Відповідне розпорядження міністра внутрішніх справ Ніколя Саркозі підтримала Державна рада Франції. Вона відхилила позов правозахисної організації «СОС расизм», яка звинувачувала міністра в порушенні Європейської конвенції з прав людини.
«Якщо ви хочете жити у Франції, маючи вид на проживання, ви повинні бути законослухняними... Імміграційні закони дозволяють депортацію. Я є міністром внутрішніх справ, і я застосую закон», – заявив месьє Саркозі. За даними прес-служби МВС, процедура депортації перебуває «у стадії виконання» щодо 120 осіб, звинувачених в участі в заворушеннях, що спалахнули 27 жовтня.
Інструкцію про порядок депортації МВС надіслало префектам регіонів і департаментів. Про кожен випадок, коли законодавство формально не дозволяє здійснити негайне вислання (неповноліття депортованого, слабкий стан здоров’я, наявність багаторічного виду на проживання), префекти повинні повідомити до МВС. Там шукатимуть альтернативний варіант вирішення проблеми. Як повідомляє газета «Монд», депортація почнеться цього тижня.
Тим часом хвиля насильства у Франції спадає. Кількість спалених автомобілів американська «Сі-Ен-Ен» влучно й образно назвала «барометром заворушень». У столиці тисячі поліцейських і жандармів зосереджені в районі Ейфелевої вежі, на Єлисейських Полях, на вокзалах і станціях метро. Запроваджено заборону на нічні масові скупчення людей, здатні «спровокувати або заохотити заворушення». Із серйозних інцидентів у столиці відзначено лише спробу підпалу газорозподільної станції.
Минулої суботи Ніколя Саркозі відвідав кілька паризьких районів. Одні парижани вітали його захопленими криками, інші – прокльонами, звинуваченнями в расизмі та вимогами відставки. Напруга пристрастей навколо проблеми змусила згадати, що батько міністра Саркозі приїхав до Франції з Угорщини. Як би там не було, рівень популярності Ніколя Саркозі, як і раніше, перевищує 50%.
Паризька газета «Журналь дю диманш» опублікувала результати опитування: 71% французів не вірять, що президент Жак Ширак здатен вирішити соціальні проблеми, що стали причиною масових заворушень. Чверть жителів країни готові доручити розв’язання завдання лідеру вкрай правого «Національного фронту» Жан-Марі ле Пену. Той уже оприлюднив програму під назвою «Нульова імміграція». Філіпп де Вілльє, лідер іншої вкрай правої партії «Рух за Францію», назвав те, що відбувається в країні, «антифранцузькою війною».
На тлі сплеску націоналістичних емоцій французькі ЗМІ підкреслено стримано коментують рішення про депортацію погромників. Газети «Монд» і «Фігаро» вмістили майже ідентичні повідомлення про рішення влади і про те, що процедура депортації перебуває «у процесі».
Нагадаємо, що практика депортації з Франції осіб, які порушили закон, але мали на руках вид на проживання, не є незвичною. У 1996 році подібний випадок навіть розглядався в Європейському суді з прав людини. Громадянин Тунісу на ім’я Буганемі приїхав до Франції у 1968 році у віці восьми років і отримав вид на проживання. Він зберіг туніське громадянство, але перевіз із собою до Франції батьків, а також десятьох братів і сестер. Протягом 80-х років він отримав чотири судимості, зокрема за розбій і крадіжку зі зломом. За розпорядженням міністра внутрішніх справ у 1988 році Буганемі був депортований на батьківщину за те, що «створював загрозу громадському порядку». Європейський суд з прав людини визнав депортацію законною, насамперед ґрунтуючись на факті його засудження французьким судом.