Позбавлені права на притулок ймовірно українські біженці оскаржують рішення німецької влади.
Відповідачем виступає Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF), яке спочатку задовольнило клопотання сім'ї про надання притулку в Німеччині, а потім його анулювало. Як зазначає Deutsche Welle, історія ця досить темна.
Сигнал з місця
Досі відомо лише, що ця сім'я опинилася в Німеччині у вересні 2014 року і звернулася до німецької влади з проханням про притулок, заявивши, що втекла від громадянської війни в Сирії.
Клопотання було розглянуто, за місцевими мірками – досить швидко. 2 березня 2015 року співробітники BAMF видали сім'ї тимчасовий вид на проживання в ФРН на підставі закону, що передбачає субсидіарний захист для біженців із зон бойових дій.
Але рік потому (13.04.2016) в BAMF прийняли рішення «цілком і повністю» анулювати раніше видане свідоцтво про надання членам цієї сім'ї статусу біженців. У роз'ясненні, отриманому у відповідь на запит DW, прес-служба відомства повідомила, що цьому рішенню передував сигнал відповідального за розміщення біженців у гуртожитках місцевого управління у справах іноземців, з точки зору якого, ці заявники – не сирійці, а громадяни України.
«Отже, – повідомляє кореспонденту DW представник BAMF, – визнання 02.03.2014 Федеральним відомством статусу біженців ґрунтувалося на невірних даних, наданих заявниками, які видавали себе за сирійських біженців».
В очікуванні лінгвістичної експертизи
За відомостями німецької преси, обман розкрився після того, як, отримавши статус біженців, члени цієї сім'ї стали праворуч і ліворуч розповідати про те, як їм вдалося, не знаючи жодного слова арабською, провести німецьких бюрократів. Рознеслася чутка, а потім хтось із гуртожитку для біженців і повідомив про це «куди треба».
У ході судового розгляду в Мюнстері голова сім'ї продовжував стверджувати, що всі вони – сирійці, точніше, єзиди, які жили в Сирії в маленькому курдському селі, де ніхто арабською не говорив, тільки курдською. 32-річний Азіз С. зміг відповісти на багато конкретних питань судді. Наприклад, про те, хто в їхньому селі був господарем продуктової крамниці, як називаються найближчі села, де знаходиться школа або куди веде залізниця, що проходила неподалік.
Скільки триватиме судовий розгляд, поки невідомо. Суддя вирішив для початку призначити лінгвістичну експертизу з тим, щоб за курдським діалектом з'ясувати, звідки Азіз та члени його сім'ї родом.
Питання DW – відповідь BAMF
А тим часом у Німеччині запитують, як могли співробітники Федерального відомства визнати цих мігрантів сирійськими біженцями, навіть не поговоривши ні з ким із них. Таке питання кореспондент DW поставив і прес-секретарю BAMF.
Ось його відповідь: «У листопаді 2014 року Федеральне відомство запровадило прискорену процедуру для сирійських шукачів притулку. Згодом така процедура була поширена також на заявників з Еритреї та релігійні меншини Іраку. Прискорення процедури було досягнуто відмовою від особистої співбесіди тих, хто приймає рішення, з шукачами притулку. Натомість сирійці, еритрейці, а також християни, мандеї та єзиди з Іраку мали можливість письмово викласти мотиви своєї втечі в анкеті».
Необхідність прискорити процедуру розгляду клопотань біженців у BAMF пояснюють «сильним приростом числа мігрантів та одноманітною оцінкою становища зазначених груп осіб». 17 березня 2016 року, після того, як приплив біженців до Німеччини досяг свого піку, бундестаг ухвалив ряд законів, що обмежують можливості зловживань правом на притулок. Федеральне відомство з міграції та біженців спеціальним указом тоді ж наполегливо попросили забезпечити особисту співбесіду з усіма шукачами притулку, які подали клопотання, починаючи з цієї дати.
Прес-служба BAMF вважала за потрібне поінформувати DW також про те, що відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ ФРН відомство має намір вже в поточному році провести перевірку всіх задоволених ним у 2015 та 2016 роках клопотань біженців, у тому числі позитивних рішень, прийнятих, як у випадку з сім'єю з Мюнстера, без особистої співбесіди.
Все це, однак, не означає, що у сім'ї Азіза С. зовсім немає шансів домогтися в суді скасування рішення BAMF про анулювання статусу біженців. По-перше, в правовій системі Німеччини існує принцип захисту законних очікувань. А, по-друге, на користь позивачів можуть бути витлумачені можливі неточності у формулюваннях BAMF або недотримання співробітниками відомства встановлених строків.