* Чому ви будете вчитися? Варто чітко визначитися зі спеціальністю (та її назвою), а також з темою диплома, який збираєтеся готувати в процесі навчання. Тим же, хто планує займатися за кордоном науковими дослідженнями, необхідно подати до відповідної організації чітку та продуману назву теми наукових пошуків, а також детальний опис того, що збираєтеся зробити для досягнення наукового результату.
* В якій країні вчитися? Вибір країни навчання може залежати, перш за все, від того, наскільки в ній розвинена цікава для вас галузь знань. Також немаловажним виявиться і те, якою іноземною мовою ви володієте.
Практично всі програми висувають до претендентів дві основні вимоги: хороші академічні успіхи та знання мови. Тому варто подумати про успішність та отримання міжнародного сертифіката, що підтверджує рівень володіння мовою. Наявність такого документа - не завжди обов'язкова умова отримання гранту, наприклад, від комерційної Offshore Foundations, однак для вступу до будь-якого західного вишу чи аспірантури, незалежно від того, хто вас буде фінансувати, офіційне підтвердження мовних знань необхідне.
Пошук
Організацій, що надають гранти, багато. Перш за все, це закордонні державні організації, національні програми та фонди. Перші не обмежуються якоюсь однією галуззю знань і можуть охоплювати гуманітарні, природничо-наукові та економічні дисципліни. Часто їх патронує уряд тієї чи іншої країни або вони виступають від імені її наукової спільноти. Наприклад, стипендію Гюстава Ейфеля для аспірантів віком до 35 років можна отримати, звернувшись до відділу культури та науково-технічного співробітництва посольства Франції.
У свою чергу, Німецька служба академічного обміну (DAAD) надає можливість брати участь у найрізноманітніших програмах, чи то «Річні стипендії для студентів третього курсу економічних спеціальностей» чи гранти «Михайло Ломоносов», розраховані на вітчизняних аспірантів технічних дисциплін.
Французький аналог DAAD – EduFrance, що надає інформацію про програми, які різняться як за спеціальностями, так і за рівнем освіти передбачуваних претендентів (студенти, аспіранти та ін.).
Поширені фонди, не прив'язані так жорстко до певної групи держав. Вони здійснюють «доставку» студентів до університетів різних країн світу. Їхні цілі можуть принципово відрізнятися. Так, Фонд Форда прагне при цьому вирівняти освітні можливості, приділяючи особливу увагу претендентам із провінції або тим, хто зазнає тих чи інших труднощів з отриманням освіти (наприклад, біженці). А от німецький Фонд Конрада Аденауера намагається стимулювати політичну активність студентів різних країн.
Ще одна можливість отримати фінансову допомогу - іменні стипендії. Наприклад, австрійська стипендія Ернста Маха для випускників вишів надається на термін від двох до дев'яти місяців. Формуляр заяви для отримання цієї стипендії можна взяти в представництвах Австрійської республіки або роздрукувати з сайту www.oead.ac.at.
Мотивація
Надання будь-якого гранту засноване на конкурсі - змаганні, переможцем у якому стає найцілеспрямованіший. Недарма, окрім «академічних успіхів» та знання мови, грантодавці особливо цінують амбітність претендентів. На ділі все це означає необхідність довести, що саме ви гідні отримати ці гроші. Для цього організатори пропонують написати мотиваційний лист або невелике есе, в якому необхідно представити всі свої досягнення, переваги та навчальні або наукові плани. Останнє передбачає чітко сформульовану мету вашого перебування в університеті тієї чи іншої країни.
Крім того, увагу звертають і на так звану соціальну активність претендента - його вміння проявити лідерські та організаторські здібності. Тому непогано було б мати досвід волонтерської роботи в літніх таборах, соціальних проектах або екологічних організаціях. На крайній випадок можна вказати на активну участь у громадському житті рідного вишу.
Етапи великого шляху
Якщо ви не зламаєтеся на підготовчій роботі - сміливо починайте робити практичні кроки:
* Дізнайтеся заздалегідь терміни проведення конкурсу. Часто старт припадає на середину осені. Інформацію можна отримати в представництвах фондів та організацій, в Інтернеті або друкованих ЗМІ.
* Подайте заявку та всі необхідні документи. Це можна зробити особисто, принісши їх до офісу компанії, або відправивши з кур'єром чи поштою. В електронному вигляді або факсом офіційні папери найчастіше не приймають. Пам'ятайте, що на етапі відбору правильно складена заявка - ваше друге обличчя. Від того, наскільки точно ви виконаєте всі інструкції та вимоги, залежить подальша участь у програмі.
* Приготуйтеся до того, що конкурс проводять у кілька етапів. Розгляд наданих документів комісією та відбір кандидатів на співбесіду - лише «півфінал». Після проходження співбесіди, яка може включати тест на знання іноземної мови, документи «претендентів-фіналістів» відправляються до головного офісу компанії. Там і відбувається їх остаточне затвердження. Таким чином, конкурс може затягнутися на чотири місяці.
* Перед початком навчання пройдіть, за необхідності, короткострокові курси іноземної мови. Найчастіше вони організовані самою програмою вже на місці, тобто в країні навчання, якщо, звичайно, певний рівень знань не був невід'ємною умовою самої участі в конкурсі.
Що потім?
Фактично, суть гранту полягає в тому, що організація виділяє переможцю конкурсу певну, заздалегідь встановлену суму (наприклад, програма Chevening готова надати стипендіатам 20 тис. фунтів стерлінгів). У першу чергу ці кошти йдуть на оплату навчання. Крім цього, організація часто бере на себе і всі витрати, пов'язані з проживанням, харчуванням та авіаперельотами студента.
Однак отримання гранту не завжди означає, що ви автоматично будете зараховані на той чи інший курс закордонного університету. Часто студенту пропонують самому витримати вступні випробування нарівні з іншими абітурієнтами. Так Фонд Форда дає здобувачам один рік на складання відповідних іспитів. У разі невдачі грант відкликають.
Вибір конкретних університетів зазвичай залишається за організаторами програми. Їх список може бути позначений заздалегідь, у стартових умовах отримання гранту. Таке правило встановлено, наприклад, для учасників проекту студентського обміну та стипендіальної програми Едмунда Маскі, що діють під керівництвом Американської ради з міжнародних досліджень та обмінів (IREX). Тільки університети, затверджені Державним департаментом США та IREX, мають право приймати учасників програми студентського обміну. Навчальний заклад підбирають відповідно до спеціалізації учасника.
Документи, що додаються до заявки на грант (для студентів):
* заявка на бланку (анкеті) організації (найчастіше можна завантажити на сайті грантодавця);
* завірена копія шкільного атестата та залікової книжки (можливо, перекладених на англійську або іншу мову);
* рекомендаційні листи (зазвичай, два або три);
* мотиваційний лист або невелике есе, що пояснює, чому саме ви повинні бути там.
Документи, що додаються до заявки на грант (для аспірантів):
* копія диплома (зрозуміло, з відмінними або хорошими оцінками);
* документальне підтвердження досвіду роботи за обраною спеціальністю (термін може варіюватися зазвичай одним-двома роками);
* заява про наукові наміри, список публікацій, запрошення від науковця у закордонному ВНЗ (конкретні умови залежать від програми);
* рекомендаційні листи з навчального закладу та з місця роботи.