Правда така, що мешканці прикордонних регіонів Німеччини стали першими європейцями, які почали явочним методом «інтегрувати» ближні польські міста та їхніх мешканців до ЄС. Втім, вони почали це робити ще до формального вступу східного сусіда в єдиний з ними союзний простір. Ще в березні поточного року в польському місті Щецин почало діяти перше вікендне транскордонне автобусне сполучення з прикордонними містами ФРН.
Розкішний автобус марки «Мерседес» забирає німецьких пасажирів у вихідні дні з їхніх містечок і привозить просто до найбільших гіпермаркетів Щецина. Ця послуга набула такої популярності, що автобусу кожного з двох вихідних днів доводиться робити по чотири рейси туди й назад. Сама ж необхідність регулярного автобусного сполучення виникла через те, що мешканці східних німецьких земель і навіть Берліна дедалі частіше приїжджають до Польщі по дешевші покупки та послуги. Переїзд із найближчого німецького містечка Шведт до польського Щецина коштує лише 11 євро. Цю витрату німці компенсують собі в десятикратному розмірі за рахунок різниці цін на товари та послуги у себе на батьківщині та у східного сусіда.
З того моменту, як німецькі громадяни зорієнтувалися, що всього за сто кілометрів на схід, у польських прикордонних містах послуги чи товари є не гіршими, ніж у них, зате в середньому дешевші в чотири рази, почався справжній вікендний бум німецьких поїздок до Польщі, кажуть німецькі журналісти з прикордонних редакцій. Німецькими клієнтами дуже задоволені місцеві продавці, адже на відміну від польських споживачів закордонні гості викуповують найдорожчі товари та замовляють найдорожчі послуги, на які самим полякам часто просто бракує грошей.
Розрахунок німців дуже простий - чим дорожчу послугу чи товар вони замовляють, тим більше економлять. Наприклад, технічний огляд на сервісній станції автомобілів «Опель» у Щецині коштує 140 євро, а в Берліні - 300. Зачіску на урочистість у німецькому місті перукарі зроблять у середньому за 40 євро, а в польських містах - за 10. У таких самих пропорціях відрізняються ціни і на товари побутової техніки, і на послуги стоматологів. При цьому якість послуг і матеріали, які для цього застосовуються вже кілька років, - ідентичні.
Річ у тім, що в Польщі все ще порівняно дешеві комунальні послуги, а також низька вартість оренди приміщень і зарплати медперсоналу. Як зізнаються директори деяких приватних клінік Щецина, Вроцлава і навіть розташованої далі від кордону Познані, іноземці (в переважній більшості німці) становлять уже 30-50%, а в деяких і 80% пацієнтів. Ситуація особливо динамічно розвивається з тих пір, як Польща стала членом ЄС, що дозволяє польським медичним закладам підписувати контракти з медичними страховими компаніями з будь-якої євросоюзної країни на відшкодування вартості лікування їхніх клієнтів.
На думку польських бізнесменів, услід за німцями до польських магазинів і салонів потягнулися й інші сусіди - дедалі частіше на тутешніх вулицях у вихідні можна зустріти групи так званих шоп-туристів із Данії, Швеції та Голландії.
Іноземні клієнти почали також з'являтися і в більш віддалених від кордону польських містах, де вибір товарів і послуг ще ширший, а продавці поки менш розпещені. Тому не виключено, що незабаром з'являться й інші автобусні маршрути. Ідея з автобусом виявилася дуже вдалою, радіють власники щецинського транскордонного маршруту, адже раніше німці приїжджали до Польщі за покупками на власному транспорті, але завжди боялися польських автомобільних злодіїв, а тепер доводиться стежити тільки за кишенями та сумками.
З моменту набуття Польщею членського статусу в ЄС минуло лише два місяці, а економічні та суспільні наслідки вже стали досить відчутними, пишуть польські газети. При цьому експансія західноєвропейських фірм на польський ринок і підвищення цін на деякі товари в польських магазинах не є чимось несподіваним, адже аналітики прогнозували це ще задовго до інтеграції. Однак занепокоєння громадськості, особливо в прикордонних з Німеччиною регіонах Польщі, викликають певні тенденції, яких прогнози не стосувалися.
Наприклад, «Газета Виборча» написала, що в західних регіонах Польщі після 1 травня ціни на масло зросли на 30%, на сметану - на 20%, на інші молочні продукти - на 5-10% і продовжують зростати далі. Причиною подорожчання низки товарів стало масове скуповування молока та м'яса фірмами-виробниками харчової продукції з Німеччини та Голландії. Цей факт, дуже приємний польським виробникам молока та м'яса, зовсім не тішить місцевих споживачів, адже через нього ціни зростають і в польських магазинах.
Деякі польські виробники молочних продуктів за перші півтора місяця членства країни в ЄС збільшили свої експортні можливості на 15-20%. А рекордсмени навіть 60% продукції виробляють на експорт.
Керівник молокозаводу в невеликому містечку Гостин біля Бидгоща Гжегож Гжешковяк каже, що його підприємство вже збільшило ціну на експортні товари приблизно на 25%, і це ще не кінець. «Попит у Європейському Союзі такий великий, що ми могли б збільшити виробництво навіть у два-три рази», - вважає Гжегож Гжешковяк.
Віце-президент Національного союзу молочних кооперативів Польщі Вальдемар Брось визнає, що аж настільки агресивної експансії західних конкурентів у Польщі ніхто не очікував. «Якщо ми не зупинимо цей процес, - каже він, - то нашим молокозаводам може не вистачити сировини».
На польському ринку харчової продукції відбуваються своєрідні переміщення. Фірми з центральних і східних регіонів Польщі, де сільськогосподарської продукції вдосталь, дедалі частіше продають свої товари в торговельні мережі на заході країни і чекають, поки представники західних концернів підберуться і до них. Того ж самого, зі зрозумілих причин, очікують - тільки з острахом, а не з надією - прості польські покупці.