У німецьких університетах та вищих школах явно не вистачає тих, хто навчається, і, що цілком логічно, випускників. І це незважаючи на те, що загалом за останні десять років кількість студентів у Німеччині зросла на 5%. Адже в більшості промислово розвинених країн цей показник незрівнянно вищий – 41%. Крім того, дуже багато студентів німецьких вузів переривають навчання, так і не отримавши диплом. Особливо пригнічує ситуація з інженерами: на 1.000 випускників вузів припадає лише 32 інженери (у більшості європейських країн це співвідношення значно вище – 44). А це означає, що країна не в змозі забезпечити гідну зміну тим, хто йде на пенсію. Молодих інженерів, так само як і вчителів, катастрофічно не вистачає.
Чи буде молода людина відвідувати лекції в німецькому університеті, як і раніше залежить не стільки від нього самого, скільки від освітнього рівня та доходів його батьків. В Ірландії, наприклад, диплом батьків не має жодного впливу на рішення про навчання молодшого покоління. Однак серед німецьких студентів більшість – діти, чиї батьки здобули вищу освіту. Звичайно, на цю ситуацію впливає і штучна селекція дітей вже після початкової школи. Здібних дітей відправляють навчатися в гімназії, а менш здібних – у Realschule та Hauptschule, звідки шлях до університету надзвичайно тернистий. Причому до цих шкіл потрапляють далеко не найдурніші діти. Просто їхні батьки, як правило, занадто багато працюють і не можуть приділити своїм чадам достатньо уваги.
Той, хто мріє багато заробляти, повинен змолоду подумати про хорошу освіту. Адже випускники німецьких вузів (звичайно, які влаштувалися на роботу за фахом) отримують значно більше за всіх інших громадян. У 2005 році дохід дипломованих молодих людей був на 56% вищий, ніж у тих, хто закінчив гімназію, Realschule або здобув професійну освіту. У 1997 році різниця була ще не настільки значною – всього 33%.
Ті ж, хто взагалі не отримав освіти, найбільш незахищені на ринку праці. За останні 15 років кількість некваліфікованих безробітних збільшилася майже втричі. Після Словаччини, Польщі та Чехії це найвища частка безробітних у розвинених країнах Європи та Америки.
Звичайно, у німецькій освітній системі є позитивні сторони. Так, наприклад, дуже висока кількість кандидатів та докторів наук, які захистили дисертації в Німеччині. Крім того, німецькі університети користуються великою популярністю серед іноземних студентів. За цим показником Німеччина посідає третє місце після США та Великобританії.
І все ж це крапля в морі, вважають деякі політики. Так, керівники фракції «зелених» назвали річний звіт OECD «дзвінкою ляпасом» федеральному та земельним урядам країни. У Німеччині занадто мало випускників вузів для того, щоб забезпечити необхідні країні професійні кадри. Нестача місць у гуртожитках та в самих вузах, а також складна бюрократична процедура при отриманні стипендії не підвищують популярність вищої освіти всередині країни.