Для боротьби з фіктивними шлюбами в Німеччині застосовні лише методи, офіційно дозволені законом
Як зазначає «Русская Германия», це лише кілька вибраних місць з того жвавого «шлюбного базару», який процвітає на просторах Всесвітньої мережі далеко не тільки на російськомовних сайтах. У зв'язку з тим, що в останні роки отримання «прописки» в Німеччині легальним шляхом стає все більш скрутним, цей напівкримінальний «бізнес» невпинно набирає обертів, а ставки на «місце в паспорті» зростають на заздрість збільшенню місцевих зарплат.
Шлюбна мафія, або кримінальний Гіменей
Крім приватних «шлюбних підприємців» на території Німеччини та інших європейських країн діють організовані шлюбні банди (Schleuserbande), які підшукують для платоспроможних іноземних «наречених» і «наречених» місцевих громадян або громадянок, які бажають вигідно «продати» місце у своєму паспорті.
Одна зі шлюбних банд діяла в Берліні, де за 7 неповних років своєї злочинної діяльності організувала понад 50 фіктивних весіль. Послуга банди з пошуку німецького нареченого або нареченої обходилася іноземцю відносно недорого (за актуальними розцінками «шлюбного чорного ринку») – у 20 000 євро, третина з яких діставалася безпосередньо німецькому громадянину. Але скільки мотузочку не витися – врешті-решт діяльність банди «кримінальних Гіменеїв» була припинена правоохоронними органами, її ватажок засуджений до 5 років позбавлення волі, а фіктивні наречені та наречені – до грошових штрафів.
За даними правоохоронних органів, у Німеччині щороку облаштовуються кілька тисяч іноземців, які уклали фіктивний союз з місцевими громадянами. У зв'язку з тим, що відомство у справах іноземців неухильно вдосконалює свої методи боротьби з фіктивними союзами, шлюбні аферисти теж постійно вдосконалюють всілякі хитрощі.
Для надання серйозності фіктивному шлюбу вони обзаводяться обручками, організовують святкування весілля в колі «друзів», визубрюють відповіді на питання співбесіди подібно до екзаменаційних білетів. Фіктивна наречена спеціально мелькає перед очима сусідів, входячи в роль добропорядної дружини-господині за допомогою щотижневих вологих прибирань сходових майданчиків на місці проживання «чоловіка».
Під підозрою у відомства у справах іноземців
Співробітники відомства у справах іноземців (Ausländeramt) насторожено ставляться до будь-якого «бінаціонального» шлюбу, якщо один з подружжя не має права проживання в Німеччині. Під особливо пильне око державних службовців потрапляють шлюбні союзи, в яких:
• істотна різниця у віці між подружжям;
• один з подружжя перебуває в процесі отримання статусу біженця (Asylantrag);
• молодята не володіють спільною мовою, що дозволяє їм безперешкодно спілкуватися;
• один з подружжя перебуває під загрозою втрати права перебування на території Німеччини;
• в «анамнезі» німецького нареченого (нареченої) є численні спроби укладення шлюбу з іноземцями або ж короткі шлюби з наступними розлученнями.
Якщо шлюб уже відбувся на батьківщині іноземного партнера, то при підозрі на меркантильний інтерес німецьке консульство може відмовити у в'їзній візі. Так, наприклад, сталося у випадку 27-річного жителя Тунісу, який одружився у себе на батьківщині на 84-річній німкені та подав прохання на возз'єднання сім'ї в Німеччині.
Перевірка матримоніального союзу на чесність
«Наречена, як звати ваших сусідів?» – у певних випадках не виключене й таке питання, адресоване щасливій новобрачній. Якщо запланований або вже укладений шлюб викликає сумніви державних органів, то вони мають повне право на перевірку своїх підозр.
Один з найпоширеніших способів перевірки матримоніального союзу на чесність – це роздільне опитування подружжя з наступним зіставленням їхніх відповідей. Зазначений метод має стільки ж прихильників, скільки й тих, хто вважає його неприйнятним і таким, що порушує приватну сферу людини. Дане опитування може тривати 2,5–3 години та містити питання за такими розділами:
• Житлові умови (скільки кімнат у спільному житлі, на якому поверсі розташована квартира, яка орендна плата, де знаходиться пральна машина, чи є в квартирі посудомийний апарат тощо);
• Питання щодо укладення шлюбу (де відбулося знайомство з майбутнім партнером, як було зроблено пропозицію руки та серця, чому шлюб відбувався за кордоном, як і де було відсвятковано весілля);
• Сімейні стосунки (як звати батьків партнера, чи є в нього брати та сестри, де вони живуть);
• Питання особистого характеру (яку освіту має майбутній чоловік, колір його очей, чи носить партнер окуляри або контактні лінзи, який його зріст та розмір взуття, який напій він віддає перевагу на сніданок і який спосіб гоління – вологий чи сухий, тощо);
• Інші питання (що подарував майбутній чоловік на день народження, сигарети якої марки та які парфуми віддає перевагу майбутній чоловік, де і як було проведено останню спільну відпустку та Різдво тощо).
Крім індивідуальних опитувань на озброєнні у відомства у справах іноземців є й інші способи викриття фіктивних шлюбів. Це можуть бути несанкціоновані відвідування службовцями «сімейного гніздечка» новоспечених подружжя, докладні бесіди з їхніми сусідами. Звичайно, до обов'язків молодят не входить приймати несподівані візити офіційних осіб, однак слід мати на увазі, що відповідна відмова лише зміцнить підозри контролюючого відомства.
У будь-якому разі для боротьби з фіктивними союзами в Німеччині застосовні лише методи, офіційно дозволені законом, що, наприклад, виключає приховане відеоспостереження.
Злочин і покарання
У Законі про перебування іноземців у Німеччині (Aufenthaltsgesetz) однозначно вказується, що німецький громадянин, який укладає фіктивний шлюб з іноземцем з корисливою метою (за винагороду або з метою отримання іноземцем права перебування на німецькій землі) діє неправомірно і ризикує бути оштрафованим або навіть позбавленим волі. Розглянемо, які конкретно наслідки укладання комерційного шлюбу для обох сторін: для жителя ФРН і для того, хто вирішив оселитися тут на підставі «штампа в паспорті».
Величина штрафу за укладання «комерційного шлюбу» з іноземцем/іноземкою коливається від кількох сотень до кількох тисяч євро. Якщо стає відомою сума, сплачена як винагорода німецькому громадянину, то вона буде визначальною для величини штрафу.
Чоловікові-іноземцю загрожує не штраф, а втрата того, заради чого, власне, він і вчиняв шлюбну аферу – права перебування та проживання в Німеччині.
Треба відзначити наступний цікавий нюанс: сам по собі факт укладання фіктивного шлюбу (Scheinehe), як не дивно, не є злочином, законом ця дія карається лише в тому випадку, якщо її мета – отримання посвідки на проживання у статусі чоловіка/дружини громадянина країни. Зазначений шлях оволодіння правом проживання на німецькій землі є обманним, а тому підпадає під законні санкції.
При викритті фіктивного шлюбу відомство у справах іноземців може відкликати як тимчасові, так і постійні (unbefristet) посвідки на проживання. Так, скажімо, сталося у випадку турецького громадянина, який одружився на молодій німкені з метою отримати право перебування в Німеччині. «Наречена» отримала матеріальну винагороду в розмірі 5000 євро. З часом обман розкрився, і заповзятливому турку довелося розпрощатися з нещодавно отриманою постійною посвідкою на проживання.
Шлюб на нематеріальній основі (тобто такий, коли іноземець не платить німецькому «чоловікові» за послугу), але все ж покликаний захистити іноземця від видворення з Німеччини, теж належить до категорії фіктивних. Цей різновид має назву «захисного шлюбу» (Schutzehe). Незважаючи на відсутність комерційної основи, такий вид шлюбу переслідується законом нарівні з «комерційним».
Шантаж «фіктивністю» шлюбу
«Хорошу справу шлюбом не назвуть!» – пожартував один відомий гуморист. Залишимо на совісті маестро висміювання шлюбів, укладених з любові. Але що стосується фіктивних – або, як їх ще називають «комерційних» шлюбів, тут метр естради, безумовно, правий.
Нерідкі такі випадки, коли відносини партнерів, які вступили в шлюбний союз з любові, з часом псуються, і німецький чоловік/дружина погрожує іноземній «половинці» доносом у відповідні інстанції про фіктивний характер шлюбу, розраховуючи на видворення неугодного іноземного чоловіка/дружини з країни.
Зазначимо: заяви одного з подружжя в цьому випадку недостатньо для визначення фіктивності шлюбу. Особливо якщо є докази зворотного (ведення спільного господарства, особисті листи, свідчення друзів і сусідів).
Крім того, шлюб не може вважатися фіктивним, якщо хоча б один із подружжя вступав у нього з любові.