Мовний переділ
Радикальну точку зору висловив ректорат Університету Гельсінкі, запропонувавши спеціальні ваучери, щоб обмежити терміни отримання ступеня та ввести плату за навчання понад встановлений період. Крім того, керівництво Університету Гельсінкі ухвалило рішення, яке хоч і пройшло непоміченим пресою, може стати важливим прецедентом для фінської вищої школи.
З 2009 року вступні іспити на бакалаврат Університету Гельсінкі доведеться складати лише фінською або шведською мовою (раніше це можна було зробити й англійською). Крім того, ще до самих іспитів іноземний абітурієнт має надати свідоцтво про володіння фінською або шведською. Тепер предмети англійською мовою викладатимуть лише на рівні магістратури.
Керівництво університету заявило, що спрямує всі кошти, які виділяються на англомовне викладання, до магістратури. Ректорат мотивує своє рішення тим, що іноземних студентів у магістратурі втричі більше, ніж у бакалавраті, тому більш логічно розвивати саме цей напрямок.
Менше університетів?
У лютому 2007 року оприлюднено результати дослідження, проведеного робочою групою Міністерства освіти Фінляндії. Група експертів під керівництвом державного секретаря Раймо Сайласа протягом кількох місяців розробляла пропозиції щодо адаптації існуючої в країні системи вищої освіти до умов глобалізації. Головною метою реформи заявлено створення конкурентоспроможної системи освіти, яка могла б готувати грамотних фахівців відповідно до вимог часу.
Експерти робочої групи вважали, що доцільно відмовитися від нинішньої роздробленої системи вищих навчальних закладів, об'єднавши кілька університетів в один та активізувавши їхню співпрацю. Як пробний крок експерти запропонували об'єднати до 2009 року Гельсінкський технологічний університет, Гельсінкську школу економіки та Гельсінкську школу мистецтв і дизайну.
Проєкт, який отримав у пресі назву «суперуніверситет», неоднозначно оцінений академічною спільнотою. Через два тижні після оголошення результатів дослідження студенти Гельсінкської школи мистецтв і дизайну влаштували мітинг протесту на сходах будівлі парламенту. Головний аргумент студентів – від об'єднання постраждає творчий дух університету, а мистецтво буде підпорядковане інтересам бізнесу. Крім того, студенти та діячі культури стверджують, що при підготовці проєкту злиття ніхто не вважав за потрібне поцікавитися їхньою думкою.
Голова фінської профспілки студентів (SYL) Лассе Мянністе та секретар з міжнародних питань цієї організації Олена Горшкова-Салонранта прокоментували рішення фінського уряду щодо реформування вищої школи в інтерв'ю кореспонденту «Експерта».
– Як SYL ставиться до ідеї платного навчання студентів з країн, що не входять до ЄЕЗ?
– Планується, що експеримент із запровадження плати за навчання для таких студентів розпочнеться протягом найближчих чотирьох років, – каже Лассе Мянністе. – SYL виступає проти такого підходу, оскільки якщо уряд запровадить плату за навчання, кількість іноземних студентів у фінських університетах значно скоротиться. Зберігаючи безкоштовне навчання для іноземців, Фінляндія цілком може виграти від такої стратегії, оскільки університет – ефективний інструмент інтеграції іноземців у фінське суспільство, а безкоштовне навчання – засіб залучити в країну більше кадрів та вирішити проблему, спричинену старінням населення. Відсутність плати за навчання – одна з найважливіших конкурентних переваг фінської системи освіти, адже фінська мова не найпоширеніша у світі, отже, у разі запровадження плати за навчання потенційні студенти, наприклад, з Росії чи Китаю, які можуть дозволити собі платити за освіту, швидше поїдуть навчатися до Англії, США або Австралії.
– Коли Данія запровадила плату за навчання для іноземних студентів, їхня кількість значно скоротилася, – зазначає Олена Горшкова-Салонранта. – Данська, так само як і фінська, – не надто поширена мова, і хоча там є можливість навчатися англійською, набір таких курсів обмежений. Наша країна розташована на Півночі, а наша освіта поки що не так добре «розкручена», як, наприклад, британська. Для того щоб гідно витримати конкурентну боротьбу, передовсім з англійськими вишами, необхідно зберегти безкоштовне навчання навіть для іноземців.
– Необхідна стратегія для залучення більшої кількості іноземців до Фінляндії, – додає Лассе Мянністе. – Іноземні студенти приїжджають до фінських університетів в основному з обміну, в рамках Erasmus або на стажування, дуже небагато залишаються на весь період навчання та отримують ступінь. Отже, якщо уряд запровадить плату для них, такі заходи скоротять і так невелику їхню кількість і не принесуть жодної фінансової вигоди. За підрахунками SYL, левова частка коштів, які отримають університети від іноземців, піде на бюрократичне забезпечення процесу та виділення стипендій і грантів, отже, збільшення фінансової бази теж не відбудеться.
– Як буде вирішено конфлікт щодо запланованого запровадження ваучерів для навчання фінських студентів?
– Жодна з політичних партій не виступила з пропозицією запровадити плату за навчання для фінських студентів, – каже голова фінського профспілки студентів. – На даному етапі у Фінляндії переважна більшість політиків вважає, що населенню треба надати максимум можливостей для освіти та підвищення кваліфікації, оскільки це єдиний спосіб підтримувати конкурентоспроможність економіки. Є думка, що існуюча система, за якої студент може безкоштовно і скільки завгодно довго навчатися в університеті, заохочує утриманські настрої, дозволяючи і в 30 років насолоджуватися студентським життям. Однак, як правило, такі люди все ж поєднують навчання з роботою.
Ми вважаємо, що введення ваучерів обмежить студентів у зміні спеціальності та принесе більше шкоди, ніж користі. Зараз студент може в будь-який момент перейти на інший факультет, якщо зрозуміє, що його інтереси змінилися. На нього не тисне необхідність завершити освіту у визначені терміни, а у разі введення ваучерів будуть встановлені жорсткі часові рамки, за перевищення яких доведеться платити. Існуючий порядок позитивно впливає на рівень фахівців, оскільки студенти мають можливість вивчати саме те, що їм цікаво, і вільно змінювати профіль.
SYL вважає, що ефективніше просто скоротити період між випуском зі школи та вступом до університету. Зараз процес подачі заявок та підготовки до вступних іспитів займає в середньому два-три роки, крім того, багато молодих людей вважають за краще після школи або ліцею відслужити в армії і тільки потім вступати до вишу. Ми вважаємо, що скорочення цього періоду могло б дати позитивний ефект, порівнянний з обмеженням термінів навчання в університеті.
– Чи поділяєте ви думку, що у Фінляндії занадто багато університетів і їх кількість необхідно зменшити?
– Я згоден, вишів у Фінляндії дійсно занадто багато. 100 університетів та інститутів прикладних наук для п'ятимільйонного населення – невиправдано багато. Необхідна реформа, оскільки існуюча система розрізнена і досить безладна. Безсумнівно, процес реструктуризації має проходити під егідою Міністерства освіти та за активної участі самих університетів.
Крім того, дискусія зачіпає питання, як надалі будуватимуться відносини між університетами та державою, насамперед з питання фінансування. На сьогодні механізм фінансування та управління у всіх університетах абсолютно однаковий, проте стає зрозуміло, що необхідна диверсифікація цієї системи залежно від профілю університету та його значення для держави. Можливо, виші, що спеціалізуються у стратегічно важливих для держави галузях, отримуватимуть більший обсяг фінансування, тоді як зараз визначальним фактором для грошових вливань є розмір університету, тобто кількість випускників, яку він готує.
Крім того, потрібна більш досконала система оцінки якості освіти, і ці показники також повинні впливати на обсяг фінансування. Така система оцінки дозволить університетам самим заробляти, продаючи програми компаніям або за кордон та організовуючи платні семінари та курси, а також отримувати фінансування з недержавних джерел.
Зараз все, що стосується фінансування освіти, дуже сильно регулюється державою, навіть якщо йдеться про приватні гроші. У цій сфері також плануються зміни, щоб дати університетам більше фінансової незалежності та можливість заробляти самим. Але гроші, що надходять від приватних компаній, не повинні впливати на незалежність досліджень. Не можна допустити, щоб університетські дослідницькі центри потрапили у підпорядкування до приватних компаній, фундаментальна наука взагалі може функціонувати тільки на державні гроші. Виші повинні залишатися незалежними.
Крім того, незважаючи на всі реформи, позиція студентських організацій у рамках вишів повинна залишатися настільки ж сильною, як зараз. Студенти – повноправні учасники навчального процесу, а не просто споживачі.
– Чому студенти протестують проти об'єднання Гельсінкського технологічного університету, Школи економіки та Школи мистецтв і дизайну?
– Незважаючи на першу негативну реакцію, зараз студентські профспілки цих університетів все ж визнали, що об'єднання позитивно позначиться на їхній діяльності. Акція протесту мала на меті привернути увагу до того, що думка студентів зовсім не враховувалася при прийнятті рішення про злиття. У протесті біля Едускунти брали участь близько 100 осіб, що дуже мало: в одному Гельсінкському технологічному університеті навчається майже 15 тис. студентів.
Найактивніше висловлювали своє несхвалення, природно, учні Школи мистецтв і дизайну, оскільки вони побоюються, що кількість місць для цих спеціальностей буде скорочено, щоб набрати більше студентів на більш прибуткові економічні напрямки.
Надія ЛІННАС.
Експерт