«Високі оцінки ставлять тільки за креативні ідеї»
Карина Широких, студентка магістратури Стокгольмського університету:
«Коли я почала навчатися за спеціальністю «Політичні науки», то мене вразило те, наскільки освіта тут йде в ногу з часом. Наприклад, багато питань, чи то складання розкладу або замовлення книжок у бібліотеці, вирішуються онлайн. А під час навчання студенти читають свіжі наукові статті і, на відміну від нашої країни, займаються за сучасними підручниками. До того ж у кожного студента є доступ до всіх міжнародних журналів в електронному вигляді, а в бібліотеці можна замовити підручники з іншого вишу або країни.
Багато в чому висока якість освіти пояснюється як зусиллями самих вишів, так і тим, що у Швеції, щоб викладати, недостатньо мати ступінь PhD, тобто кандидата наук. Для цього потрібно ще бути успішним науковцем, який постійно публікується у відомих міжнародних журналах і бере участь у наукових проектах. Тобто кожен лектор тут знає, що відбувається в його галузі, від А до Я. Втім, є і зворотний бік цього: деякі настільки зайняті наукою, що особливо не прагнуть спілкуватися зі студентами.
Що стосується організації навчального процесу, то, наприклад, студенти не проходять кілька предметів одночасно, як у нас. Дисципліни, тривалість яких 1-2 місяці, вивчаються одна за одною (завдяки чому їх можна вивчити достатньо глибоко). А після закінчення кожної складається іспит у вигляді письмової наукової роботи. Причому щоб її добре написати, лекційного матеріалу недостатньо. Тому, незважаючи на вільний графік (на тиждень, як правило, одна лекція і один семінар), потрібно багато часу проводити в бібліотеці. І, до речі, якщо студент просто продемонструє гарне знання прочитаної літератури у своїй роботі, то максимум, що він отримає, це С, тобто трійка. Причому перескласти цю оцінку не можна (перескладається тільки F, двійка). Ну а щоб поставили високий бал, у роботі потрібно показати своє розуміння проблеми і запропонувати свої креативні ідеї.
Серед інших особливостей у навчанні: можна ходити на лекції інших факультетів, і не тільки у своєму виші, а й в інших. А якщо учневі потрібно провести дослідження за кордоном, то йому профільні недержавні організації можуть виділити грант у розмірі близько €2500. Також у Швеції багато знижок у 10-20% для студентів. Але з житлом тут непросто. Щоб отримати кімнату в гуртожитку, чекати часто доводиться не менше року».
«Чекав місця в гуртожитку три роки»
Максим Гирнык, студент аспірантури Королівського технологічного інституту (Стокгольм):
«Спочатку навчатися мені було непросто через брак актуальних знань у моїй спеціальності, тому в перші два роки в аспірантурі я просто заповнював цю прогалину. Але потім влився в навчальний процес, у якому мені багато подобається. Наприклад, за рахунок вишу аспіранти можуть їздити на наукові конференції.
Крім того, тут постійно стежать за якістю освіти: виші виділяють гроші на створення цікавих навчальних курсів, а ті, які не популярні серед студентів, виключають з програми. Також у шведських вишах є багато предметів на вибір. А лекції з них часто читають практики, завдяки чому можна не тільки отримати актуальні знання, а й потрапити на стажування в їхню компанію. Готуватися до занять теж дуже зручно: так, у бібліотеці є доступ до всіх наукових журналів в електронному вигляді. А якщо потрібно, то там можна безкоштовно забронювати аудиторію з проектором.
Крім навчання, подобається мені і побут: наприклад, навіть пенсіонери і прості робітники знають англійську, багато хто їздить на велосипедах, а біля кожного гуртожитку є спортзал. Але не обходиться і без труднощів. Наприклад, чекати місця в гуртожитку довго: я чекав три роки. Також непросто звикнути до шведського менталітету. Самі по собі шведи – люди хоч і хороші, але дуже люблять правила, тому якщо студенту щось потрібно, то доведеться поводитися напористо, щоб питання вирішилося».
Людмила КОЛБ,
«Сегодня».