Франція вирішила «спокушати» іноземних споживачів розповідями про гастрономію
У 2018 році, за кілька днів до економічного форуму в Давосі президент Макрон запросив до Версаля лідерів світового бізнесу. Бізнес-саміт, присвячений підвищенню інвестиційної привабливості Французької республіки, назвали «Обери Францію». У продовження цієї «операції спокуси», як називають форум по-французьки, у липні 2020 року міністерство сільського господарства запустило інтернет-ЗМІ TasteFrance.com.
Як зазначає RFI, проект розрахований на іноземного читача – крім французької, він вийшов одразу кількома мовами, список яких постійно зростає, – англійською (у двох варіантах – британському та американському), німецькою, японською та китайською (у вигляді додатку). Готується до випуску іспаномовна версія.
Як розповів координатор проекту Максим Камб'єн, усі мовні версії відрізняються одна від одної. «Приблизно 60 відсотків контенту створюється у Франції, а решта – у тій країні, де живе наш читач. Він знайде у нас адреси ресторанів і магазинів, у яких є французькі продукти, прочитає матеріали про місцевих шефів, які їх готують».
Ще одна рубрика стверджує, що «не обов'язково бути кухарем, щоб готувати по-французьки». Тут можна знайти рецепти французької кухні, а також корисні поради щодо поєднання французьких продуктів із місцевими. «На місяць ми публікуємо близько двадцяти матеріалів», – продовжує Максим Камб'єн.
Головними споживачами французьких продуктів є Німеччина, Канада, Китай, ОАЕ, США, Японія, Гонконг і Велика Британія. Згідно з даними агентства Sopexa, яке курує проект, французькі продукти приваблюють насамперед вишуканістю та якістю, а також автентичністю та різноманіттям.
Іноземні любителі французьких продуктів надають перевагу споживанню їх удома, у колі сім'ї, а не в ресторані. Найбільшою популярністю користуються французький хліб, випічка, сир, молочні продукти та вино. Вони входять до списку продуктів, які з'являлися на столах опитаних за останні шість місяців. Купують їх здебільшого в супермаркетах, на другому місці – покупки через торговельні сайти (у Китаї – на першому).
Основне джерело інформації про французьку кухню – інтернет. Taste France сподівається зайняти свою нішу в соціальних мережах – окрім сторінок в Instagram і Facebook, журнал існує на платформі Pinterest і в YouTube.
Taste France – не перша в історії зброя французької гастродипломатії. З 2010 року французьке гастрономічне застілля входить до списку нематеріальної спадщини UNESCO, а з 2015 року французький МЗС організовує міжнародний флешмоб під назвою Gout de France (GoodFrance). Тисячі ресторанів на п'яти континентах в один і той самий день готують вечерю в традиціях французького застілля, поєднуючи французькі продукти з місцевими.
Франція – батьківщина гастродипломатії. Кухарем Шарля-Моріса де Талейрана, який обіймав посаду міністра закордонних справ за трьох режимів, був великий Антонен Карем, засновник французької гастрономії, «кухар королів і король кухарів». Йому Талейран доручив, зокрема, складне завдання організації вечері для імператора Олександра Першого в 1814 році, під час підписання капітуляції Парижа. За кілька місяців до Віденського конгресу він також організував безліч «посольських вечерь», які були переговорними майданчиками для обговорення вигідніших для Франції умов завершення наполеонівських воєн. А один із найбільших дипломатів Людовіка XIV, автор класичної праці з правил дипломатії, Франсуа де Кайєр писав: «Якщо посла призначено до народної республіки, він повинен тримати широкий стіл, щоб приваблювати депутатів».
Термін «гастродипломатія» вперше з'явився в 2002 році в журналі The Economist, відтоді багато університетів, починаючи з американських, відкрили магістерські програми, що включають цей предмет як один із основних. Вивчення гастрономічних традицій дозволяє майбутнім дипломатам і політологам краще зрозуміти менталітет країни, яка є предметом їхніх досліджень.