Мінімальна тривалість канікулярної програми, що включає вивчення англійської мови, - два тижні, максимальна ж обмежується лише можливостями вашого гаманця. Підбираючи таку програму для дитини, насамперед треба враховувати її вік, ступінь самостійності, рівень володіння мовою. Залежно від цього виробляється й подальший план дій. Ми опишемо три основні стратегії поведінки.
Якщо дитина «не боєць», якщо вона, як кажуть в одній рекламі, страждає на «англійську німоту» і її знання мови у вітчизняній школі оцінюються слабкою трійкою, то має сенс відправити її до Великобританії не одного, а разом із групою російськомовних дітей. Звичайно, навчальний ефект буде нижчим, зате стан психологічного комфорту досягнуто: і батькам спокійніше, і дитині є з ким обмінятися враженнями. Крім того, з групами зазвичай відправляють і викладача, а отже, «тили» у вашого сина чи доньки будуть забезпечені, отже, їм буде до кого звернутися по допомогу в разі потреби.
Якщо дитина досить самостійна, здатна постояти за себе, легко сходиться з людьми й адаптується до нової обстановки, доцільніше відправити її в «прекрасне далеко», по можливості виключивши присутність співвітчизників, щоб ефект занурення в мовне середовище був повним.
Якщо ваше чадо вже досить доросле, але ви з тих чи інших причин не ризикуєте відправляти його за кордон одного, обирайте сімейну програму. Батьки, які приїжджають на такі програми разом зі своїми дітьми, можуть і просто відпочивати, і займатися тим самим англійською, але вже у дорослих групах. До речі, школи зазвичай ідуть назустріч побажанням своїх «сімейних» клієнтів і пропонують безліч варіантів проживання: усі разом у готелі чи гуртожитку, дитина в приймаючій сім'ї, а батьки в гуртожитку, усі разом у host family, ну і так далі. Подібні програми ідеально підходять тим, хто збирається відправити дитину за кордон на тривале навчання. Так, ви зможете відвідати кілька університетів чи коледжів і знайти навчальний заклад, який влаштує і вас, і вашого нащадка.
Навіщо це потрібно?
Канікули в міжнародному таборі чи мовній школі - це, передусім, можливість розширити й поглибити знання англійської мови: поповнити словниковий запас, підвищити швидкість мовлення, покращити сприйняття мови на слух. Щоправда, це стосується лише тих, хто вже має якийсь мовний багаж. Особи, які такого багажу не мають і мають намір придбати його на місці, будуть гірко розчаровані: два-три тижні для вивчення мови не строк. Ну і, звичайно ж, будь-яка закордонна поїздка - це шанс подивитися країну, доторкнутися до її історії в прямому й переносному значенні, зрозуміти психологію людей, які її населяють, нарешті, завести друзів по всьому світу.
Де жити будемо?
Основних варіантів проживання два: сім'я або резиденція (насправді ж це простий гуртожиток). Усі приймаючі сім'ї проходять ретельний відбір, їх постійно перевіряють працівники шкіл. Але на практиці й тут можуть траплятися різні казуси. Зрештою, у кожній сім'ї свої порядки, свої традиції та свої «таргани». Відправляючи дитину жити в сім'ю, треба віддавати собі звіт у тому, що особливо пестити й плекати її ніхто не буде, різносолів не запропонують (особливо це стосується сімей, у яких прийом дітей уже поставлений на потік). Тобто її, звичайно, будуть годувати відповідно до договору, нададуть кімнату, але особистої участі (як удома) в її долі можуть і не брати. На дитину ж проживання в сім'ї накладає певні зобов'язання: їй доведеться не лише вчасно з'являтися до столу, прибирати свою кімнату, а й постійно демонструвати лояльність до всіх членів сім'ї.
Проживання в резиденції в цьому відношенні має свої плюси. По-перше, не доведеться витрачатися на дорогу, по-друге, тут дитина має більшу незалежність, вона менше змушена підтримувати взаємини з іншими людьми. Підлаштовуватися доведеться щонайбільше під свого сусіда по кімнаті, але ж, у крайньому разі, можна замовити й кімнату на одного.
По чому англійська для народу?
Загальне правило британського ціноутворення говорить: чим південніше від Лондона, тим дорожче. Річ у тім, що південніше Лондона знаходиться англійська Рив'єра - пальми, пляжі та курортні міста: Брайтон, Борнмут, Істборн. Ціни на курси тут у середньому на 200-300 фунтів стерлінгів вищі й коливаються в межах 1.300-1.500 за двотижневий курс, та й вартість життя в курортних містах дорожча. Шотландія, Уельс та Ірландія вважаються дешевшими регіонами. За цінами на навчання це не особливо помітно, зате витрати на транспорт, харчування, розваги значно нижчі, ніж в Англії. Навчальні та розважальні програми скрізь виглядають більш-менш однаково. Зранку - заняття мовою, у другій половині дня - спортивні заходи, увечері - дискотека, караоке, кіно; дві екскурсії протягом тижня, два тестування (при вступі для визначення рівня знань і в кінці занять для отримання сертифіката).
Єдине, що зазвичай зупиняє потенційних студентів, це питання про чистоту мови в цих регіонах. Спробуємо заспокоїти всіх, хто сумнівається: по-перше, народні говірки не характерні для мови викладачів, вас навчатимуть тієї мови, яка називається нормативною; по-друге, навіть у самій Англії мова далека від одноманітності - різниця між південними та північними діалектами досить суттєва, не кажучи вже про лондонський кокні. Народ же в Шотландії, Уельсі та Ірландії, на думку багатьох, душевніший, а щодо екзотики та місцевого колориту вони дадуть кілька очок уперед чопорній Англії. Тому вибір регіону - це в першу чергу питання ваших естетичних уподобань. Якщо при звуках шотландської волинки у вас завмирає серце, а ноги так і рвуться затанцювати запальну ірландську джигу, вам дорога в Шотландію та Ірландію відповідно. Ну а якщо вас більше приваблюють вежі Тауера і легенди про Робіна Гуда, доведеться вирушити до старої доброї Англії.
«Артек» по-британськи
Дружба народів плюс дисципліна та захоплива спортивна й екскурсійна програма - ось складові успіху британських мовних таборів. Це саме ті ідеальні місця, де можна одночасно відпочити й ефективно повчитися. Літні міжнародні табори, як правило, організовують на базі університетів і шкіл, які на літо розпускають власних учнів і можуть приймати в своїх стінах «заморських гостей», для яких це чудова нагода приміряти на себе британську систему освіти, хоча б в її канікулярному вигляді. Табір - оптимальний варіант для тих, хто, обираючи між відпочинком і навчанням, основний акцент робить таки на відпочинку.
Табірна програма - це не лише уроки англійської (зазвичай їх 20 на тиждень, як і в мовних центрах), а й досить велика культурна програма: екскурсії, спортивні ігри та інші мирні розваги (барбекю, дискотеки тощо).
Якщо у дитини є яскраво виражене захоплення, можна відправити її до профільного табору. А такі у Сполученому Королівстві теж є: табори комп’ютерні, футбольні (наприклад, учні Manchester Academy of English вчаться пробивати пенальті під керівництвом тренерів із уславленого футбольного клубу Manchester United) і так далі за списком.
Табори бувають не лише різного профілю, а й різного калібру: великі, міжнародні в повному розумінні цього слова, що приймають кілька сотень студентів з усіх кінців світу, і маленькі, «сімейні», у яких кількість відпочивальників не перевищує півсотні. У кожного підвиду свої переваги: у великих панує «вавилонське стовпотворіння», інтернаціонал, багато спілкування й ні до чого не зобов’язувальних знайомств. Навчальний процес - свого роду конвеєр, і це, звісно, мінус. З іншого боку, там практикується значно більша гнучкість щодо оцінювання знань студентів: у великих мовних центрах виділяють не менше 8-10 рівнів володіння мовою, а отже, у студентів більше шансів потрапити в потрібну групу. І це відчутний плюс.
У маленьких приватних таборах зазвичай не більше чотирьох рівнів, зате атмосфера домашня: вас зустрінуть в аеропорту й проведуть, влаштовуватимуть свята у вузькому колі. Саме таким є табір у Moorland Hall, який ось уже 15 років утримує подружжя Феррінгтонів. Кількість учасників однієї зміни не перевищує 35 осіб, живуть усі вони або безпосередньо в родині Феррінгтонів, або в будинках неподалік під наглядом досвідченого персоналу. Ціни за британськими мірками більш ніж доступні: 365 фунтів на тиждень за проживання, харчування (повний пансіон), спортивні заходи, 90 фунтів за 12 уроків англійської на тиждень, 70 фунтів за трансфер з аеропорту Хітроу.
Британські табори дуже різні й за рівнем комфорту. Якщо табір організований при університеті, то жити ви, найімовірніше, будете в університетському кампусі в кімнатах на одного-двох, максимум чотирьох осіб. Якщо табір розташований на лоні природи, то цілком можливий варіант проживання в гуртожитку в кімнатах на 10 осіб із зручностями на поверсі.
Учися, абітурієнте!
Міжнародний табір - це все-таки варіант «для народу». А от поїздка до престижної мовної школи - варіант уже більш привілейований. Спортивно-розважальна програма тут теж присутня, але основний наголос робиться на заняттях мовою. У традиційній канікулярній програмі на мову відводиться 20 годин на тиждень: займаються нею в класі в ранкові години - з 9:00 до 13:00 з невеликими перервами. Щодня на перших двох уроках (9:00-11:00) діти опановують граматику, лексику, вимову, розмовне мовлення, ще дві години відводиться на креатив - найрізноманітніші творчі завдання, ігри, вікторини - природно, мовою. З 13:00 до 14:00 обід, а потім практика в процесі спілкування з місцевими мешканцями.
До речі, 20 уроків на тиждень - це, так би мовити, розумний мінімум. За бажання батьків і згоди дитини кількість уроків можна збільшити до 40 і більше (підсумкова вартість теж зросте).
Навчання в мовному центрі ідеально підходить передусім старшокласникам. Якщо дитина після закінчення школи збирається вчитися у вітчизняному виші, знання, здобуті на туманному Альбіоні, допоможуть подолати вступні мовні випробування. Ну а якщо батьки мріють про студентський квиток якогось престижного британського університету для свого нащадка, то сам Бог велів відправити його до англійської мовної школи. Адже, окрім власне канікулярних програм, тут зазвичай пропонують і програми «англійська для академічних цілей» та «англійська для складання міжнародних іспитів», без яких вступ до британського вишу неможливий.
Важкий вибір
Як же не помилитися при виборі школи чи табору? На жаль, готових рецептів тут немає, стовідсоткову гарантію якості та психологічного комфорту дитини ніхто не дасть. Ідеально, якщо школу вам порадили друзі чи знайомі. В усіх інших випадках можна лише сподіватися на власну інтуїцію та професіоналізм освітніх агентств. Із проханням підібрати необхідний курс краще звертатися саме до них: і школу підберуть, і оформлення документів на себе візьмуть - щоправда, не безкоштовно. У будь-якому разі, маючи на руках договір, вирішити конфліктну ситуацію буде набагато простіше. Якщо ж ви все-таки хочете організувати поїздку самостійно, то врахуйте, що вам доведеться взяти на себе замовлення квитків, вирішення візових та інших «паперових» питань.
При виборі школи слід звернути увагу на те, як довго вона існує. На її користь говорить наявність акредитації Британської Ради та інших професійних асоціацій - ARELS, BASELT. Це, звісно, не охоронна грамота, але вже щось. Позитивним фактором вважається, якщо школа готує до складання міжнародних іспитів - TOEFL, IELTS. Спробуйте порівняти умови та ціни, які пропонують різні школи, і визначити, наскільки те, що вам пропонують, так зване value for money, а також чи готові ви переплачувати за «фірму». Адже за послуги, які в одній школі коштують, умовно кажучи, 900 фунтів, в іншій візьмуть і 1.500 і 2.000. При цьому висока ціна не завжди гарантує якусь особливу якість.
Подивіться, чи є можливість вивчати додаткові предмети, яку методику навчання англійської застосовують викладачі і чи підходить вона саме вашій дитині. З'ясуйте, як школа оснащена в технічному відношенні: чи є лінгафонні та комп'ютерні класи, чи матиме дитина доступ до Інтернету та електронної пошти (в наш час це найшвидший і найдешевший спосіб зв'язку).
Задавайте якомога більше питань (аж до того, чи треба брати з собою елементарні ліки, рушники) співробітникам агентства чи школи, з'ясовуйте всі мислимі й немислимі подробиці. Чим більше інформації ви зберете, тим більш захищеною, підготовленою до непередбачуваних обставин буде ваша дитина. А головне, навіть якщо досвід занурення в нову культуру виявиться невдалим, у будь-якому разі ваша дитина познайомиться з країною не з вікна автобуса і вже точно стане більш самостійною, а це вже само по собі немаловажне надбання.