні спроби Єврокомісії встановити для країн-членів ЄС єдині правила прийому мігрантів. Німеччина, Франція та ряд інших країн готові накласти на нього вето, варто йому з'явитися в офіційному обігу.
Тим не менше, 23 жовтня комісар Фраттіні має намір запропонувати два нових європейських правила: перше має забезпечити іноземним фахівцям рівні соціально-економічні права з громадянами ЄС, друге – створити для них привабливі умови для найму на роботу в Європі. Саме до цього комплексу заходів і належить «синя картка»: кваліфіковані іноземці повинні, згідно з проектом, отримати можливість дворічного перебування в Євросоюзі, яке може бути продовжене. Після двох-трьох років вони отримають можливість переїхати до Європи, після п'яти – залишитися, причому незалежно від наявності робочого контракту. При цьому критерії початкового контракту також не повинні бути особливо обтяжливими: як заявив Фраттіні, для цього буде достатньо заробітної плати, яка явно перевищує мінімальний рівень зарплат для кожної конкретної країни.
Згідно з підрахунками експертів газети Financial Times, таким чином протягом 20-ти років до Європи можуть приїхати 20 млн осіб. Втім, ця цифра здається представникам Єврокомісії дещо перебільшеною. Але, схоже, сперечатися про те, чи помилилася редакція на пару мільйонів чи ні, не варто, – європейські лідери так чи інакше виявилися не в захваті від нового «бюрократичного викидня» Єврокомісії. І це дитя, судячи з усього, померло, навіть не народившись.
Борис АЛЬТНЕР.
ІА Росбалт