Найбільшим інвестором у сферу освіти є США. На частку цієї країни припадає 4% населення планети віком 5-25 років і 28% світових відрахувань на освіту. Американська держава (не приватні та громадські структури) витрачає на ці цілі майже стільки ж, скільки всі держави арабського світу, Центральної та Східної Європи, Середньої Азії, Латинської Америки, Південної та Західної Азії та Африки на південь від Сахари.
Світовим аутсайдером визнана Африка: у ній проживає 15% усіх осіб шкільного та студентського віку, на яких припадає лише 2,4% світових витрат на освіту. Для порівняння, на Центральну та Східну Європу (до неї занесені багато держав колишнього СРСР) припадає 6,7% цих коштів, а на всі країни Середньої Азії – 0,3%.
Більшість країн світу витрачає на освіту понад 2% свого ВВП. Винятком є лише 11 держав, серед яких ОАЕ, Катар, Індонезія, Домініканська Республіка, Камерун, Замбія та ін. Рекордно малі кошти витрачає на освіту свого підростаючого покоління Екваторіальна Гвінея - лише 0,6% ВВП.
У свою чергу, найбільш щедрими є десять країн світу, які витрачають на освіту понад 8% ВВП. До їх числа входять Вануату, Маршаллові острови (рекордні 11,7%), Сент-Вінсент і Гренадини, Гаяна, Сент-Кітс і Невіс, Куба, Ісландія, Данія, Ботсвана і Лесото.
Ситуація в пострадянських державах виглядає наступним чином: Білорусь - 6% ВВП, Україна – 6,4%, Молдова – 4,3%, Естонія – 5,1%, Латвія – 4,9%, Литва – 4,8%, Азербайджан – 2,5%, Казахстан – 2,3%, Киргизстан – 4,4% і Таджикистан – 3,5% (інформація по інших країнах не наведена). Для порівняння, США витрачають на освіту 5,6% ВВП, Великобританія – 5,4%, Німеччина – 4,6%, Ізраїль – 6,9%, Індія – 3,8%, Іран – 4,7%.
У доповіді також наводиться цікава статистика про студентів, які навчаються за межами своїх держав. Загалом, освіту в іноземних вишах у 2005 році отримували понад 2,7 млн молодих людей. З них 1,86 млн вирушили навчатися до Північної Америки та Західної Європи. Другий за популярністю регіон - Азійсько-Тихоокеанський – прийняв майже 453 тис. іноземних студентів. У 2005 році за кордоном отримували освіту понад 39 тис. росіян (найбільше їх число вирушило до Німеччини, США та України), майже 27 тис. жителів України (найчастіше до Німеччини, Росії та Польщі), 11,2 тис. білорусів (Росія, Німеччина, Польща), 10 тис. громадян Молдови (Румунія, Росія, Україна), майже 3,5 тис. громадян Вірменії (відповідно, Росія, США, Німеччина), 4 тис. азербайджанців (Туреччина, Росія, Німеччина), понад 7,1 тис. грузинів (Німеччина, Росія, Вірменія), понад 29 тис. громадян Казахстану (надають перевагу Росії, Туреччині та Німеччині), майже 2,8 тис. таджиків (Росія, Киргизстан та Туреччина), близько 6,3 туркменів (Азербайджан, Росія та Туреччина), 23,2 тис. громадян Узбекистану (Киргизстан, Росія та Казахстан), 3,6 тис. естонців (Росія, Німеччина та Фінляндія), 3,5 тис. жителів Латвії (Німеччина, Росія, США), 6,5 тис. литовців (Німеччина, Росія, США). Для порівняння, із США виїхали навчатися за кордон 47 тис. осіб, більшість з них - до Великобританії, Канади та Австралії.
У Росії, загалом, навчалися 90,4 тис. іноземних студентів (майже половина з них прибула з інших пострадянських держав), в Україні – 23,4 тис., у Білорусі – 3,6 тис., у Молдові – 2,3 тис., в Естонії - трохи більше 1 тис., у Латвії – 1,3 тис., у Вірменії – 3,8 тис., в Азербайджані – 2,5 тис., у Казахстані – 9,1 тис., у Киргизстані – 23,6 тис. (виші цієї республіки користуються величезною популярністю серед уродженців інших держав Середньої Азії), у Таджикистані - 1 тис. (дані по інших державах не наведені).
Світовими лідерами за цим показником вважаються США (590 тис. іноземних студентів), Великобританія (майже 319 тис.) та Німеччина (259 тис.).