Двійки та п'ятірки з 1880 року
Le Rosey – це майже Хогвартс: на території школи, на березі Женевського озера в кантоні Во, є справжній середньовічний замок XIV століття, Chаteau du Rosey. Сама школа була заснована в 1880 році. Пізніше відкрився додатковий кампус у Гштааді, де учні живуть з січня по березень.
Le Rosey – єдиний у світі «сезонний» навчальний заклад: тільки тут учні влітку освоюють вітрильний спорт на Женевському озері, а взимку – гірські лижі та сноуборд. У холодну пору року заняття закінчуються до полудня, тож можна кататися до самих сутінок.
Це для розумних
Освітня філософія Le Rosey – те, що в Гарварді називають «різнобічною ерудицією». А саме: академічна освіта, естетичний розвиток і хороша фізична форма.
За вибором учня, навчання може вестися англійською або французькою мовою, є й білінгвальні програми. У класі не більше десяти учнів. Співвідношення учнів і викладачів – п'ять до одного.
У Le Rosey є SPA-центр, стайня, концертний зал на тисячу місць і футбольне поле. Також є власна яхта. Для вступників до школи передбачені вступні іспити та співбесіда, конкурс – чотири особи на місце. У Le Rosey люблять підкреслювати, що це не просто школа для «грошових мішків»: якщо дитина не виблискує здібностями і не схильна до наук, її не візьмуть.
Чинні 1950-ті та лихі 1990-ті
Le Rosey – школа-пансіон. Учні живуть тут постійно, виїжджаючи додому лише на канікули.
У школі навчаються діти з усього світу. Це приблизно 400 осіб з 63 країн віком від 7 до 18 років. Національний склад добре ілюструє зміни, що відбувалися в останні десятиліття у світовій економіці. У 1950-х і 1960-х роках більшість учнів було зі США, Італії, Греції, у 1970-х роках – з арабських країн, у 1980-х – з Японії та Кореї, а в 1990-х – з Росії.
Кажуть, у лихі 90-ті діти російських олігархів становили третину всіх студентів і влаштовували «терор» щодо інших учнів. У результаті одна сім'я не з Росії навіть була змушена забрати свою дитину. Тепер у школі діє десятивідсоткова квота на кількість учнів однієї національності, що зводить до мінімуму ризик будь-якого домінування.
Багатий багатому різниця
«У 1950-х, коли я вперше потрапив сюди, Le Rosey була зовсім іншою. На королівських нащадків і шейхів дивилися зверхньо, школа була переважно американською», – говорить проживаючий у Гштааді Такі Теодоракопулос, колумніст видання Spectator. Потім, за його словами, все поступово змінилося.
До Le Rosey відправляли своїх дітей Джон Леннон, Елізабет Тейлор і Роджер Мур. Там навчалися герцог Кентський і Вінстон Спенсер Черчилль, онук легендарного британського прем'єра. Тепер тут більше дітей бізнесменів.
Поміряємося чи не будемо?
«Я бачила, як вертоліт з учнем з Росії приземлився прямо на футбольному полі. Мене шокувала така демонстрація багатства, – згадує Аннабел Джуерс, яка працювала в Le Rosey у 2008 році. – Це дуже відрізнялося від поведінки учнів у типовій англійській школі-інтернаті. Один учень навіть ходив у джемпері з написом "I AM RICH". Мені взагалі здалося, що хлопчикам сильніше, ніж дівчаткам, хотілося підкреслити свій добробут».
Питання снобізму – головний біль для директора Майкла Грея. Він запевняє, що ніхто з нинішніх учнів не задається і не ставить себе вище за інших, не міряється капіталами та суспільним становищем батьків.
Багаті одружуються на багатих
У школи є власна соціальна мережа. З її допомогою випускники (так звані Ancien Rosеen) можуть поспілкуватися один з одним, познайомитися з учнями інших років, налагодити стосунки, а там – хто знає… Втім, запевняє Джуерс, багато хто встигає знайти собі пару задовго до випускного.
Юлія ВЕРБИ.
«Lenta.ru»