Інтернет-енциклопедії Wikipedia, без якої ми вже не мислимо життя, виповнилося 20 років
У головній інтернет-енциклопедії світу більше 40 млн статей 301 мовою, і здається, що там є відповіді на всі запитання: скільки дітей було у Пушкіна, кому забив свій перший гол Марадона, як влаштований Великий адронний колайдер і що варто подивитися в сусідньому містечку.
Цього січня Вікіпедія святкує 20-річчя: 15 січня 2001 року було запущено сайт Wikipedia.com. Він з'явився не на порожньому місці, до нього вже існував проект Nupedia, який теж претендував на роль всесвітнього сховища знань. Однак Nupedia розвивалася повільно, кожна стаття там мала до публікації пройти сім етапів редагувань і верифікацій. У Вікіпедії ж такої бюрократії не передбачалося, статті перевірялися і правилися на льоту, і нова енциклопедія почала рости як на дріжджах.
Саму назву «Вікіпедія» запропонував Говард Каннінгем: не її творець, але винахідник програмної технології wiki, яка не тільки лягла в основу енциклопедії, але використовується і в інших проектах зберігання даних. Каннінгему запам'яталося, як в аеропорту Гонолулу на Гаваях місцевий службовець допоміг йому вчасно дістатися з одного терміналу в інший на автобусі: «Містере, цей автобус вікі-вікі!» Гавайською мовою wiki означає «швидко» – і в новій енциклопедії дані оброблялися теж «вікі-вікі».
Головною особливістю Вікі стало те, що й досі написано в її заголовку: «Вільна енциклопедія». «Вільна» означає, що кожен бажаючий може зробити свій внесок у її розвиток: запропонувати нову статтю або внести правку в уже існуючі. Енциклопедію пише весь світ.
Ви академік у галузі ядерної фізики і хочете написати для енциклопедії статтю про маловідому елементарну частинку? Будь ласка. Ви кухар і вважаєте, що у згаданому в енциклопедичній статті рецепті салату олів'є допущені помилки? Вносьте виправлення.
Ви звичайна людина, але вважаєте, що ваша бабуся та історія її життя заслуговують на згадку? Напишіть про бабусю і супроводьте статтю її фотографіями. Вікіпедію пишуть не якісь спеціалісти з дипломами та ліцензіями: спробувати може будь-хто.
Вікіпедія вперше вийшла у світ на американському сервері та англійською мовою. Вже у лютому 2001 року в ній було більше тисячі англомовних статей. До речі, перші статті не англійською, які з'явилися у Вікіпедії, були статті німецькою: саме Німеччина першою підключилася до проекту, і вже в березні 2001 року Вікіпедія з'явилася і в німецькомовному полі. Далі почали брати участь й інші мови.
Перша стаття російською з'явилася в травні 2001 року, і з нею сталася кумедна історія: це була стаття «Росія», за посиланням на яку спочатку з'являлася лише фраза «Росія – велика країна», а потім раптом почала з'являтися додана якимись жартівниками фраза «Росія – батьківщина слонів» з гіперпосиланням на наукову статтю про мамонтів. Лише до кінця 2002 року Вікіпедія російською мовою стала виглядати як повноцінна частина всесвітньої енциклопедії.
Сьогодні Вікіпедії двадцять років. Переважна більшість користувачів інтернету посилаються на неї як на основне джерело інформації. Але головне не те, що в ній багато літер, а те, що ці літери може писати будь-хто. Це стає для Вікіпедії як вигодою, так і провалом: нерідко доводиться редагувати статті, написані не дуже адекватними авторами. Хто щиро вірить у те, що земля плоска і стоїть на трьох китах – і хоче, щоб ця велика істина була опублікована у Вікіпедії. З такими прихильниками теорії змови розмова коротка.
Але набагато складніші питання виникають щодо серйозної наукової інформації: наприклад, якщо в науковій статті виникає суперечка про те, чи один атом хлору приєднується до описуваної молекули, чи два – тут виникає професійна суперечка, на яку навряд чи звернуть увагу ті, хто поза професією, але для науки вона необхідна. І добре, якщо вона виникне, інакше в енциклопедії може бути опублікована інформація з помилкою.
Зараз уже всі статті, що подаються до Вікіпедії, розглядаються спеціалістами, які відсіюють брехню – але вони теж працюють на громадських засадах. Тому не варто забувати, що інформація у Вікі може бути й не зовсім правдоподібною. У науковому середовищі посилання на Вікіпедію категорично не приймаються; у великих газетах і журналах були випадки звільнення авторів лише за те, що ті дозволили собі послатися на Вікіпедію – вона не вважається достовірним джерелом інформації.
Вікіпедія намагається, щоб усе, що в ній опубліковано, було правдою: відстежує, хто подає заявки на статті, залучає рецензентів з науковими ступенями, максимально перевіряє будь-які згадані в статтях факти. Тим не менш у ній постійно виникають конфлікти та суперечки. Буває, що статтю про якусь наукову гіпотезу пише прихильник однієї теорії, а прихильник іншої теорії вважає себе ображеним. Це ще чисто наукова суперечка.
Частіше трапляється, що автори розходяться в набагато більш практичних питаннях. Звісно, твердження «Автор Ікс – повний дурень» швидко видалять, але вкиди з не цілком достовірними аналітичними даними можуть залишитися в інтернеті надовго.
Вікіпедія – багата база даних, але достовірність цих даних все ж варто перевіряти. Буває, що статті у Вікі виявляються не реальними даними, а міськими легендами. Вони можуть супроводжуватися фотографіями або відео з невідомо звідки взятими підписами або взагалі без підпису. Тому не вірте всьому, що є у Вікіпедії: її пишуть люди, а людям властиво помилятися.
І ще: не думайте, що якщо чогось немає у Вікіпедії, цього взагалі немає на світі. Вікіпедію пишуть люди, і вони ще не встигли помістити туди все. У світі є ще багато явищ, які поки не описані у Вікі, а може, ніколи й не увійдуть туди.