Тим молодим людям, які справді про це подумують, слід бути добре поінформованими про низку важливих моментів. Спробуймо виділити найголовніші з них.
Наприклад, початкові знання німецької мови, без яких уже на перших порах просто не обійтися. Розширити їх можна і після приїзду до Німеччини, відвідуючи курси німецької мови в коледжі при університеті (Studienkolleg). Однак для цього необхідно мати дозвіл на навчання в якомусь виші Німеччини (Zulassung zum Studium), для отримання якого слід написати заяву, заповнити певні формуляри німецькою мовою і відповісти на величезну кількість питань. Тож без початкових знань німецької тут ніяк не обійтися. Хоча існує варіант: весь процес оформлення документів може відбуватися й англійською мовою. Відповідні формуляри завжди можна знайти в Інтернеті. Власне, отримати вищу освіту в Німеччині можна й англійською мовою, але кількість вишів, які пропонують таке навчання, невелика.
• Останні події в Україні все ще не дають нашим співвітчизникам повної впевненості у своєму майбутньому. Українська економіка все ще перебуває під впливом кризи, а політика України – така ж непередбачувана. Тому не дивно, що багато хто з них намагається будь-яким можливим способом «зачепитися» за кордоном. Використовуючи зокрема й такий варіант, як навчання в закордонному виші.
Виші різних типів відрізняються один від одного, головним чином, організацією процесу навчання. Різними можуть бути тривалість навчання (кількість обов'язкових семестрів), допустима комбінація спеціальностей, які можуть вивчатися у статусі основних або побічних, академічний ступінь, що присвоюється після закінчення навчання (Вakkalaureus, Magister, Diplom-Spezialist). В університетах, як правило, приділяється більше уваги науково-дослідній роботі, а у вишах спеціального спрямування - набуттю досвіду роботи, наприклад проходженню практики в якійсь фірмі чи на підприємстві. Для отримання повної інформації про німецькі виші можна звернутися до сайту DAAD в Інтернеті (www.daad.de), де знаходяться адреси та контактні телефони понад 300 вишів Німеччини, а також «Путівник по вишах» (Hochschulfuhrer), який надає детальну інформацію про те, де і яку спеціальність можна здобути.
Дуже часто деякі «класичні» спеціальності пропонуються одночасно в кількох вишах. У таких випадках рекомендую уважно вивчити всі умови прийому на цю спеціальність, оскільки вони можуть суттєво відрізнятися один від одного. Приклад з особистого досвіду: щоб вступити на факультет журналістики в Університет Мюнхена, треба мати досвід роботи за цією спеціальністю та скласти вступні іспити, в яких беруть участь як німецькі, так і іноземні абітурієнти на рівних правах. Щоб вивчати ту саму спеціальність в Університеті Карлсруе, яка там має дещо інший статус, достатньо письмово обґрунтувати свій намір і взяти участь у співбесіді, яку проводить спеціальна комісія.
Тепер кілька слів про подачу документів і процес вступу. Усі іноземні претенденти на допуск до навчання поділяються в Німеччині на дві категорії: до першої належать ті, чиї свідоцтва про шкільну та вищу (закінчену або незакінчену) освіту, отриману в їхній рідній країні, визнаються відповідними таким самим документам у Німеччині; до другої категорії належать ті, чиї свідоцтва визнаються лише умовно відповідними німецьким. Згідно з інформацією DAAD, претенденти, які належать до другої категорії, зобов'язані взяти участь в іспиті для визначення професійної придатності іноземних претендентів на допуск до навчання у виші Німеччини (Feststellungsprufung).
Найважливішим критерієм при оцінці рівня освіти іноземних абітурієнтів є країна, в якій проживає цей абітурієнт. Наприклад, абітурієнти з країн ЄС приймаються на навчання безпосередньо після складання іспиту з німецької мови. Кандидати з деяких інших країн, зокрема з України, зобов'язані взяти участь у вищезгаданому іспиті. Обов'язковою умовою допуску до нього є успішне навчання у виші України протягом одного року.
Отже, припустімо, що ви, закінчивши школу, провчилися щонайменше один рік у виші України та подумуєте про отримання вищої освіти в Німеччині. Ви пишете заяву, зразки якої доступні в Інтернеті на сайті будь-якого вишу Німеччини, додаєте до неї всі необхідні документи та надсилаєте пакет до спеціального відомства (Akademisches Auslandsamt), яке існує при кожному виші Німеччини і відповідає за прийом іноземців. Поштова адреса та контактні телефони цих відомств знаходяться на інтернет-сторінках відповідних університетів.
Період очікування відповіді триває відносно недовго. До початку наступного навчального семестру (у Німеччині це 1 жовтня або 1 квітня) ви обов'язково отримаєте повідомлення з обраного вами університету. А ось його результати можуть бути справді несподіваними! Наведу ще один приклад з особистого досвіду.
Надіслала я свої документи до семи різних університетів Німеччини. Результатом недовгого, але напруженого очікування було кілька абсолютно різних відповідей. Згідно з рішенням одного університету, я була зобов'язана взяти участь у вищезгаданому іспиті на професійну придатність; за рішенням іншого, мене не могли допустити до навчання в цьому виші, оскільки рівень отриманої мною освіти в Україні абсолютно не відповідав вимогам, які висуваються в Німеччині. За рішенням чотирьох інших університетів мене допускали до навчання без будь-яких додаткових умов; а останній, сьомий виш, взагалі не відповів на мою заяву.
Через деякий час я звернулася до відповідного відомства при Університеті Карлсруе, в якому зараз навчаюся, і поставила питання про те, яким чином я, громадянка України, всупереч офіційній інформації DAAD, була допущена до навчання в університеті без складання іспиту на професійну придатність. Це питання здивувало мого співрозмовника, але ввічлива і вичерпна відповідь надійшла негайно: «Головне — це написати заяву і надіслати нам усі необхідні документи. А питання про прийняття абітурієнтів вирішується в кожному випадку індивідуально».
Подібний індивідуальний підхід до прийняття іноземців до вишів у Німеччині є загальноприйнятим. Ті, кому за власним досвідом знайома система освіти в Україні та в Німеччині, можуть легко констатувати суттєві відмінності в організації, змісті та якості шкільної і вищої освіти в цих двох країнах. Звідси зрозумілі певні труднощі, пов'язані з прийняттям іноземних абітурієнтів до німецьких вишів.
На завершення хотілося б згадати ще кілька важливих питань, які можуть виникнути у щасливчиків, які отримали дозвіл на навчання в Німеччині. Це питання про фінансування проживання, про можливість працювати або отримувати стипендію, та складнощі, пов'язані з відкриттям студентської візи або з пошуками житла в Німеччині. Детальну інформацію з цих питань можна отримати на сторінці DAAD в Інтернеті, адреса якої вже наводилася вище, а також на сторінках університетів, які можна знайти через будь-яку пошукову систему, ввівши назву вишу або міста, в якому він знаходиться. Крім того, в Києві існує офіс DAAD, який розташований на території КПІ, і на сайті якого (www.kiev.daad.de) є вся потрібна інформація українською мовою. Там же зазначені контактні телефони та час прийому відвідувачів в офісі, куди і рекомендую звертатися всім, хто бажає здобути вищу освіту в Німеччині.