Для того щоб перетворити розгубленого невміху-іноземця на повноцінного студента, існують різноманітні курси академічної підготовки – як мовної, так і предметної. Чи обов’язково їх проходити? Вітчизняному випускнику, який бажає одразу після школи вступити до університету, скажімо, у Британії чи Німеччині – обов’язково. Там курс передвузівської підготовки зараховується як «дванадцятий» клас. Але ось у деяких інших країнах цієї «рогатки» не існує. Немає її і для тих, хто вже закінчив курс-другий у рідному виші, не кажучи вже про випускників, націлених на магістратуру. То витрачати чи не витрачати час і гроші на підготовчі курси? Щоб це зрозуміти, потрібно знати, що ці курси собою являють і що конкретно можуть вам дати.
Більше знань!
Різноманітних передуніверситетських програм для іноземних абітурієнтів – море, особливо в англомовних країнах. Їхня відмінність від інших мовних курсів у тому, що окрім лінгвістичних премудрощів тут викладають безліч інших корисних речей. Зокрема, навчальні навички, які дозволяють студенту адаптуватися до системи викладання, прийнятої в даній країні. Подекуди до програми включають ще й ряд загальноосвітніх предметів. Таким чином, за висловом директора канадської мовної школи Young People's Language School Жаннет Галліна, «заповнюючи прогалину між закінченням середньої школи в рідній країні та навчанням в англомовному університеті, як у мовному, так і в пізнавальному плані». Тобто, пояснює Галліна, програма даної школи дає можливість абітурієнтам з відмінним атестатом, але нетвердим знанням англійської підвищити рівень володіння мовою, а тим, хто добре знає англійську, але має не бездоганний атестат, – придбати більше знань з профілюючих предметів, щоб підвищити середній бал.
Деякі мовні центри лише нещодавно запровадили програми передвузівської підготовки, інших можна назвати ветеранами у цій галузі. Наприклад, у Міжнародному центрі англійської мови при британському університеті Oxford Brookes такі курси викладаються вже 15 років. «Ми запровадили їх, тому що іноземним студентам необхідна освітня база, порівнянна з тією, якою володіють британці», - пояснює співробітниця школи Сіссі Фенг. При цьому курси відвідують як ті, хто вступає на перший курс бакалаврату, так і майбутні магістранти. Хоча в багатьох навчальних закладах для тих, хто збирається навчатися в магістратурі, існують особливі підготовчі програми – Pre-Master’s.
Не заплутатися б…
Підготовчі курси бувають двох різновидів. По-перше, власне мовна підготовка - «Мова для академічних цілей». Такі курси тривають максимум півроку, включають підготовку до того чи іншого міжнародного мовного іспиту (іноді й складання) плюс навчальні навички. Другий, більш ґрунтовний різновид, скоріше нагадує наші підготовчі курси, з тією різницею, що набагато більше уваги приділяється мові, а також викладаються навчальні навички – ще в більшому обсязі, ніж на чисто мовних курсах. Це ті самі програми Foundation, без яких вчорашньому школяреві не вступити до британського вишу. Зате при успішному їх закінченні ви нерідко автоматично зараховуєтеся до того навчального закладу, при якому проходили курс, або без труднощів вступаєте туди, куди хочете.
Але це в найзагальніших рисах. Насправді всередині цих різновидів програм існує безліч варіацій – самі курси можуть сильно відрізнятися. Так, наприклад, в австралійському Університеті Нового Південного Уельсу (UNSW) у Сіднеї студенти можуть обрати одну з чотирьох підготовчих програм тривалістю від 9 до 12 місяців. Кожна з них дає як право навчатися в університеті, так і чудову підготовку до навчання. Це повноцінні академічні програми, причому студент обирає той напрям, за яким збирається навчатися. При цьому випускників приймають не тільки в UNSW, а й в інші виші Австралії та Нової Зеландії.
Frances King School of English in London - не виш, а мовна школа. Тим не менш, дев'ятимісячна (або шестимісячна – для «просунутих») підготовча програма складається не лише з занять англійською. Вона включає дев'ять модулів: бізнес, економіка, інформаційні технології, культура та університетське життя Британії, мова для академічних цілей, підготовка до IELTS, а також передмагістерська підготовка та програма «Академічний рік/семестр» з гнучким графіком (нових студентів приймають щомісяця), вступити на яку можна навіть з елементарним знанням англійської.
Нерідко мовні школи пропонують досить короткі підготовчі курси. Так група шкіл LAL, що має відділення в п'яти країнах, організувала у своїх центрах у Британії, США та на Мальті програми, що тривають від чотирьох до 12 тижнів. Тут прицільно «натаскують» на складання IELTS тих, хто збирається вступати до вишів Британії, Південної Африки, Австралії та Нової Зеландії, де потрібен особливо високий бал за цей іспит. А паралельно вчать писати есе, конспектувати лекції та іншим корисним навичкам, якими повинен володіти кожен студент.
Загалом, кожен навчальний заклад намагається, як може, винаходячи власні курси. При цьому, як зазначає директор освітнього агентства Тетяна Мохова, «деякі курси мови для академічних цілей і Foundation – це звичайні мовні програми, що включають мінімальний академічний компонент». Не дивно, що студентам (а часом і агентам) нелегко зорієнтуватися в цих «джунглях» і потім вони нарікають на втрачений час і кошти.
Щоб подолати розбіжності, деякі кроки були зроблені групою навчальних закладів, що входять до британської асоціації мовних шкіл English UK, яка взяла на себе розробку загального стандарту для програм передуніверситетської підготовки. Створена ними схема покликана служити орієнтиром для шкіл, що пропонують подібні курси, і включає ряд напрямків, які повинні обов'язково входити до них. Це, зокрема, академічні навички та навички спілкування, заняття з предметів випускного класу середньої школи, а також підготовка до міжнародного мовного іспиту – наприклад, IELTS. Але схема діятиме тільки в Британії, ті ж, хто бажає вчитися в інших країнах, мають покладатися на кваліфікацію освітніх агентів.
А що там у данців?
Тим часом популярність інших місць зростає. Наприклад, все більше іноземців обирають університети Данії, де хоч і введено плату за навчання для студентів з країн, що не входять до Європейського Союзу, але вона в рази менша, ніж у тій же Британії. Але підготовчих курсів у цій країні практично немає. Навіть Копенгагенський університет, де найбільший відсоток іноземців, може запропонувати лише курси данської мови та культури, що не включають академічної підготовки як такої.
У Німеччині давно функціонує система спеціальних підготовчих коледжів – Studienkolleg – для вчорашніх школярів. Це рік дуже напружених занять з подальшою здачею іспитів, що ведуть до зарахування в університет. Що стосується мови для академічних цілей, то подібну чотири- або восьмитижневу програму - Campus Intensiv - пропонує в першу чергу Інститут ім. Гете, а останнім часом за цю справу береться все більше приватних мовних шкіл. Створюються й курси при університетах. Так, кілька років тому програму академічної підготовки під назвою Profis запустив мюнхенський Університет ім. Людвіга та Максиміліана. «У Німеччині було проведено масштабне дослідження, яке показало, що багато іноземних студентів важко адаптуються до німецької системи освіти і втрачають дорогоцінний час, - пояснює представниця університету Рафаелла деллі Санті. – Через це їм доводиться кидати навчання». Profis, що включає заняття німецькою та навчання навчальним навичкам та академічному письму, проводиться перед початком семестру безпосередньо в кампусі. «Студентів також знайомлять з оточенням, показують, де що знайти в університеті, дають поради, допомагають інтегруватися у студентське середовище та звикнути до нових реалій», - розповідає Санті. Тож певною мірою це ще й орієнтаційний курс.
Університет чи школа?
Як курси мови для академічних цілей, так і програми Foundation пропонуються найрізноманітнішими навчальними закладами: це і університети, і коледжі подальшої освіти, і спеціальні підготовчі коледжі, і мовні школи. Куди ж податися абітурієнту? Думки фахівців не завжди збігаються. Хоча багато хто сходиться на тому, що традиційно абітурієнти віддають перевагу підготовці при тому вузі, до якого збираються вступати.
Діна Карвальо з бразильського освітнього агентства Kangaroo Tours вважає: «Зазвичай абітурієнти обирають курси при університеті, де мають намір вчитися, в основному тому, що саме тут їм доведеться провести студентські роки. Немаловажливо й те, що багато вузів гарантують зарахування тим, хто пройшов підготовчу програму».
Самі представники курсів при університетах вважають цю тенденцію правильною. Де ще, мовляв, дадуть такі академічні навички? «Підготовча програма Лідського університету проводиться безпосередньо в кампусі нашим же викладацьким складом, - каже директор вищезгаданої програми Джон Юрен. – А це означає, що до учасників ставляться як до звичайних, повноцінних студентів, і вони користуються тими самими правами та привілеями».
Зате нам немає рівних у навчанні мови, – заперечують представники мовних шкіл. Ось думка Сари Греторикс, директорки школи Colchester English Study Centre (Колчестер): «Вважаю, що мовні школи дають кращу підготовку, але університети з усіх сил намагаються відбити у них студентів. Тим часом в університетах не так ретельно розподіляють студентів за рівнем і не приділяють кожному стільки уваги».
Крім того, як вважає Марк Хенвуд (MLS International College, Борнмут), мовна школа дає студенту більшу свободу маневру. «Ми в MLS знаємо з досвіду: студент іноді приїжджає до Британії, твердо знаючи, де збирається вчитися. Але, провівши в країні рік, багато хто змінює наміри, - зазначає він. – Підготовчі курси повинні надавати йому вибір, націлюючи на широкий спектр університетських програм, як у плані спеціальності, так і в плані географії».
А ось Вікторія Донеллі з Ньюкаслського коледжу пропонує ще один варіант – звісно, коледж. «Підготовка в коледжі дає більше свободи, ніж університет: через шість або дев'ять місяців ви можете обрати, куди вам вступати, - зазначає вона. – А якщо ви оберете університет, то й залишитеся прив'язаним до нього на весь строк трирічного дипломного курсу».
Але найрозумніші школи та вузи, замість того щоб дискутувати, хто кращий, об'єднали свої зусилля. Наприклад, студенти підготовчої програми лондонської школи Frances King відвідують Роугемптонський університет – конспектують там лекції та вчаться користуватися бібліотекою. Мальтійське відділення LAL спеціально скооперувалося з Мальтійським університетом, щоб допомагати абітурієнтам з країн, що не входять до Європейського Союзу, швидше досягти необхідного рівня IELTS. А успішне закінчення курсу мови для академічних цілей у британському мовному центрі Anglo World дає гарантію вступу до Портсмутського університету.
Скільки б не сперечалися фахівці, майже всі згодні в одному: молоді люди схильні переоцінювати і свою самостійність, і знання іноземної мови. Тому нерідко нехтують підготовчими курсами. А дарма. Адже від додаткових знань шкоди не буває.