Прасков'я Роот, аспірантка МДУ:
– У письмовій частині DSH головна трудність – оцінити свої сили та зрозуміти, скільки часу потрібно на кожен відрізок тексту. Часу на переписування немає, тому треба одразу чітко формулювати думки. Не варто зупинятися надто довго на одному завданні, краще переходити до наступного, а вже потім повертатися до недоробленого. Так буде спокійніше, та й хід думок оновиться, легше буде знайти правильне рішення.
Що стосується підготовки до усної частини, то мені завжди допомагає тренування перед дзеркалом. Я брала якусь тему з тих, що виш пропонує як приклади, і намагалася сказати по ній усе, що спадає на думку.
Олеся Арльт, студентка бакалаврату Боннського університету:
– У DSH усна частина виявилася для мене найлегшою. Мені запропонували текст і дали час на підготовку, тож я встигла прочитати його кілька разів. Спочатку були запитання по тексту, потім кілька особистих.
Цілеспрямовано до іспиту я готувалася місяць. Насамперед я підготувала розповідь про себе. Також читала тексти на різні теми та переказувала їх уголос. Ще на сайтах німецьких університетів є багато пробних іспитів, які допомагають зрозуміти та освоїти структуру іспиту. Іспит я склала успішно з найвищим результатом DSH-3 з усіх частин.
Роман Фісун, аспірант МДУ, студент магістратури Регенсбурзького університету:
– До DSH я готувався на курсах Російсько-німецького інституту науки та культури МДУ і там же складав іспит. Для студентів цього інституту все було безкоштовно. Наскільки я знаю, іншої можливості скласти DSH у Росії немає.
На курсах ми готували усні реферати на актуальні теми, кожне заняття слухали кілька виступів. Була можливість пробного складання усної частини особисто викладачеві. Але мені здається, ще важливим спробувати вдома самостійно виконати пару варіантів письмових завдань, дивлячись на годинник і виробляючи свій ритм.
Наталія Блізнякова, студентка магістратури Боннського університету:
– Німецьку я вчила в школі всі 11 років. TestDaF мені знадобився після чотирьох років перерви, коли я мовою не займалася. На кілька місяців я засіла за тренувальні тести та німецькі книжки й фільми. Потім, щоб оцінити свої шанси, склала пробний тест у Ґете-Інституті.
Сам TestDaF я склала на «5554». На іспит обов'язково треба брати годинник, бо в аудиторії його немає. А коли оголошують, що залишилося 10 хвилин до кінця, це мало допомагає.
Дмитро Алексєєв, студент-юрист Боннського університету:
– Для підготовки до TestDaF я пішов на курси при німецькому Центрі імені Карла Дуйсберга. Викладачі, як правило, чудово знайомі з форматом іспиту і натреновують студентів саме відповідно до нього, паралельно розширюючи словниковий запас і даючи можливість розмовної практики. У випадку з TestDaF знання формату – це вже 50 відсотків позитивної оцінки. Навіть без особливих знань мови, але з відпрацьованими прийомами для всіх типів завдань, можна непогано скласти іспит.
Формат завдань в усній частині віддалений від «нормального» спілкування іноземною мовою, якого вчать у школі. Аналіз діаграм за дві-три хвилини, та ще й без живого співрозмовника, це не дуже природна ситуація. Я б радив завчити певний набір фраз для аналізу графіків – вони точно допоможуть зберегти структуру відповіді. Кожному видають звукоізолюючі навушники, щоб максимально забезпечити відчуття, що складаючий у кімнаті один; але коли всі одночасно починають говорити, це все одно трохи збиває. Для мене найскладнішим було відчуття безглуздості від того, що я розмовляю з мікрофоном, а не з живим співрозмовником.
Юлія Колосова, студентка магістратури Боннського університету:
– Я почала з того, що знайшла підручники з підготовки до TestDaF і робила по них завдання з розділів «Hören» і «Lesen». Я вважаю, що стороння допомога в цих частинах не потрібна. А от для частин «Schreiben» і «Sprechen» я брала 12 уроків у репетитора, щоб він зміг перевірити й пояснити помилки.
Мій досвід складання мовних тестів показав, що запорука успіху (принаймні наполовину) – це словниковий запас. Якщо розумієш усі слова, швидко вирішуєш практично всі завдання. Моя порада – перечитати побільше текстів із вправ для «Lesen» і вивчити максимум слів із них. Тим більше, набір тем для іспиту більш-менш обмежений: навчання, робота, екологія, суспільні проблеми.