За даними австрійських демографів, чисельність населення країн Центральної та Східної Європи скорочується темпами, «безпрецедентними для мирного часу»
Як випливає з прес-релізу ÖAW, в результаті еміграції чисельність населення Центральної та Східної Європи з 1990 року суттєво скоротилася, тоді як у Західній Європі спостерігається протилежна тенденція. Як зазначає «Русская Германия», там з 1990 по 2017 рік завдяки імміграції чисельність населення збільшилася.
«Міграційні потоки стали рушійною силою як зростання, так і зменшення населення Європи, – підсумовує висновки дослідження керівник експертної групи Центру Вітгенштейна Томас Соботка. – У той час як рівень народжуваності у Східній Європі вже не відрізняється від того, що в недавньому минулому було характерним для країн Західної Європи, міграція ділить європейський континент на дві частини. Їхніми полюсами є Ірландія, де зростання чисельності населення на 36% викликане, в основному, зростанням народжуваності у місцевих жителів, та Боснія і Герцеговина зі зниженням чисельності населення на 22% за рахунок еміграції».
Іншими країнами з найбільшим приростом населення є Швейцарія (+26%), Норвегія (+24%), Іспанія (+20), Франція (+18%), Швеція (+17%), Австрія (+15%), Італія (+7%) та Німеччина (+4%). Але, як випливає з прес-релізу, у всіх перерахованих країнах зростання населення викликане саме припливом населення ззовні.
Як зазначив у своїх коментарях Томас Соботка, «збільшення чисельності населення в Австрії майже повністю викликане імміграцією, що склала 13% від загального показника в 15%. Німеччина стала єдиною країною в Західній Європі, де природне зменшення населення за рахунок смертності (–5%) було покрите за рахунок імміграції (+9%). І в підсумку ми спостерігаємо зростання чисельності населення ФРН на 4%».
На противагу країнам Західної Європи, у Болгарії, Латвії, Литві, Молдові, Боснії і Герцеговині, а також у Косово відзначено більш ніж 20-відсоткове зниження чисельності населення з 1990 року. Так, якщо в Сербії воно склало мінус 8%, у Хорватії мінус 13%, то в Боснії і Герцеговині цей показник досяг мінус 22%, а в Латвії та Литві катастрофічних мінус 27%. Як зазначено в прес-релізі австрійської Академії наук, «такі темпи зниження чисельності населення безпрецедентні для мирного часу».
Для ілюстрації: як повідомлялося в нещодавній передачі «900 секунд» на латвійському телеканалі LNT, з 2000 по 2016 рік з Латвії виїхало 100 тис. осіб лише з вищою освітою. У працездатному віці від 16 до 65 років Латвію покинув кожен четвертий житель з вищою освітою, а у віковій групі від 25 до 34 років виїхав кожен третій з вищою освітою. Емігрують з Латвії в основному представники професій, у які держава вкладає кошти: інженери, фахівці в галузі IT-технологій та медики.
40% тих, хто виїхав з вищою освітою, назвали економічні причини для свого від'їзду, а інші – невдоволення процесами, що відбуваються в Латвії, та відсутність перспектив. За даними латвійського ЦСУ, на 1 січня 2018 року в країні проживало 1,934 млн жителів (у 1990 році 2,668 млн), що на 15 700 осіб менше, ніж роком раніше.
У Литві, окрім еміграції, спад чисельності населення викликаний високою смертністю від алкоголізму (на одного жителя старше 15 років припадає в середньому 15,2 літра випитого алкоголю, що значно вище, ніж в інших країнах – членах OECD, де середнім показником вважається 9 літрів на рік) та суїцидів: за даними ВООЗ за 2017 рік, у країні скоювалося 32,7 самогубств на 100 тис. населення, тоді як у сусідніх Латвії та Естонії відповідно 21,7 та 18,9, а в Росії – 20,1. Що ж стосується пристрасті литовців до веселячих напоїв, то, як визнав ще минулого року глава МОЗ країни Ауреліус Веріга, «кожен другий житель Литви страждає від алкоголізму».