Виші Японії та Фінляндії випускають найграмотніших
Сьогодні в системі вищої освіти панує сувора ієрархія. Наочний приклад тому – міжнародні рейтинги вишів. При оцінці університету тут враховується безліч факторів: від репутації та співвідношення кількості студентів і викладачів до числа дослідницьких робіт. І все ж досі в жодному рейтингу не порівнювалися освітні здібності студентів.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у своїй щорічній доповіді Education At A Glance опублікувала результати тестів, у рамках яких оцінювалися здібності випускників різних університетів. Результати виявилися дивовижними: перші позиції в отриманому списку зайняли зовсім не ті виші, які ми звикли бачити в міжнародних рейтингових таблицях (тут, як правило, в топ потрапляють британські та американські університети – Гарвард, Стенфорд, Массачусетський технологічний інститут та ін.). Однак з точки зору грамотності випускників попереду виявилися зовсім не Великобританія та США, а Японія та Фінляндія. Ось як виглядає «десятка найкращих» за версією ОЕСР:
• Японія
• Фінляндія
• Нідерланди
• Швеція
• Австралія
• Норвегія
• Бельгія
• Нова Зеландія
• Великобританія
• США
Жодна з країн-переможниць не займає лідируючих позицій у традиційних освітніх рейтингах. Але, незважаючи на те, що американська Ліга плюща, до якої входять виші-лідери QS, THE та інших великих рейтингів, відома всьому світу, випускники австралійських та норвезьких вишів, схоже, краще проявляють себе в навчанні. При цьому в топ-100 списку найкращих університетів світу згадуються 32 американських виші і всього один новозеландський, – а адже випускники з Нової Зеландії, згідно з результатами тесту ОЕСР, здатні досягти більших успіхів, ніж їхні американські колеги.
Дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку також торкнулося питання про те, як співвідноситься якість освіти з розміром вкладених у неї інвестицій. Наприклад, Данія з її доступними цінами на навчання випереджає США та Сполучене Королівство, де вартість навчання набагато вища.
Результати тестів вказують і на те, чому хороше навчання в школі не завжди може бути пов'язане з успіхами у виші. Сінгапур та Південна Корея – країни з розвиненою шкільною освітою – опинилися в другій половині міжнародних рейтингів вишів. А виші Італії, Іспанії та Греції і зовсім замикають рейтинги вищих навчальних закладів.
Андреас Шляйхер, директор департаменту освіти ОЕСР, вважає отримані дані підтвердженням того, що рівень здібностей у людей з однаковою кваліфікацією насправді може бути дуже різним. Всі вони можуть мати наукові ступені, але різниця полягає в тому, наскільки високою була якість вищої освіти, яку вони отримали. «Якщо йдеться про високий рівень грамотності, то, ймовірно, за можливості отримати середню освіту краще в Японії, Фінляндії або Нідерландах, ніж вищу – в Італії, Іспанії або Греції», – пояснює Шляйхер.
«Результати тестів ОЕСР можуть відрізнятися від традиційних університетських рейтингів, але два цих дослідження не можна порівнювати між собою, – вважає Бен Совтер, керівник організації QS зі складання рейтингів університетів. – ОЕСР досліджувала стандарти національних систем освіти, в той час як рейтинги університетів приділяють увагу найуспішнішим представникам окремих університетів».
Совтер також додав, що якби кожен університет США можна було врахувати при складанні рейтингів, дослідникам стало б ясно, що в кожного з них є як переваги, так і недоліки. Американська освітня система вкрай неоднорідна, але рейтинги, сфокусовані на еліті, не дозволяють цього зрозуміти.
Рейтинг найкращих університетів світу QS 2016-2017 тим часом виглядає так:
• Массачусетський технологічний інститут
• Стенфордський університет
• Гарвардський університет
• Кембриджський університет
• Каліфорнійський технологічний інститут
• Оксфордський університет
• Університетський коледж Лондона
• Швейцарська вища технічна школа Цюриха
• Кінгс-коледж
• Чиказький університет
«Високій якості освіченості своїх випускників Фінляндія завдячує однаковою мірою як шкільній системі, так і університетам», – пояснює Совтер. І, схоже, вступити до поганого університету у Фінляндії складніше, ніж зробити те ж саме в США.
На думку Совтера, дослідження ОЕСР дозволило торкнутися наболілого питання про пріоритети розподілу бюджету: чи варто підтримувати однаково високий рівень освіти в усіх університетах, чи краще зробити упор на кількох провідних вишах країни? На його думку, результати тестів – достатня економічна підстава для того, щоб боротися за стабільно високі стандарти освіти, а не просто складати графіки з піками та падіннями. Рейтингова система університетів може виявити відмінності між окремими вишами, але вона, схоже, не в змозі оцінити рівень освіти в країні в цілому.
ОЕСР також створила Міжнародну програму з оцінки освітніх досягнень учнів (PISA Test), у рамках якої раз на три роки в дослідженні беруть участь школи з 70 країн. Не так давно експерти запропонували проводити такі ж тести серед студентів з метою порівняти університети. Не всі виші, особливо в США, сприйняли цю ідею з захопленням, однак навіть якщо способи підрахунку результатів подібних рейтингів викликають сумніви, не можна заперечувати їхню важливість. Коли Оксфорд у 2016 році вперше потрапив на перше місце рейтингу вищих навчальних закладів за версією The Times, ця новина стала однією з головних у всіх британських ЗМІ. Але, якщо вірити рейтингам ОЕСР, перемогу, можливо, повинні святкувати не британські, а фінські та японські студенти.