Сьогодні в Німеччині навчається понад 300 тисяч іноземців
Міжнародна спрямованість – одна з ключових тем для німецьких вишів сьогодні. Як з'ясувала Асоціація приватних спонсорів німецької науки (Stifterverband für die Deutsche Wissenschaft), 75 відсотків з них вважають її своєю невід'ємною характеристикою і відводять їй важливе місце в стратегічному плануванні. До такого висновку дослідники прийшли, опитавши в 2014 році керівників усіх університетів і вищих шкіл у Німеччині. Оцінка суб'єктивна, а що говорять факти?
Інтернаціоналізація вищої освіти виражається в кількох аспектах. Один з них – це академічний обмін і, зокрема, наявність у виші закордонних студентів, викладачів і вчених. У музичних, художніх, хореографічних вишах це питання давно вирішено. В середньому, за підсумками дослідження, кожен третій студент приїжджає сюди на навчання з-за кордону. І у викладацькому складі концентрація іноземців втричі перевищує їх кількість в інших вишах – 17 відсотків від загальної кількості доцентів.
Натомість інші університети та вищі школи сповнені амбіцій. Як показало опитування, кількість викладачів-іноземців вони планують збільшити вдвічі – сьогодні тут їх лише 5 відсотків. До того ж ректорам дев'яти з десяти вишів хотілося б, щоб уже в найближчі роки кількість студентів-іноземців зросла з актуальних 10 відсотків до 14-ти. Зараз у Німеччині навчається понад 300 тисяч приїжджих.
Ще один важливий критерій – наявність освітніх програм іноземною мовою (найчастіше англійською). В університетах за 22 відсотками спеціальностей навчання здійснюється іноземною мовою частково і за 17 відсотками – повністю. У вищих школах спектр таких академічних послуг дещо вужчий: 15 і 7 відсотків спеціальностей відповідно.
Що ж стосується змісту навчання, то в опитаних вишах 16 відсотків навчальних програм були синхронізовані з відповідними програмами в інших країнах. У планах – довести цю цифру до 28 відсотків.
Загалом, порівняно з вищими школами, в університетах більше не лише іноземних студентів і професорів, а й наукових співробітників: у вищих школах кожен 20-й спеціаліст – з-за кордону, в університетах – кожен 7-й.
Відчутна різниця існує між державними та приватними вишами. У приватних вишах міжнародна спрямованість проявляється набагато сильніше – як у змісті навчальних програм (32 відсотки з них були синхронізовані), так і в наявності англомовних спеціальностей (таких у них – 22 відсотки). Один недолік: кількість іноземців серед персоналу в приватних вишах – приблизно на тому ж рівні, що й у державних вишах. Зате показники, які планується досягти в майбутньому, тут набагато вищі.
Те, наскільки активно ідеали інтернаціоналізації втілюються на практиці, залежить і від факультету. З великим ентузіазмом до справи ставляться кафедри природничих та економічних наук. Водночас для інженерних факультетів це питання не є пріоритетним, незважаючи на те, що, за даними Федерального статистичного відомства, на них навчаються 27 відсотків усіх студентів-іноземців у Німеччині.
В середньому державні виші минулого року витратили на кожного студента-іноземця 89 євро. Виші з технічною спрямованістю – на чверть менше. Елітні університети виділили понад 140 євро. А лідерами стали знову ж таки приватні виші, які відвели зі свого бюджету по 200 євро на кожного іноземного учня.