British Airways скоротила рейси до Лондона
Авіакомпанія British Airways наприкінці жовтня перейшла на зимовий графік, у якому скасувала свої рейси Київ (Бориспіль) - Лондон (Гетвік), залишивши в дії лише рейси з Києва до лондонського аеропорту Хітроу. Про це повідомила комерційний директор авіакомпанії Наталія Мартиненко.
Рейси Київ - Лондон (Хітроу) здійснюватимуться, як і раніше, щоденно, але на годину раніше - о 14:15. Рейси до аеропорту Гетвік по понеділках, середах і п'ятницях припинено у зв'язку з тим, що «знайшлося більш вигідне спрямування, яке принесе компанії більше прибутку». Наталія Мартиненко зазначила, що у зв'язку зі скасуванням рейсів до аеропорту Гетвік в авіакомпанії звільнилося три рейси. Як їх можливе застосування British Airways розглядає Одесу та Донецьк. Відкриття цих напрямків стане можливим «якщо компанія відчує, що ці рейси зможуть бути повністю заповнені».
Нагадаємо, що в Україні British Airways здійснює польоти за маршрутом Київ-Лондон з 1996 року. Рейси до Гетвіка з'явилися в березні 2006 року.
Євросоюз та Україна спростять візовий режим
Україна та Європейський Союз парафували дві угоди: про реадмісію, а також про спрощення візового режиму. Після завершення саміту Україна-ЄС у Гельсінкі угоди підписали глава МЗС України Борис Тарасюк та комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та з питань європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер.
Раніше глава українського зовнішньополітичного відомства повідомив, що набрання чинності угодою про реадмісію буде відкладено на два роки. Крім того, за інформацією МЗС, Україна та ЄС попередньо домовилися, що умови реадмісії стосуватимуться лише тих громадян, які, очевидно, проходили через територію України. Також ЄС взяв на себе офіційні зобов'язання надавати фінансову допомогу для облаштування місць тимчасового перебування таких громадян і, можливо, для їх переправлення до тих країн, звідки ці громадяни приїхали до ЄС.
Ключовими положеннями угоди про візовий режим є, зокрема, спрощення видачі довгострокових одноразових віз окремим категоріям українських громадян (журналісти, студенти, бізнесмени), а також поліпшення якості послуг, що надаються українським громадянам у посольствах іноземних держав.
Бельгія частково відкриє ринок праці для Болгарії та Румунії
Уряд Бельгії має намір частково відкрити національний ринок праці для громадян Болгарії та Румунії. Як повідомляють місцеві ЗМІ, влада Бельгії має намір застосувати до представників цих двох держав, які стануть членами Євросоюзу з січня 2007 року, той самий підхід, що й щодо вихідців з інших країн-новачків: Словенії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Естонії, Латвії та Литви, що вступили до ЄС у травні 2004 року.
Громадяни цих держав з 2006 року можуть розраховувати на отримання роботи в Бельгії, але виключно в тих галузях трудової діяльності, де не вистачає кваліфікованої робочої сили.
Досі лише три з 15 країн попереднього складу ЄС (Великобританія, Ірландія та Швеція) повністю відкрили кордони для трудових мігрантів з десяти країн Центральної та Східної Європи, за винятком Кіпру та Мальти, яких також прийняли до ЄС у 2004 році. Ринок праці досі тримають закритим Австрія, Німеччина, Італія, Данія та Голландія. Інші держави-«ветерани» ЄС захищають свої робочі місця за допомогою різних обмежень, які діятимуть аж до 2011 року.
У Єврокомісії шкодують про наміри деяких країн попереднього складу ЄС, насамперед Великобританії, закрити національні ринки праці для вихідців з Болгарії та Румунії. «Ми висловлюємо жаль з приводу подібних намірів. Позиція Єврокомісії полягає в тому, щоб у межах ЄС було забезпечено вільне пересування робочої сили», - сказала в Брюсселі представник Єврокомісії Катаріна фон Шнурбейн. За її словами, у Єврокомісії до кінця цього року від країн-«ветеранів» ЄС очікують офіційних заяв про готовність відкрити доступ робочій силі з Болгарії та Румунії.
Громадяни Туреччини не хочуть до Євросоюзу
У Туреччині відмічено різке падіння проєвропейських настроїв. Якщо минулого року за вступ країни до Європейського Союзу висловлювалися 57,4% місцевих громадян, то нині цю ідею підтримують лише 32,2%, свідчать підсумки соціологічного опитування, яке проводилося в 32 з 81 провінцій Туреччини.
Дані опитування опублікувала газета Milliyet. «У Туреччині різко зросла кількість противників євроінтеграції. Відсоток місцевих жителів, які кажуть, що країна в жодному разі не повинна входити до ЄС, у 2006 році зріс до 25,6%. Для порівняння, у 2002 році проти вступу Туреччини до Євросоюзу виступали 17,9%», - зазначає видання.
Євросоюз, куди Туреччина добивається вступу як повноправний член, вимагає від неї прискореного проведення реформ, що стосуються, зокрема, процесу демократизації внутрішнього законодавства, захисту прав людини, свободи слова, вирішення проблеми Кіпру. Офіційні переговори з питань вступу Туреччини до Євросоюзу розпочалися 4 жовтня 2005 року.
Протягом року, за даними соціологів, у Туреччині майже вдвічі збільшилася кількість європесимістів. «Наразі 33,3% респондентів відповідають, що їм байдуже, увійде їхня країна до ЄС чи ні. Аналогічну думку рік тому висловлювали 18,2%», - свідчать дані опитування. Дослідження також виявило, що більшість турків не довіряють Євросоюзу - таких 78,1% серед опитаних. 76,5% респондентів при цьому вважають, що Євросоюз посилюватиме умови інтеграції до нього Туреччини.
Ще один цікавий результат опитування зводиться до того, що більшість турків не вірять у дружбу сусідніх країн. «Опитування показало, що турецький народ не вірить у дружбу сусідніх з Туреччиною країн. Більшість з них переконані в тому, що, перш за все європейські країни не є друзями Туреччини».
Опитування, проведене в Туреччині, значною мірою відображає настрої європейців щодо цієї країни. Як показують останні опитування соціологів, більшість жителів країн-членів Європейського Союзу не хочуть, щоб Туреччина вступила до Євросоюзу. На її підтримку наразі виступають близько 35% респондентів. За оцінками західних експертів, процес євроінтеграції Туреччини може зайняти 15-20 років.
Туристів не злякали заворушення в Угорщині
Стихлі було місяць тому хвилювання в Будапешті минулого тижня спалахнули з новою силою — угорці «відзначили» 50-річну річницю повстання новими заворушеннями. На мостах через Дунай і на площі Кошута бунтівники збудували барикади, а кільком маніфестантам навіть вдалося викрасти радянський танк, виставлений на експозиції до ювілейної дати. Під час заворушень постраждали від 40 до 70 осіб. Десятки бунтівників були затримані.
Незважаючи на нещодавні події, фахівці впевнені, що турпотік до країни не знизиться. У пік хвилювань в угорській столиці кількість відмов від турів була незначною, а загальна кількість бронювань навіть перевищила осінні показники минулого року. Експерти вважають, що спалаху заворушень більше не станеться.