У 2007 році вперше в історії бізнес-освіти глави 11 провідних європейських та американських бізнес-шкіл (усі з двадцятки найкращих у світі) зібралися в Лондоні за круглим столом, щоб обговорити відмінності бізнес-освіти по різні боки Атлантики та майбутнє програм МВА. Сантьяго Інігуес, ініціатор цієї зустрічі та керівник іспанської бізнес-школи Instituto de Empresa (11 місце в рейтингу Financial Times 2007), перебачив на своєму віку багато бізнес-шкіл і впевнений: хоча МВА і передбачає деяку стандартизацію, є помітна різниця між програмами по обидва боки океану.
Всі такі різні
«Національне різноманіття - одна з цінностей програм International MBA», - впевнена Марина Семеніхіна, студентка Instituto de Empresa. Але варто пам'ятати, що місцезнаходження школи накладає відбиток і на склад слухачів.
Порівняно з США, в Європі, як правило, середній вік слухачів вищий, досвід роботи у них солідніший. «Досвід став визначальним фактором при прийомі, - каже Гайрат Салімов, випускник МВА 2002 року школи INSEAD (Франція). - Молоді хлопці, випускники інститутів, набирають високі бали за тестом GMAT, але їхній внесок у роботу класу не дуже цікавий, тоді як у студентів з чотирьох - п'ятирічним стажем роботи є чому повчитися. Цей досвід у багато разів важливіший, ніж те, що можна прочитати в підручниках». А різноманіття національностей забезпечує «міжнародність» європейських програм, що дає найважливіший досвід і в роботі, і в сфері культури та економіки. У тому ж Instituto de Empresa 92% студентів - іноземці.
Тед Снайдер, глава Chicago GSB (США), стверджує, що і в найкращих школах Америки вимагають наявність досвіду роботи (близько п'яти років), а середній вік слухачів - 28 років. Водночас, за спостереженнями Гленна Хаббарда, декана бізнес-школи Columbia, в США з'явилася нова тенденція: менеджери стали раніше займати високі пости, деякі вже в 25 років. На цьому етапі роботодавці вважають за краще не відпускати найцінніший персонал на програму МВА, замінюючи її внутрішніми тренінгами. У відповідь бізнес-школи стали приймати кандидатів ще молодше, тобто до того, як вони займуть високі пости. В результаті тепер на МВА зараховують з трирічним досвідом роботи, замість необхідних п'яти-шести років. Але, за спостереженнями Костянтина Магалецького, слухача програми МВА Chicago GSB, середній вік саме іноземних студентів в США і Європі відрізняється несуттєво, та й зарплати у випускників західноєвропейських бізнес-шкіл практично такі ж, як і у їх більш юних американських колег.
MBA vs MSc
Європейські школи демонструють більше різноманіття не тільки в наборі студентів, але і в пропозиції програм. За словами Арну де Мейера, глави бізнес-школи Judge Кембриджського університету (Великобританія), в Америці вибір такий: або вступати на МВА, або не отримувати бізнес-освіти взагалі.
Європа набагато більше експериментує з магістерськими програмами (MA і MSc) з менеджменту і пропонує портфель програм для тих, кому потрібна додаткова підготовка в галузі управління. Сантьяго Інігуес підтверджує: в той час як в бізнес-школах США програми MSc тільки починають розвиватися, в Європі MSc in Management (Франція) - найбільш швидкозростаюча програма. Наприклад, за словами Бернарда Раманантсоа, декана HEC School of Management, все більше консалтингових компаній у Франції намагаються найняти саме випускників програм MSc відразу після закінчення навчання. Разом з тим Йорді Каналс, декан бізнес-школи IESE (Іспанія) визнає: хоча випускники програм MSc відмінно володіють технічними навичками, лідерству їх потрібно вчити додатково (можливо, на корпоративних тренінгах), в той час як МВА - найуспішніша програма розвитку саме лідерських якостей. На думку Гайрата, на таких програмах готують вузькоспеціалізованих професіоналів, відповідно, і працювати вони можуть тільки в конкретних областях. До того ж не варто забувати, що, на відміну від МВА, MSc - академічна програма.
А вчить хто?
Оскільки в США програма МВА є частиною традиційної системи освіти, в бізнес-школах багато викладачів, орієнтованих на академічні дослідження. Більш того, за словами Дипака Джейна, глави школи менеджменту Kellogg (США), вони переносять теми своїх досліджень на класні заняття і дуже часто список предметів за вибором (electives) повторює напрямки цих досліджень.
Але студенти американських бізнес-шкіл не згодні з такими висновками. На думку Костянтина Магалецького, в роботі багатьох професорів поєднуються академічна та бізнес-складова. Так, наприклад, в Chicago GSB викладають нобелівські лауреати, які розробили теорії, на підставі яких були створені і успішно працюють фінансові ринки. Багато викладачів консультують провідні світові компанії (в тому числі і європейські), і студенти розглядають приклади з практики цих компаній на заняттях. «Не варто недооцінювати важливість академічних предметів, - вважає Магалецький. - У нас великою популярністю користується Advanced Microeconomics, хоча прямий прикладний характер у даного предмета відсутній. Крім того, в Chicago GSB немає жодного обов'язкового бізнес-предмета, тому, якби серед них були «непотрібні», студенти їх просто не брали». Максим Верлін з нью-йоркської бізнес-школи Stern запевняє: половина його викладачів - колишні CEO, колишні або нинішні інвест-банкіри, менеджери хеджфондів або мільйонери. Тож студенти отримують практичні знання у досвідчених спеціалістів.
Але представники європейських шкіл впевнені, що в бізнес-школах Старого Світу викладачів-практиків та консультантів більше. Марина Семеніхіна підтверджує: «На програмі International MBA в Instituto de Empresa більшість запрошених американських викладачів відрізнялися академічним підходом у навчанні та академічними регаліями, тоді як європейські викладачі давали прикладні знання і в їхньому профілі акцент робився на готовий бізнес».
Hard & soft
Програми двох континентів відрізняються не тільки тривалістю (в США, як правило, два роки, в Європі найчастіше один рік), але й змістом. «Якщо в США чітко простежується орієнтація на hard skills (індустріальна модель навчання, наголос на базові, загальні предмети) та традиційні дисципліни зі сфери менеджменту, що частково продиктовано орієнтацією ділового світу на задоволення інтересів акціонерів, - каже Сантьяго Інігуес, - то в Європі акцент ставиться на викладанні soft skills (питання міжособистісних відносин) та крос-культурного менеджменту, комунікації та на роботі в команді». На думку голови INSEAD Франка Брауна, європейські програми сильніші в плані розвитку соціальної відповідальності та ділової етики, оскільки в Європі менеджери та CEO повинні враховувати інтереси не лише акціонерів, але й багатьох інших зацікавлених сторін, у тому числі профспілок та громадських організацій.
Діпак Джейн визнає: європейські школи більш «просунуті» - вони використовують і європейські, і азійські, і американські кейси. Наприклад, в INSEAD дві третини кейсів так чи інакше пов'язані з різними країнами та міжнародним контекстом. На думку Гайрата Салімова, це пояснюється тим, що Європа дуже різноманітна сама по собі, ринки невеликі і випускникам доводиться працювати з іншими країнами, тоді як більшість випускників американських програм МВА залишаються працювати в США - їм немає необхідності дивитися за межі цього гігантського ринку.
«Через те, що в США програми МВА фокусуються на аналізі місцевих компаній і використовують в основному американські кейси, - пояснює Діпак Джейн, - елемент глобальності відсутній або досягається з великими труднощами, хоча студентам було б нешкідливо вивчити, як американська компанія працює на іноземних ринках». Однак є і винятки. «У перший рік програми студенти отримують всі необхідні базові знання як hard skills (без корпоративних фінансів, бухобліку та мікроекономіки нікуди не дітися), так і soft skills на курсах «Лідерство та робота в команді» та «Етика бізнесу», - розповідає Максим Тітов, студент Wharton Business School (США). - Більше того, на першому курсі значна частина кейсів вирішується в команді». «На останньому класі з Advanced Accounting ми вивчали звітність французької компанії, - згадує Костянтин Магалецький, - а на занятті з Competitive Strategy нам задали кейс по російській компанії «Айс-Філі». Що стосується викладання soft skills, єдиний обов'язковий предмет в Chicago GSB - це Lead, який присвячений виключно розвитку лідерських якостей та роботі в команді».
Разом неможливо і нарізно ніяк
Частково проблему вибору майбутнього місця навчання можуть вирішити спільні програми, як, наприклад, у шкіл London Business School та Columbia. За словами Сантьяго Інігуеса, плюси для студента від альянсу двох шкіл - це спільна робота викладацьких складів, більш широке стратегічне бачення, комбіновані ресурси та досвід двох шкіл.
Тим не менш, небагато бізнес-шкіл наважуються на подібні експерименти. Наприклад, Тед Снайдер підкреслює, що Chicago GSB спільно з іншими бізнес-школами проводить лише короткострокові програми і не планує довгострокових, оскільки не хоче опинитися в ситуації, коли не відомо, хто за що відповідає. Як альтернативу школа відкрила власні кампуси в Лондоні та Сінгапурі, при цьому 25% часу студенти з усіх континентів проводять разом в одному з трьох кампусів бізнес-школи.
Інші варіанти спільних програм - стажування студентів. Наприклад, швейцарська IMD проводить тижневі програми в Бостоні силами свого ж викладацького складу. А INSEAD та Wharton організовують місячні стажування студентів з навчанням у викладачів школи-партнера. «Крім цього, - розповідає Максим Тітов, - в Wharton є й інші програми, за якими можна вирушити куди завгодно – від Антарктиди до Еквадору: порозв'язувати кейси для реальних компаній, познайомитися з місцевими компаніями та менеджментом». Всі ці програми користуються шаленою популярністю - студентів обмежує тільки час.
Для європейських студентів, на думку Костянтина Магалецького, поїздка в Америку цікава в тому числі й можливістю записати в резюме ім'я американської топової бізнес-школи і тим самим підвищити свою «вартість» в очах американських роботодавців і отримати до них доступ.
За словами Гайрата Салімова, подібні програми допомагають придбати неповторний досвід, але не вирішують проблеми вибору між американськими та європейськими бізнес-школами, оскільки обмін відбувається на суворо обмежений термін. Його порада - обирайте школу, а не континент!
О, дайте, дайте мені роботу
У кожному випуску є слухачі, які створюють власний бізнес, але на загальному тлі їх не так багато (за статистикою TopMBA.com, менше 5% в Америці та трохи більше в Європі). Більшість же стають найманими менеджерами. За спостереженнями Сантьяго Ініґеса, випускники європейських бізнес-шкіл ідуть працювати і в найбільші компанії, і на підприємства середнього та малого бізнесу. Тоді як у США успішне навчання в бізнес-школі обіцяє місце в одній із компаній Fortune-500. Максим Тітов упевнений: «Американський диплом MBA в жодному разі не обмежує мене списком компаній Fortune-500 як потенційних рекрутерів. Однак отримання більшої кількості пропозицій від великих компаній цілком закономірно - на відміну від дрібних і середніх, вони мають безліч можливостей брати участь у процесі рекрутингу на кампусі».
Костянтин Магалецький зазначає, що найпрестижніші та найбажаніші сфери працевлаштування для більшості слухачів топових програм MBA - приватний акціонерний або венчурний капітал, інвестиційний банкінг та консалтинг. Рівень доходів у цих галузях суттєво відрізняється від загального менеджменту чи маркетингу (як правило, це $130 тис. на рік і вище). Але бюрократія великих компаній - не для всіх. Гайрат Салімов упевнений: навіть випускникам MBA важко пробиватися в такому середовищі. На його думку, краще потрапити в молоду та швидкозростаючу компанію, де кар'єра буде «у власних руках» і людина зможе швидше просунутися.
Але останній тренд - робота у Східній Європі. За словами Зої Зайцевої, менеджера з розвитку компанії QS (TopMBA.com), інтерес пов'язаний із швидкими темпами економічного зростання, а також меншими ставками податків та вартістю життя. «Якщо шукати роботу на батьківщині, - зазначає Марина Семеніхіна, - значення має не бренд бізнес-школи, а наявність диплома MBA як такого та здатність підтвердити отримані знання на практиці». Максим Тітов не погоджується з цим і вважає, що MBA солідної бізнес-школи - свого роду знак якості. Це розуміють рекрутери і в нашій країні, і в інших державах.
І останнє. Вирішивши отримати ступінь MBA, пам'ятайте, що це не просто диплом, а частина життєвого досвіду. Якщо MBA дістається ціною від'їзду в іншу країну на рік або два, то потрібно брати до уваги не лише майбутнє отримання ступеня, а й інші види «віддачі»: знайомство з культурним середовищем, коло майбутніх контактів. Тим, хто хоче заснувати свій бізнес, потрібно вчитися там, де знаходяться основні потенційні партнери та зацікавлені сторони, тобто в Європі. Тим же, хто хоче йти традиційним шляхом кар'єриста та працювати в одній із компаній Fortune-500, пряма дорога до Нового Світу.