Канцлер має намір просити найбільші німецькі компанії працевлаштувати більше біженців
Як зазначає «Русская Германия», мета програми Wir zusammen, яка стартувала в 2015 році, – інтегрувати біженців на німецький ринок праці; на поточний момент у ній беруть участь близько 100 компаній, що входять до топ-листа франкфуртської Фондової біржі. За даними агентства Bloomberg, у 2015 році об'єднаними зусиллями компаній-учасниць програми Wir zusammen було створено 3 тис. місць для проходження біженцями стажування та 300 учнівських місць. З них заповнити вдалося менше 500 місць. У 2016 році стажування пройшли 1800 біженців. Як повідомила Frankfurter Allgemeine Zeitung, 30 провідних німецьких компаній-учасниць програми прийняли на роботу лише 54 біженці, з них 50 працевлаштувала у себе Deutsche Post.
Ці цифри виглядають ще сміховиннішими на тлі загальної кількості мігрантів, прийнятих Німеччиною минулого року: близько 1,5 млн осіб.
«Без суттєвого припливу мігрантів німецька економіка недорахується в найближчі 10 років 4,5 млн працівників, – попереджає головний економіст Deutsche Bank Девід Фолькертс-Ландау. – Це призведе до зниження середніх темпів зростання ВВП з сьогоднішніх 1,5% до 0,5% на рік, а у 2030 році – до стагнації. Тільки завдяки масовій імміграції Німеччині вдасться зберегти в довгостроковій перспективі свій рівень життя та місце серед трьох-чотирьох найважливіших країн світу».
Реальніше оцінює ситуацію провідний експерт з питань імміграції, освіти та інновацій кельнського Інституту німецької економіки (IW), професор Аксель Плюннеке: «Прийом біженців є передусім гуманітарним завданням, – підкреслює він. – Зробити внесок у вирішення проблеми дефіциту кадрів вихідці з Сирії, Афганістану чи Еритреї не можуть – спочатку їм необхідно вивчити німецьку мову та підвищити рівень своєї професійної підготовки. На даний момент німецьким підприємствам потрібні 164 тис. працівників, які мають науково-технічні спеціальності. І дефіцит кадрів був би сьогодні суттєво вищим, якби Німеччина не скористалася плодами імміграції. Але, за наявними в нас даними, найбільша кількість спеціалістів приїхала з Індії, Іспанії, Польщі та Росії».
З тим, що Німеччина сьогодні потребує мігрантів, повністю згоден і професор Фрайбурзького університету Бернд Раффельхюшен. «Але Німеччина – єдина в світі країна для імміграції, яка не має правил», – нарікає вчений і закликає до прийняття закону про імміграцію, який «по суті, був би законом про обмеження – щоб у країну пускали лише тих, хто потрібен». «За даними Destatis, вже зараз у Німеччині сотні тисяч безробітних не мають жодної спеціальності, – говорить професор. – Тепер до них додалися ще до 1,5 млн мігрантів, з яких приблизно 70% – теж без кваліфікації. Але їх утримання потребуватиме широкомасштабного підвищення податків».
Як повідомила газета The Wall Street Journal, мінфін ФРН планує витратити 77,6 млрд євро протягом наступних чотирьох років на забезпечення, житло та навчання біженців, а також на допомогу країнам, з яких вони прибувають, для зупинки цього потоку. Згідно з планом, 24 млрд євро підуть на покриття соціальних пільг, які будуть надані мігрантам після отримання ними статусу біженця.
На думку президента мюнхенського Інституту економічних досліджень (ifo) професора Ганса-Вернера Зінна, «головне, щоб біженці отримали роботу і тим самим почали інтегруватися в німецьке суспільство. Витрати в будь-якому випадку ляжуть на плечі платників податків. Питання лише в тому, чи будемо ми платити субсидії працюючим, чи повністю утримувати безробітних».