Французькі булочники просять прирівняти багет до Ейфелевої вежі
Як повідомляє RFI, делегація французьких булочників прийшла привітати Емманюеля Макрона з настанням нового 2018 року і за традицією подарувала президенту «королівський галет». Цей пиріг з мигдальною начинкою і запеченою всередині порцеляновою фігуркою подають на французькі столи на початку січня.
Цього року «королівський галет» діаметром 1,2 метра, подарований президенту, спік булочник з Вокрессона (департамент Верхня Сена) Жоель Пікенар. Разом з Домініком Анрактом на зустріч з президентом в Єлисейський палац прийшли 130 представників професії. Вони звернулися до Емманюеля Макрона з проханням підтримати мистецтво виготовлення багета і допомогти просуванню досьє в ЮНЕСКО.
Домінік Анракт, господар паризької булочної La Pompadour, сподівається, що включення багета до списків світової нематеріальної спадщини допоможе зберегти ремісничі традиції французького хлібопечення, сприяти розвитку професійної освіти та забезпечити професійну діяльність 33 тисяч французьких булочників. 7 грудня 2017 року до списків ЮНЕСКО було включено італійську піцу. Цей прецедент і спонукав французьких булочників до створення досьє по багету.
Багет, який зазвичай називають «французьким», має кілька традиційних імен: «паризький багет» або просто «хліб багет», всі вони походять від видовженої форми, яку надають хлібу. Стандартний багет має бути шириною приблизно 5-6 см, висотою 3-4 см і довжиною 65 см. Вага багета – 250 грам. Біла м'якоть має ховатися в хрусткій золотистій скоринці.
Відмінна ознака хорошого багета: стиснута пальцями м'якоть негайно повертається до початкової форми, варто лише прибрати руку. Згідно з французьким законом від 1993 року, традиційний французький багет може включати лише такі інгредієнти: пшеничне борошно, вода, дріжджі або закваска та сіль. Дозволяються також три добавки: до 0,5% бобового борошна, до 0,5% соєвого борошна та до 0,3% борошна з пшеничного солоду.
Звідки з'явилася форма багета, невідомо, але письмові джерела вказують на те, що у Франції багет вперше з'явився саме в Парижі, це, швидше за все, столичний винахід. Про існування багета згадують мандрівники, які відвідували Париж у XIX столітті. До цього хлібу найчастіше надавали круглу форму – вона дозволяла м'якоті зберігати свіжість більш тривалий час.
Вважають, що форма «палиці» (так перекладається слово «багет») була, можливо, винайдена під час наполеонівських воєн, щоб солдати під час походів могли прив'язувати хліб до стегна, як шаблю або рушницю. Але найбільшою ймовірністю володіє припущення, що тонкий і довгий хліб з'явився після указу, який забороняв булочникам починати роботу і турбувати сон парижан раніше 4 години ранку. Це не залишало часу на приготування звичайного круглого хліба, який піднімається повільніше.
І, нарешті, архіви паризького метро розповідають про те, що його головний інженер Фульжанс Б'єнвеню змушений був вжити заходів, щоб припинити бійки між робітниками з Бретані та Оверні, які, як прийнято в цих провінціях, носили з собою ножі для розрізання хліба. Носіння ножів було заборонено, а будівельникам метро надали хліб, який легко було ламати руками. Відтоді іноді вважають, що свіжий багет потрібно не різати, а саме ламати.
У французькій хлібопекарській ремісничій галузі працюють 180 тисяч осіб. Щодня в країні випікаються 30 мільйонів багетів (при населенні країни 65 мільйонів осіб), з яких лише трохи більше 30% – промислового виробництва.
З 1994 року в Парижі проходить конкурс на найкращий багет, переможець якого отримує право цілий рік постачати хліб до Єлисейського палацу. У 2017 році перше місце отримала булочна Boulangerie Brun, розташована на вулиці Тольбіак в 13-му окрузі Парижа. Журі складається з представників професії, журналістів, що спеціалізуються в галузі гастрономії, та шести гастрономічних блогерів, яких обирають за жеребом.
«Багет – такий самий символ Франції, як Ейфелева вежа. У нашій країні щодня двері до булочної відчиняють 12 мільйонів осіб», – каже Домінік Анракт, стверджуючи право багета на місце в списку ЮНЕСКО. У грудні делегацію хлібопеків прийняв представник Франції в ЮНЕСКО Лоран Стефаніні.