Диплом Гарварду або іншого елітного вишу можна отримати, не турбуючись про вступні іспити
У похід за знаннями вирішили вирушити й інші знаменитості, зокрема американський репер LL Cool J та американський актор Ченнінг Татум, які прийняли пропозицію повчитися в найкращих університетах світу.
Однак у «Твіттері» вони замовчують про одне: обрані ними курси – це не зовсім те саме, що й традиційні програми, які завершуються присвоєнням ступеня магістра ділового адміністрування (MBA). Так, у Гарвард на цю програму приймають лише 12% абітурієнтів. Крім того, програми, на які записуються знаменитості, можуть тривати лише кілька тижнів. Так, обраний Шараповою курс з глобального стратегічного менеджменту розрахований лише на один тиждень. То навіщо взагалі з цим зв'язуватися?
Провідні бізнес-школи, зокрема Гарвардська, давно стали центром притягання для підприємців, які бажають розвинути свої навички, завести корисні зв'язки та отримати перевагу перед конкурентами. Однак, на відміну від програм, розрахованих на отримання повноцінного диплома, куди приймають лише близько 7% абітурієнтів, які набрали майже виключно найвищі бали за підсумками навчання в школі та вступних іспитів, багато навчальних курсів для керівників не передбачають жорстких вимог для вступників.
Зацікавилися? Для вступу на ці курси необхідно кілька років відповідного досвіду роботи та багато грошей, але можна не боятися втратити свій шанс – набір проводиться постійно. А оскільки багато провідних бізнес-шкіл, зокрема Стенфордський та Колумбійський університети в США, Лондонська школа бізнесу у Великій Британії та бізнес-школа IESE (Інститут вищої освіти в галузі підприємництва) у Барселоні (Іспанія) пропонують схожі програми, можна обрати відповідний курс не лише з точки зору своїх кар'єрних устремлінь, а й виходячи з місцезнаходження та сумісності з вашим графіком роботи.
«Тут не такі жорсткі умови, як для отримання диплома магістра ділового адміністрування в елітному виші, – пояснює заступник декана факультету для керівних працівників Колумбійського університету Майкл Малефакіс. – Ми суворо оцінюємо абітурієнтів з точки зору їхнього управлінського досвіду, але програма не передбачає глибокої теоретичної підготовки».
Навчання на курсах у Гарварді коштує від 4500 доларів за участь у триденній програмі – до 80 тисяч доларів для тих, хто готовий пройти двомісячний курс. Заняття ведуть викладачі з основних факультетів. Одним із бонусів для тих, хто може собі дозволити розоритися на таке навчання або кому пощастило з щедрим роботодавцем, є можливість завести потрібні знайомства.
Так сталося, наприклад, у 38-річного Джона Гассі, який на початку цього року пройшов у Гарварді курс для лідерів в освітній сфері за рахунок свого роботодавця – Університету Джорджа Вашингтона у столиці США. Гассі досі підтримує зв'язок з кількома своїми однокурсниками та входить до групи випускників гарвардських програм для керівних працівників у соціальній мережі для професіоналів LinkedIn. За його словами, він сподівається, що колись ці контакти можуть йому знадобитися, якщо він вирішить змінити місце роботи. «Я не тішу себе, – каже Гассі. – Я не збираюся казати людям, ніби закінчив Гарвардський університет, але ж я справді навчався у тамтешніх викладачів».
Програми для керівних працівників протягом тривалого часу приносили бізнес-школам непоганий прибуток. Багато з них потребують меншої кількості ресурсів, ніж основні програми. Деякі курси для керівників проводяться не на території університету, бувають й індивідуальні програми, адаптовані з урахуванням потреб окремих компаній.
Судячи з фінансової звітності університету, у 2015 році виручка від навчання керівників у Гарвардській школі бізнесу склала 168 млн доларів при сукупному обсязі виручки 707 млн доларів.
Заняття можуть бути більше схожі на участь у конференції, ніж на повернення на студентську лаву. Часто учасники програми проводять цілий день в одній і тій же аудиторії, куди приходять викладачі різних дисциплін. Протягом дня слухачів періодично розбивають на групи для обговорення прикладів з ділової практики.
Під час чотириденної програми, яку відвідував Гассі, всі 40 слухачів ночували в гуртожитку по дві особи в кімнаті та снідали в загальній їдальні. Вечері, зокрема офіційний прийом удома у колишнього президента Гарвардського університету, проходили в більш вишуканій обстановці.
Ті, хто записується на більш тривалі курси – програми поглибленого вивчення управління, – можуть пройти навчання в умовах, наближених до повноцінної програми MBA, ближче зійтися з однокурсниками та практично необмежено спілкуватися з випускниками університету – тільки без складних вступних іспитів. Серед випускників гарвардського поглибленого курсу – міністр закордонних справ Австралії Джулі Бішоп і колишній голова ради директорів індійської холдингової компанії Tata Sons, якій належить Група Tata, Ратан Тата.
За вісім тижнів навчання слухачі цієї гарвардської програми розглядають понад 130 прикладів з практики та ходять на заняття шість днів на тиждень протягом двох місяців. За словами представника Гарвардської школи бізнесу Ранджая Гулаті, живуть вони в студентському містечку, по дев'ять осіб у відсіку, де в кожного є своя кімната з ванною, але спільна кухня та вітальня. Після закінчення аудиторної роботи слухачі зазвичай протягом трьох годин займаються підготовкою проєктів у групах, що дозволяє їм зміцнити сформовані стосунки. Слухачам поглиблених програм пропонується приблизно такий же доступ до бази даних випускників та запрошення на факультетські заходи, що й тим, хто пройшов повний курс MBA.
За словами Малефакіса, у нью-йоркському Колумбійському університеті слухачам, які відвідували програми додаткового навчання протягом хоча б 18 днів, надається електронна адреса випускника Колумбійського університету, запрошення на загальні заходи та доступ до бази даних випускників. У Гарварді пропонуються аналогічні можливості.
Ці курси цікавлять не лише майбутніх капітанів промисловості. Адміністратори курсів зазначають, що за останнє десятиліття склад слухачів навчальних програм для керівних працівників поповнився професіоналами, які не мають традиційної освіти для роботи в бізнесі. Так, чотири роки тому в барселонській школі бізнесу при IESE відкрилася поглиблена програма «Управління у сфері ЗМІ та розваг», що складається з п'яти чотириденних модулів, заняття на якій проводяться протягом 10 місяців у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі та Барселоні.
Як каже Ідунн Джонсдоттір, керуючий директор факультету підготовки керівних кадрів у школі бізнесу при IESE, багато учасників приходять зі стартапів, що спеціалізуються на нових ЗМІ, або з компаній індустрії розваг – у надії отримати класичну освіту в галузі бізнесу. «Це самоуки, у яких не було можливості придбати необхідну базу знань», – розповідає Джонсдоттір.
Хоча курси для керівників можуть допомогти вам досягти успіху на поточному місці роботи, на думку експертів-кадровиків, інвестиції в таке навчання з метою пошуку іншої роботи навряд чи виправдані. Замість того, щоб витрачатися на курси в престижному навчальному закладі, Пол Макдональд, виконавчий директор кадрового агентства Robert Half International, радить тим, хто прагне зайняти нову посаду, заповнити прогалини в знаннях за допомогою професійних об'єднань або інших невузівських навчальних програм. «Наявність сертифікатів – це чудово, але вони цінуються не дуже високо», – стверджує він.
З іншого боку, Макдональд додає, що випускникам повноцінної дворічної програми MBA в елітному навчальному закладі дійсно може бути приділено особливу увагу.
Слухачі кажуть, що до навчання легко звикнути. У листопаді Гассі збирається відвідати курс з поведінкової економіки в Єльській школі управління (США) і планує викласти за триденну програму 6850 доларів зі своєї кишені. На думку Гассі, ці витрати того варті, оскільки курси відкривають перед ним глобальні перспективи. «Це на рівень вище відвідування конференції, це справжнє навчання, і я бачу в ньому сенс», – переконаний він.
Який же висновок? Скористайтеся рекомендацією Макдональда і не обирайте курс виключно за назвою навчального закладу. З'ясуйте, хто буде викладати, скільки слухачів буде в групі, які теми розглядатимуться, з ким ви зможете познайомитися під час навчання. Крім того, важливо зважити, наскільки знання та навички, отримані на курсах, зможуть заповнити прогалини у вашій професійній підготовці.
«Брошура або презентація програми можуть справити на вас величезне враження, але якщо не вникнути в неї, є ризик витратити величезні гроші та піти розчарованим», – застерігає Пол Макдональд.