ЗРОБІТЬ ПЕРШИЙ КРОК
Одного разу телефон у редакції задзвонив, я взяла слухавку, і мене попросили розповісти, як вступити до німецького вишу. Оскільки ця тема мені дуже близька, я із захопленням почала розповідь: «Спочатку потрібно надати якийсь доказ, що ви достатньою мірою володієте німецькою...» «Німецькою???» – здивувався мій співрозмовник. Можливо, це й здасться комусь дивним (зараз, коли англійську вивчають чи не з народження), але викладання в Німеччині все ж ведеться німецькою мовою. Існують, звісно, англомовні програми, але орієнтуватися на них навряд чи варто. Не варто також сподіватися на те, що шкільних знань німецької (хай навіть спецшкільних) буде достатньо для життя та навчання в Німеччині. Звісно, ви зможете порозумітися (о, велика мова міміки та жестів!) і вас напевно в результаті зрозуміють, але нескінченні Wie bitte?(Вибачте?) у відповідь на ваші репліки змусять вас як мінімум замислитись. Що ж робити?
Безсумнівним, на мою думку, є твердження, що іноземну мову найкраще вивчати в країні, де нею всі розмовляють. Але якщо з якихось причин зробити це не вдається, то треба обирати найкраще, що є вдома.
Курсів іноземних мов, зокрема німецької, існує безліч. Десь краще вчать говорити, десь – перекладати, десь – розуміти. Але якщо ви твердо вирішили продовжити свою освіту в Німеччині, у вас одна дорога – до Інституту ім. Гете (Goethe-Institut). У київському відділенні, яке знаходиться в будівлі КПІ (просп. Перемоги, 37), можна вивчати німецьку з будь-якого рівня. (Детальніше про це читайте на сторінці .)
Перевага цих курсів не лише в тому, що ви будете спілкуватися з носіями мови. Головне, що при успішному навчанні ви зможете скласти іспити на сертифікат ZOP (Zertifikat Oberstufenpruefung) або Малий німецький диплом (Kleines Deutsches Sprachdiplom), що звільняють від вступного іспиту з німецької в німецьких вишах. Коштує, правда, це теж не надто дешево – DM180-220, але отриманий диплом допоможе уникнути зайвих проблем на чужині.
У самій Німеччині, звісно, набагато більше можливостей, та й живій розмовній мові можна навчитися лише в процесі щоденного спілкування. Я сама проходила це: спочатку тебе безупинно переслідує відчуття «знаю, як сказати, але не можу», але чим більше намагаєшся говорити, тим швидше воно минає. Однак не варто розраховувати на те, що як би ви не говорили, вас все одно зрозуміють і, отже, особливо старатися у вивченні мови не обов'язково. Німці дуже люблять і цінують свою мову. Звісно, вони пробачать іноземцеві пару помилок, але, вислухавши один раз потік незв'язного мовлення, в якому помилок більше, ніж слів, наступного разу відкрито порадять підвчити мову.
Де це можна зробити? По всій Німеччині, від Бремена до Мюнхена, розташовані відділення Інституту ім. Гете, в яких щорічно понад 20.000 іноземців вивчають німецьку. Там вам запропонують на вибір понад 20 програм. Наприклад, є інтенсивні курси тривалістю від 2 до 8 тижнів. Спеціальний курс Vario розроблений для тих, кому не вистачає часу на проходження повної програми. Існують інтенсивні вечірні та післяобідні курси, спеціальні програми для професіоналів, літні курси для молоді.
З інших великих і досить відомих за кордоном центрів німецької мови як іноземної можна назвати DID (Deutsch in Deutschland), Inlingua, BWS, GLS, Humboldt-Institut. Всі вони мають філії в різних частинах Німеччини та пропонують великий вибір курсів і програм для студентів різного віку. Є й маленькі сімейні школи. Окрім «батьківської» уваги та турботи, ви отримаєте ще масу додаткових речей: незаплановані екскурсії, відвідування місцевих пам'яток, вечірки тощо.
Роблячи свій вибір, звертайте увагу на членство центрів у профільних асоціаціях, які виступають гарантами якості програм. У Німеччині існує Асоціація якісних шкіл німецької мови IQ (Interessengemeinschaft Qualitaet Deutsch), Товариство німецької мови (Gemeinschaft fuer Deutsche Sprache). Традиційно показником якості є наявність у школі курсів для викладачів.
Поліпшуючи знання мови Шиллера та Гете, ви робите перший крок до подальшого навчання в цій країні.
СПРОБУЙ РОЗІБРАТИСЯ
Освітня система Німеччини була зразком для всього світу протягом багатьох років. Обов'язкова шкільна освіта була введена в Німеччині в 1844 році. Відтоді, як тільки дитині виповнюється 6 років, її віддають учитися. Законом передбачено 9-10 років обов'язкової освіти та ще 2-3 роки професійної підготовки. Навчання безкоштовне, так само як і більшість підручників.
Типи німецьких шкіл легше запам'ятати, ніж зрозуміти. Усі школи за способом фінансування поділяються на державні, приватні та інші (католицькі, комунальні).
Спочатку всі діти відвідують початкову школу (Grundschule). Навчання в ній триває 4 роки (у Берліні та Бранденбурзі – шість). Оцінки виставляються з 3 класу, причому за перевернутою шкалою: одиниця – «відмінно», а п'ятірка – «нижче всякої критики». Потім дороги учнів розходяться залежно від успішності та вподобань. Якщо батьки та дитина не в змозі одразу вирішити, до якої школи далі йти, вони можуть обрати перехідну ступінь (Orientirungsstuffe, 2 роки).
Середні школи поділяються на основну (Hauptschule), реальну (Realschule), гімназію (Gymnasium) та загальну (Gesamtschule, суміш перших трьох типів).
Основна школа розрахована на 5-6 років навчання та плавний перехід до паралельного навчання у профтехучилищі до 18 років. Випускник отримує диплом про середню освіту та професійну кваліфікацію. У реальній школі навчаються 6 років – з 5 по 10 клас, одна іноземна мова в ній обов'язкова, а з 7 класу можна вивчати другу. Після закінчення реальної школи видається свідоцтво про середню освіту. Загальна школа дає можливість навчатися за програмою будь-якої з перелічених шкіл залежно від того, свідоцтво якого типу має намір отримати учень.
Якщо ж після закінчення школи ви збираєтесь до університету, то найпряміша дорога туди – через 9-річну гімназію. Вона дає поглиблену освіту за трьома основними напрямами – гуманітарним (мови, література, мистецтва), суспільним (суспільні науки) або технічним (природничі науки, математика, техніка). Успіхи учня оцінюються кожні півроку і відзначаються у свідоцтві про успішність (Zeugnis). Останній рік гімназії називається Abitur (підготовка до вишу, слово одного кореня з «абітурієнтом»). Щоб отримати «абітур-атестат», треба скласти чотири випускні іспити. Диплом Abitur з відмінними та добрими оцінками – пропуск до університетів Німеччини. Чим вищий середній бал Abitur, тим більше шансів вступити до бажаного університету.
Донедавна отримати Abitur можна було лише в гімназії. Дипломи інших навчальних закладів не давали права на вступ до вишу. Тепер атестат зрілості можна отримати і в загальній школі (Gesamtschule), на спеціальних підготовчих курсах (за результатами іспитів).
Існують також незалежні приватні школи (Freie Schulen), яких у Німеччині налічується близько двох тисяч. У них навчається близько 5% німецьких дітей. Більшість приватних шкіл реалізує концепції відомих західних педагогів і називається на їх честь. Це школи імені Вальдорфа (Waldorf-Schulen), Пітера Петерсена (Petersen-Schulen), Селестін Фрайнет, Марії Монтессорі та інших. У кожної свої особливості. Наприклад, за системою Петерсона класи замінюються робочими групами з дітей різного віку, а сам навчальний процес будується на «живому спілкуванні» – вільній роботі учнів з матеріалами, дискусіях у формі перехресних опитувань тощо.
Навчання в приватних школах недешеве. Наприклад, лише за перебування дитини в інтернаті потрібно платити DM300-400 на місяць. Загалом навчання в німецьких приватних школах обходиться від DM2.000 до DM4.000 на місяць.
Іноземців у приватних школах Німеччини не так багато, як, наприклад, у Великобританії. Це пов'язано і з тим, що німецька мова у світі менш поширена та популярна, і з тим, що прийом зарубіжних учнів не увійшов у звичай. Щоб потрапити до хорошої приватної школи, дитина-іноземець повинна спочатку скласти вступні іспити та пройти співбесіду, причому зарахування часто не гарантоване. Через усі ці причини німецькі школи майже не фігурують у списку пропозицій вітчизняних освітніх агентств. Тим не менш, можливість отримати німецьку середню освіту та атестат зрілості є. Інформацію про найкращі приватні школи-інтернати, які приймають дітей з-за кордону, можна отримати в Союзі німецьких приватних шкіл, Інформаційному бюро незалежних шкіл або подібних організаціях (див. Корисну інформацію).
Далі буде.