«При всій своїй необхідності системи міжнародних переказів (не кажучи вже про неформальний сегмент), як і інші фінансово-посередницькі структури, можуть використовуватися для «відмивання» грошей, фінансування тероризму, інших кримінальних цілей, - йдеться у звіті ЦБ. - Тому за цими системами, як і за кредитними організаціями, має здійснюватися не лише статистичний моніторинг, а й відповідний пруденційний нагляд».
При цьому до зазначених $1,2 млрд входять лише неофіційні перекази - ввезення або вивезення з країни готівкової валюти мігрантами або довіреними особами чи через провідників, водіїв автобусів тощо. Простежити за такими грошовими переказами найскладніше.
«Існує кілька методик оцінки такого перетікання коштів. Гадаю, що ЦБ міг порахувати гроші неофіційних працівників за середньою зарплатою та середньою кількістю мігрантів у галузях. Кількість мігрантів можна приблизно оцінити, відстежуючи транспортні потоки», - пояснив аналітик банку «Траст» Олексій Демкін. Експерт вважає, що за таких даних ЦБ приблизно 200 тис. мігрантів неофіційно вивозять гроші з Росії. «Без урахування сезонного фактора мігранти вивозили по $100 млн на місяць. Припускаючи, що середня заробітна плата тимчасового працівника становить близько $500 на місяць, отримаємо, - в Росії 200 тис. мігрантів вивозять гроші неофіційними каналами. Ця цифра дуже занижена, рахунок іде на мільйони», - вважає експерт.
Директор з фінансового консалтингу БДО «Юнікон» Наталія Одинцова додає, що такі величезні суми означають, що недостатньо добре працюють міграційна служба та фіскальне законодавство.
Як зазначають у ЦБ, найчастіше неофіційні грошові перекази використовують групи, об'єднані за національною ознакою - із країн Закавказзя, Середньої Азії та України. Причина неофіційних переказів проста - у гастарбайтерів немає необхідних документів для того, щоб надсилати гроші через банк. Друга причина - недовіра до банківських послуг через слабке знання процедур і російської мови. І, природно, висока комісія банків. «Відіграє роль фактор недовіри, - каже Олексій Демкін. - Для того щоб люди стали довіряти банкам, останні повинні заслужити їхню прихильність. Але досі переказ коштів в економічно неблагополучні держави може створити проблеми відправнику. У багатьох країнах СНД, за винятком Казахстану, банківська система менш надійна, ніж у Росії. До того ж гроші в країни СНД здебільшого переводять різнороби. Вони воліють робити це по-старому і не платити банкам комісію».
Водночас у ЦБ впевнені, що в Росії формується розвинений ринок грошових переказів. Про це свідчить те, що з року в рік обсяг ринку збільшується. «Є підстави стверджувати, що ця тенденція триватиме, оскільки відбувається процес скорочення частки «неофіційних» каналів передачі грошей і перетікання клієнтів в офіційну сферу переказів», - йдеться у звіті ЦБ.
Грошові перекази з Росії суттєво перевищують надходження в країну, причому тенденція до збільшення різниці спостерігається четвертий рік поспіль. Сукупна величина переказів з Росії та в Росію у 2004 році становила $8,2 млрд порівняно з $4,7 млрд у 2003 році. Надходження становили $2,7 млрд, платежі - $5,5 млрд. Найбільше грошей «пішло» в країни СНД - від'ємне сальдо з ними становить $2,9 млрд.
«Якщо ми залучаємо робочу силу з-за кордону, то не дивно, що вони надсилають гроші у свої країни. Це природний перетік капіталу. Але мігранти живуть і працюють тут і витрачають значну частину своєї зарплати в Росії, також беручи участь у подвоєнні ВВП. Частина коштів, звісно, йде в інші країни, але в цьому немає нічого катастрофічного», - сказала Наталія Одинцова.
Петро КАНАЄВ, Олександр ПОЛІВАНОВ.
Газета.Ru