Ліберальна економіка, стабільні політичні умови, розвинена інфраструктура, верховенство права, незалежні суд і преса – все це, і не тільки це, перетворює Швейцарію на один із найпривабливіших світових економічних центрів. Як зазначає видання SwissInfo, конфедерація – країна маленька, але якщо придивитися до неї уважніше і підійти ближче, то виявиться, що на невеликому клаптику в 41,3 тис. кв. км уживаються часом регіони з дуже різним діловим потенціалом.
Поки що найпривабливішим промисловим і діловим центром країни залишається знаменитий кантон Цуг. Це випливає з щорічних аналітичних оглядів, що публікуються банками Credit Suisse та UBS. Серед факторів, які дозволяють цьому невеликому озерному краю утримувати таке престижне лідерство, банки називають фінансові рамкові умови, наявність високоосвічених і мотивованих трудових кадрів, зручне транспортне розташування кантону, стабільність політичної системи.
«Коли іноземні компанії обирають собі «на проживання» ті чи інші регіони світу, то в списку їхніх пріоритетів на першому місці завжди знаходяться саме ці чотири пункти. І якщо щось із цих факторів у Швейцарії загалом почне погіршуватися, то кантон Цуг відчує це на собі дуже скоро. Дещо ми бачимо вже зараз, наприклад, явне скорочення числа нових фірм, які переселилися в Конфедерацію з-за кордону», – каже Беат Бахманн (Beat Bachmann), директор кантонального Відомства з розвитку малого та середнього бізнесу (Zuger Wirtschaftsförderung).
«Причина очевидна – результати деяких референдумів, що пройшли у Швейцарії в останні роки, змусили зарубіжних топ-менеджерів задуматися, і дуже серйозно. Швейцарія в їхніх очах точно почала втрачати популярність і привабливість, причому найважливішим негативним фактором зараз у цьому сенсі є проблема кваліфікованих кадрів. Знайти хороших співробітників стало в наші дні складніше, ніж раніше, а буде, мабуть, ще складніше», – каже Б. Бахманн.
При цьому він недвозначно натякає на референдум, що відбувся у лютому 2014 року, на якому швейцарці ухвалили рішення обмежити приплив трудових кадрів з країн ЄС. Чиновник нагадує, що цим референдумом справа не обмежується. Як відомо, обмежувальні заходи вже давно діють у Швейцарії щодо працівників із країн, що не входять до ЄС/ЄАВТ. Заходи ці й без того були суворими, але тепер влада не тільки ще більше посилила умови отримання права на роботу особами з «третіх країн», але й значно урізала кількість квот, виділених для таких працівників.
На думку Б. Бахманна, такі заходи «посилають іноземним інвесторам зовсім неправильний сигнал і змушують раптом зупинитися і задуматися, наприклад, про те, а чи зможу я як власник бізнесу знайти відповідні місцеві кадри в достатній кількості в разі, якщо буде прийнято рішення про перенесення виробництва до Швейцарії. Звісно, при створенні нового виробництва за кордоном будь-яка фірма має спиратися насамперед на власний потенціал і ноу-хау, однак і без місцевих кадрів також ніяк не обійтися».
У кантоні Цюрих, який у рейтингу ділової привабливості регіонів Швейцарії стоїть на другому місці після Цуга, завдання розвитку малого та середнього бізнесу вирішує Відомство економіки та зайнятості (Amt für Wirtschaft und Arbeit), що входить до складу кантонального Міністерства економіки. Займається це відомство не лише створенням вигідних умов для бізнесу, але й підбором кадрів.
«У своїй роботі ми намагаємося враховувати інтереси як економіки, так і суспільства в цілому, а це означає, що ми щільно займаємося людьми, які перебувають у пошуку роботи, — каже прес-секретар міністерства Ірене Чопп (Irene Tschopp). – Якщо, наприклад, на нашу адресу раптом починають одна за одною надходити заяви про надання тій чи іншій фірмі права залучити до Швейцарії на роботу, наприклад, фахівців у галузі IT із так званих третіх країн, то ми спочатку вступаємо з авторами цих заяв у контакт і пропонуємо пошукати відповідних безробітних фахівців із самої Швейцарії».
Вона цілком розуміє, чому іноземний бізнес побоюється зіткнутися з дефіцитом місцевих кадрів і тому не йде до Швейцарії так активно, як хотілося б. Справді, сама конфедерація щороку випускає на ринок занадто малу кількість фахівців, а особливо їх нестача відчувається в інноваційних галузях, таких як сфера IT. Але при цьому «такі інноваційні компанії, як Google або Zimmer Biomet не тільки не збираються скорочувати свою присутність у Цюриху, але навпаки активно її нарощують, незважаючи на нібито наявний у Швейцарії дефіцит кадрів».
Цікаво з цієї точки зору відвідати ще один швейцарський регіональний «кластер» високотехнологічного виробництва, а саме кантон Базель-сільський. Там питаннями розвитку малого та середнього бізнесу займається Томас де Куртен (Thomas de Courten), за сумісництвом депутат Національної ради (великої палати федерального парламенту) від консервативної Швейцарської народної партії та один із авторів тієї самої горезвісної «антиміграційної законодавчої ініціативи», схваленої народом у лютому 2014 року.
За його словами, підсумки цього референдуму поки що не мали якогось негативного впливу на кантон у плані його привабливості для іноземного бізнесу. На питання, як впливає режим свободи переміщення людей і капіталів на процес залучення до Швейцарії зарубіжних фірм і чи не завадить цьому процесу введення обмежувальних міграційних заходів, Томас де Куртен відповідає: ні, не завадить. Він вказує при цьому на існування таких обмежень для осіб із «третіх країн», які «в нашому регіоні чудово функціонують і фактором ризику не є».
«Finding great people is key to any business success» або у вільному перекладі «Знайди відповідних людей і ключ до успіху у тебе в кишені» – таким був заголовок одного з рекламних роликів, випущених бізнес-асоціацією регіону Великий Цюрих «Greater Zurich Area AG» (GZA), до якої входять провідні представники бізнесу з кантонів Цюрих, Цуг та восьми інших регіонів Швейцарії. У завдання асоціації входить просування Великого Цюриха за кордоном як привабливого ділового майданчика.
Перелічуючи його переваги, «GZA» теж у першу чергу вказує на високий рівень якості життя в цій частині країни, на розвинену інфраструктуру та кваліфіковані трудові кадри. «Коли ми беремо ініціативу на себе і виходимо на ті чи інші компанії за кордоном, пропонуючи їм перенести до нас своє виробництво, то перше, про що нас запитують, це саме про наявність можливості найняти на місці необхідних компанії фахівців», – каже виконавчий директор GZA Соня Воллькопф-Уолт (Sonja Wollkopf Walt). На її переконання, наявність режиму вільного переміщення кадрів, послуг і капіталів у відносинах між Швейцарією та єдиною Європою є чи не найважливішим аргументом, за допомогою якого GZA ще до недавнього часу могла переконувати іноземних «капітанів економіки» у вигоді перенесення ними свого виробництва в економічне серце Швейцарії.
Однак потім стався референдум 9 лютого, і в очах зарубіжних інвесторів стало відверто проглядати недовіра: мовляв, чи так усе добре в цій Швейцарії? Особливо це стосувалося фірм, що працюють у галузі інноваційних технологій. «На жаль, ми не можемо сьогодні гарантувати всім цим компаніям, що вони зможуть вільно рекрутувати собі потрібних фахівців та отримувати на них необхідні міграційні дозволи влади, тому що сьогодні ніхто не знає, як реально буде реалізовано на практиці народний волевиявлення від 9 лютого», – каже Соня Воллькопф-Уолт. А це веде до виникнення небезпечної невпевненості та невизначеності, зокрема, у податковій сфері. Іноземні компанії поки що здебільшого вважають за краще вичікувати та не ризикувати, – додає вона, посилаючись на останні дані статистики.
Так, у період з 2009 по 2013 рр. стараннями GZA на територію Великого Цюриха переселилися 464 фірми, які створили у Швейцарії 4165 робочих місць. Це означає, що в середньому на місяць сюди перебиралися 80 компаній, які створювали за цей же місяць 830 робочих місць. У 2014 році ці показники знизилися відповідно до 65 фірм (457 робочих місць), а на 2015 рік експерти прогнозують, що ці цифри стануть ще більш скромними.
Дещо схоже переживають і західно-швейцарські структури, відповідальні за просування економічних інтересів Швейцарії за кордоном. «Залучення фірм з-за кордону стало останнім часом справою значно складнішою», – каже Томас Бон (Thomas Bohn), виконавчий директор асоціації «Greater Geneva Berne Area» (GGBa), що об'єднує п'ять франкомовних кантонів і двомовний франко-німецький кантон Берн. У 2014 році асоціації вдалося залучити до Швейцарії 87 фірм, які створили тут приблизно 1 тис. робочих місць. «Це був хороший рік, – каже Томас Бон. – Однак і для нас ясно, що роки безхмарної кон'юнктури минули і що нам усім доведеться в найближчому майбутньому тугіше затягнути пояси. Залучати з року в рік до нас дійсно «велику рибу» з тисячами співробітників ми вже точно не зможемо, тим більше, що зараз ми увійшли у фазу значної невизначеності».
Як основні чинники цієї невизначеності Т. Бон називає результати голосування 9 лютого 2014 року та запущену нещодавно в країні реформу оподаткування підприємницької діяльності. «Але ж фірми з-за кордону якщо й приходять до Швейцарії, то саме через пануючі тут стабільність і передбачуваність рамкових умов». Поки що Швейцарія займає провідні місця у глобальному рейтингу ділової привабливості, «однак вона вже не є раєм на землі, куди потрапити хоче кожен».
Подібні висновки робить і Регула Матцек (Regula Matzek), прес-секретар технопарку BaselArea. «Іноземний бізнес, зацікавлений у переїзді до Швейцарії, чудово поінформований про те, що відбувається у нас, висловлюючи часто свої вельми серйозні занепокоєння. Нам все частіше ставлять критичні запитання, переконувати зарубіжних інвесторів перебратися до нас стало набагато важче, ніж раніше».
З іншого боку, Регула Матцек підкреслює, що Швейцарія все ще залишається популярним діловим майданчиком, для якого характерна вельми висока щільність підприємств та фірм біотехнологічного профілю, а також наявність контингенту талановитих і кваліфікованих трудових кадрів із 165 країн, включаючи «маятникових трудових мігрантів» з Німеччини та Франції.
На запитання, як може позначитися на економіці Базеля введення міграційних обмежень, вона відповідає оптимістично, посилаючись на Северіна Швана (Severin Schwan), виконавчого директора фармацевтичного гіганта Roche, який в інтерв'ю швейцарському німецькомовному радіо SRF висловив нещодавно впевненість у тому, що Берн та Брюссель неодмінно знайдуть прагматичне вирішення проблеми, що виникла після референдуму 9 лютого 2014 року.