ЛИХА БІДА – ПОЧАТОК
Навчання в одному з таких закладів дозволяє скласти іспити на диплом Abitur. Без нього ви, в принципі, теж можете вступати, але в цьому випадку вам доведеться складати іспит на підтвердження ваших знань (Feststellungspruefung), причому ваші документи приймуть до розгляду, швидше за все, тільки якщо ви навчаєтесь як мінімум на другому курсі вітчизняного вишу.
У коледжі ви можете обрати один із п'яти напрямків. Т-курс закінчується складанням іспитів з математики та фізики (або хімії – на вибір). Ті, хто закінчив М-курс, складають біологію або хімію, фізику або математику. W-курс – це іспити з математики та економіки. S-курс – іноземна мова, історія або соціальні науки, або географія, або німецька література. G-курс – історія, німецька література, англійська або соціальні науки, або географія. Скрізь, окрім S, також потрібне складання іспиту з німецької мови. Щоб вступити до коледжу, вам також потрібно підтвердити знання німецької мови (достатньо, наприклад, пред'явити сертифікат ZMP – Zentrale Mittelstuffen Pruefung – Інституту ім. Гете).
Вступивши до коледжу передвузівської підготовки, ви зробите ще один крок на шляху своєї освіти в Німеччині, дізнаєтеся, яким є студентське життя, і остаточно вирішите, чи подобається вам у цій країні. Німці багато в чому дуже вже не схожі на нас, тому краще не кидатися у вир 6-8-річного навчання в університеті, попередньо не вивчивши особливості німецького життя.
НІМЕЦЬКІ ВИШІ
Найстаріший університет країни був заснований ще в 1386 році в Гейдельберзі. Починаючи з XIX століття, зразком для всієї Європи став Берлінський університет (заснований у 1810 році Вільгельмом фон Гумбольдтом). До Другої світової війни студентам цього університету викладали Альберт Ейнштейн, Макс Планк і Макс Вебер. У той же період німці отримали 10 з 45 Нобелівських премій у галузі фізики та 16 з 40 – у галузі хімії.
Виші Німеччини умовно можна поділити на університети загального профілю (Universitaeten) та технічні (Technishe Universitaeten), вищі школи – технічні (Tecshniche Hochschulen) та професійні (Fachhochschulen), а також гуманітарні вищі навчальні заклади. До складу останніх входять коледжі мистецтв (Musikhochschulen, Kunsthochschulen), педагогічні виші (Paedagogishen Hochschulen), виші з підготовки чиновників (Verwaltungsfachhochschulen) та священників (Kirchlischen Hochschulen). У землях Гессен та Північний Рейн – Вестфалія є виші, що об'єднують під одним дахом і класичні університетські програми, і коротші спеціалізовані. У Ганновері та Любеку розташовані обидва медичні інститути Німеччини. Існує і суто німецький вид вишу. Це – професійна академія (Berufsakademie). Вона створена спеціально для співробітників німецьких фірм, тому в іноземця практично немає шансу туди потрапити.
Є в країні й унікальні у своєму роді навчальні заклади. Наприклад, у Мюнхені та Гамбурзі знаходяться два військові університети Бундесверу.
Більшість вишів Німеччини – державні. Безкоштовна освіта – головна перевага навчання в цій країні. Приватні платні університети теж є, але їх небагато.
Чверть німецьких абітурієнтів з усіх перерахованих вищих навчальних закладів обирають Fachhochschulen. Термін навчання в них коротший (зазвичай 3-4 роки), навчання скоріше практичне, ніж теоретичне, обов'язковим є річне стажування на фірмах даного профілю. У таких вишах можна отримати відмінні знання в галузі інженерної справи, економіки та менеджменту, сільського господарства, комп'ютерних спеціальностей. У професійних вищих навчальних закладах навчається близько 22 тисяч іноземців.
СКЛАДНО, АЛЕ МОЖЛИВО
Безкоштовна і при цьому якісна вища освіта приваблює величезну кількість абітурієнтів із самої Німеччини та інших країн. Це призвело до переповнення вишів і введення обмежень на вступ (Numerus Clausus) на деякі факультети (наприклад, медицини, права, педагогіки). Більше шансів вступити у тих, у кого вищий середній бал Abitur і триваліший термін очікування місця (можна сказати, що вступ відбувається за списком, до якого вас запишуть при поданні заяви).
Якщо у вас немає відповідного сертифіката Гете-інституту, вам доведеться складати іспит з німецької мови DSH (Deutsche Sprachpruefung fuer den Hochschulzugang). Він включає в себе письмове завдання, прослуховування тексту, постановку питань до обох завдань і співбесіду. Без відповідної підготовки скласти його складно, тому краще записуйтеся на підготовчі 6-місячні курси при університеті.
Вступних іспитів у германських університетах немає. Виняток становлять лише творчі спеціальності (наприклад, дизайнер), найпрестижніші в країні спеціальності – медицина, стоматологія, ветеринарія (треба пройти тестування та співбесіду) та факультети філософії, де складають ще латину або французьку.
Оскільки розпочати навчання в германському виші можна з будь-якого семестру (зимового – починається у вересні-жовтні або літнього – у березні-квітні), є два терміни прийому документів: на зимовий семестр треба зареєструватися до 15 липня, на літній – до 15 січня. Збір інформації про навчання в Німеччині варто починати щонайменше за пів року, а краще за рік до початку навчання. Насамперед, варто звернутися до Служби іноземних студентів AAA (Akademisches Auslandsamt), яка є майже при кожному університеті. Співробітники ААА розкажуть вам про всі можливості навчання на обраних факультетах, повідомлять дати прийому документів та їх необхідний перелік. Перед початком семестрів ААА влаштовує для студентів-іноземців організаційні збори.
НУ, ОСЬ ВИ Й СТУДЕНТ
Навчання в будь-якому німецькому виші поділяється на базовий курс (Grundstudium) і наступний за ним професійний курс (Hauptstudium), кожен тривалістю щонайменше 4 семестри. Перший завершується складанням проміжних іспитів (Zwischenpruefung) або переддипломного іспиту (Diplom-Vorpruefung). У цей період ваш навчальний план має включати 20 і більше годин занять на тиждень з обов'язкових предметів та семінари (кількість обов'язкових годин може змінюватися залежно від факультету). У завершальний період навчання з'являється більше предметів за вибором.
Дані про успішність заносяться до аналогу нашої «заліковки», який називається Scheine.
Вчитися доведеться довго – від 8 до 12 семестрів. Після закінчення навчання залежно від спеціальності та типу вишу складається або дипломний іспит (Diplom), або іспит на ступінь магістра (MA), або державний іспит (Staatexamen). Основною відмінністю тутешніх університетів від більшості наших вишів є можливість більш-менш вільного (залежно від предмета) вибору навчального плану. Можна спритно скласти свій розклад так, що у вас залишиться багато часу на підробітки, заняття спортом або особисте життя. Стежити за тим, як ви склали навчальний план і наскільки вдало в ньому поєднуються предмети, ніхто не буде. Тож цілком імовірно, що про щось ви забудете. Тому перш ніж складати власний розклад, треба вивчити типовий і відзначити всі обов'язкові предмети.
Почати своє студентське життя в Німеччині краще з пошуку різних корисних для іноземного студента організацій. Службу іноземних студентів AAA ми вже згадували. Інша важлива інстанція – це Екзаменаційна служба (Pruefungsamt), де можна записатися на іспити, вибрати другий предмет, якщо такий потрібен, вона ж відповідає за перезалік складених в інших навчальних закладах іспитів. Там же ви можете попросити запропонований стандартний варіант навчального плану та список необхідних предметів (Studienordnung).
За порадами з навчальних питань краще звернутися до Fachschaft (також орган студентського самоврядування) відповідного факультету чи напряму. Там вам розкажуть, яку літературу краще використовувати при підготовці до іспиту, як ті чи інші професори ведуть лекції та приймають іспити, де можна пошукати підробіток за спеціальністю.
Крім того, при кожному університеті є довідкова з питань навчання (Studienberatung), де можна, наприклад, отримати книжечку з вельми цінною інформацією про всі державні виші країни (адреси, телефони, можливі обмеження при прийомі тощо).
Є Загальний студентський комітет (AstA, Allgemeiner Studentenausschuss), який інтегрує інформацію про різні цікаві заходи, що не мають безпосереднього відношення до навчання. При університеті зазвичай є також психологічна консультація (psychologische Beratung), консультація з правових питань (Rechtsberatung), безліч студентських об'єднань. Багато вишів прагнуть полегшити процес адаптації іноземних студентів. Наприклад, університет у Гейдельберзі пропонує спеціальну послугу Servicepaket, яка включає кімнату в гуртожитку, щоденне харчування в їдальні, проїзний на автобус і метро і навіть грошову допомогу. Весь пакет коштує близько DM 3.000.
БУДЬТЕ ЗДОРОВІ, ЖИВІТЬ БАГАТО
У німецьких вишах не існує системи кампусів, тому студенти змушені самі піклуватися про житло. Пошук кімнати або місця в гуртожитку – це ще одна проблема, яка постане на вашому шляху. Найкраще приїхати до Німеччини дещо раніше початку навчання або попросити друзів і знайомих підшукати для вас щось підходяще. Адреси ви можете отримати в ААА.
Якщо вам нема де зупинитися в першу ніч, то скористайтеся молодіжним хостелом (Jugendherberge) або недорогим пансіоном. Це обійдеться вам у DM15-30 в хостелі або DM50-80 (включаючи сніданок) у пансіоні.
Майже при кожному університеті є студентські гуртожитки, але, на жаль, місць у них небагато, та й ті всі зайняті. Тож вам доведеться провести місяці в «листі очікування». Коштує таке проживання близько DM150 у землях колишньої НДР і DM250-600 у старих землях.
Набагато веселіше орендувати квартиру на двох-трьох осіб. Це називається Wohngemeinschaft (WG). Підшукати такі варіанти можна через спеціальну службу для іноземних студентів Livin або на дошках оголошень (Schwarze Bretter) у вишах, їдальнях та околичних кафе.
Студенти в Німеччині отримують багато пільг та знижок, починаючи зі знижок на квитки (незалежно – в театр чи на поїзд) і закінчуючи дуже дешевим та якісним харчуванням у студентських їдальнях. Можливо, і тому також у Німеччині так багато «вічних студентів».
Кожен університет дозволяє своїм студентам безкоштовно або за чисто символічну плату (DM5-10 на місяць) займатися найрізноманітнішими видами спорту – від фехтування до айкідо. Бібліотеками ви також можете користуватися абсолютно безкоштовно. Щоправда, для того щоб до всього цього долучитися, вам необхідно стати членом Об'єднання студентів (Studentenschaft) і отримати студентську картку, яка коштує DM35-90.
Підрахуємо витрати: семестровий квиток на всі види транспорту – DM100, підручники – DM450-600 на семестр, студентська картка. Додайте витрати на медичне страхування – близько DM550. Виходить, що якщо підсумувати всі витрати, набігає мінімум DM1.300 на місяць у «старих» землях і DM1.000 у «нових». Тож, поки ви не доведете в посольстві, що у вас є така сума на кожен місяць, навряд чи отримаєте візу.
А ДАЛІ ЩО?
За матеріалами журналу DAAD-magazin, в системі німецької вищої освіти відбуваються зміни: вищі навчальні заклади все охоче впроваджують ступені бакалавра і магістра, про які нещодавно й чутно не було. Навчальний процес при цій системі поділяється на два послідовні етапи. Перший триває шість семестрів і, успішно завершивши його, студент вирішує, чи продовжувати навчання на ступінь магістра чи зупинитися на ступені бакалавра. Навчання на ступінь магістра триває три семестри.
Оскільки переважна більшість студентів розглядає вищу освіту як підготовку до майбутньої професійної діяльності, то ступінь бакалавра для них – справжня знахідка. Магістерський же ступінь більше для тих, хто хоче присвятити себе науково-дослідницькій діяльності. Цікаво те, що кожен, хто хоче вчитися на магістра, повинен неодмінно бути бакалавром, але не кожен бакалавр автоматично отримує можливість вчитися на магістра. Наразі в Німеччині запущено 113 програм, що передбачають навчання з присвоєнням цих ступенів. До їх числа входять програми, орієнтовані на іноземних студентів, і програма Master-plus, що проводиться Німецькою службою академічних обмінів (ДААД). На здійснення цих програм уряд виділив 63 мільйони марок.
Прочитавши все це, ви подумаєте: «Мова складна, візу отримати непросто, житло шукати довго....» Але якщо ви впевнені в собі, то всі ці проблеми вирішувані, а отже, Німеччина чекає на вас і час діяти. Мені ж залишається тільки додати: «Viel Spass!» – Удачі!