Рівень натуралізації у 2008 році був рекордно низьким за всю історію єдиної Німеччини<\/em><\/p>
Очолювані СДПН Берлін і Бранденбург, а також Бремен, що приєднався до них, винесли на засідання верхньої палати парламенту ініціативу про запровадження подвійного громадянства. Аргументація їх була цілком зрозуміла. По-перше, повнолітні нині мешканці країни з мігрантським корінням «повністю асимільовані в німецькому суспільстві», але при цьому «пов'язані з країною походження». По-друге, давно живуть у Німеччині мігранти досі не можуть, з точки зору конституційного права, брати участь навіть у комунальних виборах – а якщо змінити цю статтю законодавства на рівні Карлсруе неможливо, чи не спробувати дати «новим» громадянам виборчі права шляхом перетворення їх на німців?<\/p>
Бундесрат цей не те щоб гуманітарний, а цілком інтеграційний план минулого тижня відхилив. «Неможливо бути однаково лояльним до двох держав», – заявив голова нижньосаксонського МВС Уве Шюнеман на засіданні органу, що об'єднує голів суб'єктів федерації. «Тільки одній країні можна бути виключно вірним», – повторив за ним на з'їзді ХДС згаданий міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр.<\/p>
Не виключено, що міністр має рацію. Проблема в тому, що горезвісні «дівчатка-в-хусточках» імені Тіло Саррацина до громадянства Німеччини особливо й не прагнуть, думаючи (після отримання в повній мірі всіх належних допомог) зрештою відвалити в рідне анатолійське село. Стати німцями хочуть люди, по-справжньому інтегровані – і стають ними, виконавши мінімальні вимоги: володіння мовою, відсутність судимості, фінансова самостійність та достатній термін легального проживання в країні. Не зовсім зрозуміло, однак, чому закон суворіший до дітей, ніж до дорослих: вибір між двома громадянствами потрібно зробити в 18 років – чи не рано для прийняття такого серйозного рішення?<\/p>
Питання про подвійне громадянство було відкрите в Німеччині ще до рубежу століть. Досить гучною стала кампанія 1998 року зі збору підписів на користь (так і не здійсненого) федерального референдуму з цього приводу щодо мігрантів з колишнього СРСР. Але чомусь дуже тихо і без пафосу в ЗМІ прозвучало рішення Єврокомісії того ж року, яке дозволило громадянам ЄС, що тривалий час проживають у суміжних країнах, отримувати друге громадянство при збереженні першого.<\/p>
А умовами цього збереження, згідно з Федеральним законом про державну належність (Staatsangehrigkeitsgesetz), є «підтримка родинних зв'язків», «володіння нерухомістю в країні виходу», «наявність поточного банківського рахунку» і навіть «членство в клубах і профспілкових об'єднаннях на батьківщині». Всі вищезазначені критерії цілком релевантні для громадян Німеччини, які проживають за її межами, але чомусь не підходять мігрантам всередині неї.<\/p>
Деякі критики вважають, що політики з Берліна, Бранденбурга та Бремена ідеєю про подвійне громадянство намагаються вирішити питання про власну падаючу популярність. Це цілком імовірно, але незрозуміло тоді, чому до соціал-демократичних земель у їхньому клопотанні перед Бундесратом в останній момент приєднався правлячий бургомістр Гамбурга, представник ХДС Оле фон Бойст. Можливо, тому, що консервативний блок ХДС/ХСС все ж не вважав виконаним свій обов'язок перед мігрантами, коли включив до складу уряду Нижньої Саксонії першу міністерку-іноземку Айгюль Езкан, але відхилив при цьому клопотання того ж Бундесрату надати виборче право на комунальному рівні негромадянам Німеччини, які проживають у країні більше 10 років?<\/p>
Згідно з даними Федерального статистичного відомства (SBA), рівень натуралізації у 2008 році був рекордно низьким за всю історію єдиної Німеччини. 94 500 осіб отримали національний паспорт – на 16% менше, ніж у 2007-му, і на 41% порівняно з 2000 роком.<\/p>
Більш-менш збережена динаміка натуралізації у турків та вихідців із Сербії та Чорногорії повністю вбита мінусовими показниками для переселенців з України (мінус 56%) та Росії (мінус 40%). Лише один із 45 легально проживаючих у Німеччині іноземців виявляє інтерес до натуралізації, підсумовують експерти SBA.<\/p>
Олена ОБОДОВСЬКА.
Русская Германия <\/strong><\/p>