Росіянку, яка написала книгу про життя нелегалів, вигнали з Норвегії
Мадіна Саламова народилася у Владикавказі у вельми шанованій у Північній Осетії сім'ї: її дядько – відомий хірург Каурбек Саламов, а її сестра (за одними даними, Семфіра, за іншими – Земфіра) одружена з останнім міністром оборони СРСР, маршалом авіації Євгеном Шапошниковим.
Однак залишатися у Владикавказі, при всіх своїх зв'язках та знайомствах, сім'я Мадіни чомусь не захотіла. Як пояснив голова московської осетинської громади Валерій Каболов у бесіді з виданням Aftenposten, батько Мадіни, Хетаг Саламов, не міг більше жити поруч із представниками світу криміналу, які становили тоді чи не більшу частину населення республіки.
Загалом, на початку 2000-х батьки разом із донькою вирушили спочатку до Москви, а потім далі – до північної Європи. У 2004 році Саламови осіли в Норвегії, де збиралися отримати посвідку на проживання і закріпитися там остаточно. Тим не менш, місцеві міграційні влади відмовили північнокавказькій сім'ї у видачі документів, що надають статус біженців і дають право на легальне проживання в країні.
Однак навіть незважаючи на це, сім'я Саламових прийняла рішення залишитися в Норвегії і спробувати налагодити нове життя, перебуваючи на нелегальному становищі. Мадіна швидко освоїлася в незнайомій країні – вивчила мову, змінила своє справжнє ім'я на вигадане (вона стала називатися Марією Бідзікоєвою), закінчила Університет Тронхейма за спеціальністю інженер-технолог, а потім закохалася в норвежця Ейвінда Тредала і оселилася з ним у невеликій квартирі в Осло...
Припустимо, закохатися в громадянина Норвегії, проживаючи в цій країні, – справа нехитра, але от закінчити університет, не маючи жодних документів, – завдання складніше. І все ж Мадіні це вдалося. «Так, це унікальна ситуація. Настільки унікальна, що всіх цікавить. Усі хочуть зрозуміти, як це сталося. Мільйон питань. Має бути система контролю, але якимось чином її не контролювали», – розповів у бесіді з «Известиями» нинішній адвокат Мадіни-Марі, Брюньюльф Ріснес.
Питання про те, як Саламовій вдалося закінчити університет, залишається відкритим, однак у ситуації, що склалася, воно не є таким вже важливим. Головне, що в Норвегії у дівчини все складалося цілком успішно. Але нелегально. Саме про це Мадіна, яка взяла собі псевдонім, складовою якого стало ім'я героїні фільму «Амелі» з Одрі Тоту в головній ролі, розповіла у своїй книзі.
Восени 2010 року Марі Амелі випустила книгу «Нелегальна норвежка», в якій, як неважко здогадатися, розповіла про життя людини, яка не має жодних норвезьких документів (у процесі роботи над книгою дівчина спиралася не лише на свій досвід, але й на розповіді таких самих, як і вона, нелегалів).
Невдовзі після виходу «Нелегальна норвежка» стала в Норвегії бестселером, уривки з книги росіянки Марі Амелі зачитували на радіо, а автора твору невдовзі визнали «Норвежкою року» (цей титул Саламовій присвоїв журнал Ny Tid). Словом, Марі стала популярною персоною в Норвегії, яка відмовила їй у легальному притулку.
12 січня 2011 року Марі Амелі виступала з лекцією в Академії Нансена. Коли вона закінчила свій виступ, її затримали – поліцейські відтіснили від дівчини її друзів та знайомих, які супроводжували письменницю, і відвезли її до відділку. Наступного дня прихильники Марі Амелі та правозахисники розкритикували рішення влади і навіть нагадали міграційним відомствам про те, що сам Фрітьоф Нансен багато працював на Кавказі та приділяв увагу долі біженців.
Втім, жодні акції протесту проти затримання Амелі не допомогли: влада стояла на своєму і не бажала йти на поступки популярній письменниці. «Якщо зробити виняток, сигнал буде витлумачений у навколишньому світі таким чином, що важливо лише достатньо тривалий час протриматися в Норвегії і влада піде на поступки. Нас захлесне потік нелегалів», – цитують прем'єр-міністра Норвегії Єнса Столтенберга все ті ж «Известия».
Про всяк випадок Марі Амелі помістили в табір для нелегалів, де вона провела кілька днів. В підсумку, правда, міграційні влади Норвегії вирішили, що тримати письменницю в ізоляції немає сенсу, і 18 січня її відпустили, зобов'язавши щоденно відмічатися в поліції.
Вже до того строку, як Саламову випустили, норвезьке міністерство закордонних справ постановило, що нелегальна письменниця буде депортована з країни. Відправити дівчину на батьківщину, до Росії, належало до 27 січня. Чекати довго не довелося – 24 січня Амелі заарештували, коли вона прийшла до поліцейської дільниці відмічатися (за іншими даними, вона двічі проігнорувала відвідування відділення поліції, за що й була затримана).
До Москви Марі прилетіла разом зі своїм бойфрендом, як і планувала. Що тепер пара робитиме, поки невідомо – ні вона, ні він не стали спілкуватися з журналістами.
У Норвегії діє досить жорстка міграційна політика, що ускладнює отримання легального статусу приїжджими. Отримати можливість залишитися в північному королівстві можна шляхом отримання права на політичний притулок, вступивши в шлюб із громадянином Норвегії або отримавши робочу візу з правом на поселення в країні. Також приїхати до Норвегії можна з метою возз'єднання з сім'єю. У 2009 році кількість легальних іммігрантів становила близько 415 тисяч осіб, тобто близько 8,9 відсотка населення країни. За приблизними оцінками, нелегально в країні проживають понад десять тисяч осіб.
Голова правозахисного комітету «Громадянське сприяння» Світлана Ганнушкіна заявила, що 25-річну письменницю в Росії чекають великі труднощі. «Марі потрібно буде десь зупинитися, подати документи до міграційної служби. Можливо, спочатку видадуть тимчасове посвідчення особи. Потім перевірятимуть якраз наявність у неї громадянства, можуть не знайти в якихось архівах, як у нас часто буває», – зазначила Ганнушкіна. При цьому, зазначила правозахисниця, у Марі в Москві немає ні родичів, ні житла.
Голова московської осетинської громади Валерій Каболов, тим часом, заявив, що Марі Амелі чекають у Північній Осетії. Він запевнив, що дівчині боятися нічого, в республіці безпечно і їй там, можливо, навіть сподобається. Але, швидше за все, Марі захоче повернутися до Норвегії, де минуло все її свідоме життя, де поки що живуть її батьки і де її багато хто підтримує.
Вихід із ситуації, що склалася, може стати заміжжя – якщо Мадіна Саламова вийде заміж за свого молодого чоловіка, громадянина Норвегії, їй можуть дозволити повернутися в країну. Однак, як заявив адвокат письменниці, вона не бажає йти таким, як їй здається, «обхідним шляхом».
Брюн'юльф Ріснес зазначив, що у його клієнтки є й інші можливості повернутися до Норвегії – вона має звернутися до посольства країни в Москві, якщо їй надійде пропозиція про роботу в королівстві. А, судячи зі слів юриста, за цим справа не стане: Ріснес стверджує, що Марі Амелі надійшло вже не одна пропозиція про роботу. Крім того, як очікується, письменниця, яка розповіла про життя нелегала в Норвегії, випустить продовження своєї так обурившої владу королівства книги.
P.S. Брюн'юльф Ріснес також повідомив, що міграційні відомства Норвегії мають розглянути і справу батьків Мадіни Саламової. Коли це станеться, поки не повідомляється. Але, швидше за все, керівництво Норвегії не піде назустріч родичам скандальної письменниці-нелегалки, і вони вирушать на батьківщину слідом за дочкою.
Лена АВЕР'ЯНОВА.
