Багато громадян Німеччини виступали на підтримку біженців
Як зазначає у своїй публікації «Русская Германия», процедура досить проста: той, хто запрошує, підписує офіційний документ про те, що бере на себе всі фінансові витрати, пов'язані із забезпеченням житлом та харчуванням запрошених (Verpflichtungserklärung, у просторіччі документ називається запрошенням). У середньому сума становила близько 800 євро на людину. При цьому витрати на медичне страхування брали б на себе земельні органи влади.
Після того, як прибулі до ФРН члени сімей біженців отримували відповідний правовий статус, тобто офіційний дозвіл на перебування, поручительство мало автоматично закінчуватися. Принаймні так обіцяли місцеві органи влади. Насправді ж усе виявилося інакше.
Абсолютно несподівано з'ясувалося, що поручителі повинні й надалі фінансово підтримувати біженців, якщо ті отримують соціальні виплати від держави. «Ні про яке припинення поручительства тут не може бути й мови», – так вважають у Федеральному міністерстві праці, посилаючись на чинне законодавство. Зрозуміло, що люди, які зголосилися допомогти біженцям, перебувають у шоці. Адже на них зараз поклали величезні фінансові зобов'язання.
Наприклад, згідно з даними, які наводить член міської адміністрації гессенського міста Гіссен Клаус-Дітер Гроте, за сім'ю сирійських біженців із чотирьох осіб один із поручителів змушений заплатити 13 тисяч євро. А якщо члени сім'ї не зможуть знайти роботу, ця сума зростає вже до 52 тисяч! Принаймні такі рахунки надсилають поручителям гессенські соціальні відомства та відділення Агентства з праці. «Багато поручителів тепер перебувають на межі банкрутства, оскільки не знають, де взяти стільки грошей», – обурюється «зелений» політик, який сам давав фінансові гарантії за сім'ю біженців із Сирії.
У Міністерстві внутрішніх справ Гессену, своєю чергою, зараз лише розводять руками, посилаючись на закон, сам сенс слова Verpflichtungserklärung (дослівно – «заява про прийняття зобов'язань») та говорячи про відповідну вказівку з Федерального міністерства з праці, якому й підпорядковуються «джоб-центри». При цьому, щоправда, у МВС визнають, що місцеві гессенські чиновники виходили з «іншого правового розуміння» цієї ситуації.
Між тим, на бік Міністерства праці, яке очолює представниця СДПН Андреа Налес, стала й судова влада. Нещодавнє рішення Федерального адміністративного суду в Лейпцигу дозволяє владі пред'являти фінансові вимоги до поручителів біженців, які перебувають на забезпеченні держави. Тепер мешканці Німеччини, які почуваються ошуканими та щиро хотіли допомогти нужденним людям, змушені звертатися до судів вищої інстанції. Однак, схоже, результат судових розглядів не можуть передбачити навіть досвідчені правознавці.