Німці сумують за Берлінською стіною
Як говориться у доповіді німецького інституту громадської думки «Форса», опублікованій в Австрії, «майже через 15 років після об'єднання Німеччини кожен четвертий мешканець західних федеральних земель цієї країни хотів би, щоб існувала не лише «берлінська стіна», але й збереглося б розділення на ФРН і НДР».
Серед 12% мешканців східних федеральних провінцій Німеччини (колишньої НДР) панує думка про необхідність збереження «берлінської стіни». Що стосується самого Берліна, то 11% усіх мешканців західної частини німецької столиці виступають за повернення «берлінської стіни», а на сході Берліна - 8%, йдеться у доповіді експертів «Форса».
Про шахрайство з платіжними картками в Україні
Експерти українського ринку платіжних карток заперечують різкий сплеск шахрайства з платіжними картками в Україні, повідомляє «Інтерфакс-Україна». Так, за словами директора Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА Олександра Карпова, сплеск шахрайства був восени минулого року, зараз ситуація стандартна.
«Якщо хтось намагається списати на українську банкоматну мережу свої промахи з точки зору моніторингу, то це проблеми цих емітентів, у даному випадку російських. Не хочете моніторити (у режимі реального часу. - Прим. ред.) - страждайте», - сказав він, адресуючи ці слова російським банкам.
Директор з розвитку Українського процесингового центру (UPC, Київ) Олександра Воропаєва повідомила, що аналіз даних працюючих у системі реального часу систем моніторингу емісії та еквайрингу платіжних карток, які супроводжує UPC, свідчить про те, що на даний час ситуація на українському картковому ринку за рівнем шахрайських ситуацій нічим не відрізняється від стандартної. При цьому вона зазначила, що сплеск шахрайських транзакцій з картками кількох українських банків був восени минулого року, і на теперішній час ці проблеми вже вирішені. Висновки ж російських банків про різкий сплеск шахрайських операцій з пластиковими картками в Україні, швидше за все, ґрунтуються на аналітичних даних минулого року. «Цим російським банкам потрібно використовувати онлайнові системи моніторингу, тоді це не буде спробою вирішити проблеми давно минулих днів», - наголосила Олександра Воропаєва.
Директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Аваль «Антон Романчук також вважає, що в Україні не спостерігається сплеску шахрайських операцій. Так, за його словами, за останній квартал банк не зафіксував жодного випадку шахрайства з платіжними картками. «Можливо, це результат того, що ми проводимо цілодобовий моніторинг транзакцій за картковими рахунками», - сказав він, додавши при цьому, що більшість клієнтів банку також підключені до мобільного банкінгу, який сповіщає власника картки про кожну транзакцію за рахунком, про кожен запит залишку через банкомат на мобільний телефон і тим самим дає можливість постійно контролювати свій картковий рахунок.
Як раніше повідомлялося у пресі, російські «Мастер-банк і «Слов'янський банк» рекомендували клієнтам не використовувати картки на території України у зв'язку з великою кількістю шахрайських операцій з пластиковими картками російських банків. Раніше російський «Райффайзенбанк» призупинив прийом своїх карток через банкомати на території України.
За даними Національного банку України, загальна кількість платіжних карток, емітованих українськими банками (за якими було здійснено хоча б одну операцію протягом року), протягом 2004 року збільшилася на 48% - з 11.529 штук до 17.079. Зокрема, кількість карток MasterCard у минулому році зросла на 48% (2.332) до 7.126; VISA - на 57% (2.577) до 7.059. На 1 січня 2005 року 93 банки (57% від загальної кількості) були членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем та здійснювали емісію, еквайринг платіжних карток.
Темпи міграції в багаті країни падають
Число людей, які іммігрують до багатих країн, поступово стабілізується. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, про це йдеться у щорічній доповіді «Тенденції міграції» Організації економічного співробітництва та розвитку.
Автори доповіді кажуть, що падіння загальних темпів міграції до країн - членів ОЕСР пояснюється прийняттям жорсткіших законів, що регулюють прийом іноземців. Деякі європейські країни ускладнили процес отримання посвідки на проживання родичами мігрантів. Інші вирішили прискорити процес розгляду документів біженців. Минулого року, йдеться у доповіді, загальна кількість таких заяв у 15 країнах ЄС (до розширення організації до 25 країн) була на 25% меншою, ніж позаминулого.
Скорочення числа охочих осісти в розвинених і багатих країнах пояснюється також зниженням напруженості в деяких неспокійних регіонах світу - особливо на Балканах та в Афганістані.
На цьому фоні, зазначається у документі, багато країн ОЕСР вжили низку заходів, за допомогою яких іммігрантам стає легше знайти роботу та інтегруватися в суспільство. Норвегія та Данія, наприклад, пропонують приїжджим піти на мовні курси, а Франція, Німеччина та Іспанія ухвалили антидискримінаційні та антирасистські закони. В Іспанії також було вирішено одну з найбільш гострих проблем, що стоять перед іммігрантами, пов'язану з пошуком прийнятного житла.
Незважаючи на всі ці ініціативи, зазначають автори доповіді, іммігрантам знайти роботу все ж складніше, ніж звичайним громадянам тих країн, куди вони приїжджають. Особливо важко доводиться жінкам.
В Італії запроваджується обов'язкова дванадцятирічна освіта
В Італії запроваджується обов'язкова дванадцятирічна освіта. Як повідомляє РИА «Новости», таке рішення ухвалила Рада міністрів Італії, схваливши два відповідні декрети.
Підвищення рівня обов'язкової освіти буде поетапним. З наступного навчального року, який починається восени, обов'язкова середня школа підвищить свій рівень з нинішніх дев'яти до десяти років. Потім, роком пізніше, - до 11 років. На думку міністра освіти Італії Летиції Моратті, вже з наступного навчального року у зв'язку з цим кількість учнів середньої школи в Італії збільшиться на 30 тис. осіб.
Для відстеження рівня охоплення молоді обов'язковою середньою освітою буде створено систему моніторингу із загальнонаціональними базами даних та заходами впливу на батьків, які намагаються, з різних причин, обмежити час навчання дітей у середній школі.
Другий декрет постановляє, що починаючи з п'ятнадцяти років, тобто після закінчення дев'ятого класу, учні можуть обирати - продовжувати звичайне навчання в школі чи поєднувати його з виробничим. У другому випадку школа, окрім стандартного атестата, видаватиме також і свідоцтво про набуту робітничу кваліфікацію.
Для того щоб забезпечити виробниче навчання паралельно зі шкільним, школи матимуть можливість укладати угоди з регіональними торговими палатами, державними, приватними та громадськими організаціями і підприємствами як виробничими, так і науковими.