Є дві вагомі причини для того, щоб віддати перевагу мовній школі за кордоном перед курсами на сусідній вулиці. По-перше, як зазначає «Кар'єра», повне занурення в мовне середовище, щоденне використання матеріалу уроків, спілкування з носіями мови багаторазово підвищує ефективність навчання. По-друге, розлучившись із роботою, улюбленими дітьми, дружиною, собакою та диваном, людина може віддати заняттям усі сили. Крім того, тимчасове «вимкнення» зі звичного кола турбот і велика кількість нових вражень викликають душевне піднесення та позитивний емоційний настрій, що, на думку педагогів, є найкращим «соусом», що сприяє засвоєнню навчального матеріалу.
«Знати мову - означає думати мовою, чого можна навчитися лише в мовному середовищі, - розповідає Ірина Чубукова, керівник академічних закордонних програм Language Link. - Саме тому так цінуються заняття або просто спілкування з носіями мови. А вже якщо ви оточені ними щодня, не вторити їм, не копіювати їхню інтонацію, не використовувати розхожі слівця просто неможливо. Втім, дорослі, потрапивши в мовне середовище, досить часто відчувають певну незручність: багатьом почуття відповідальності не дозволяє помилятися. Тож людина намагається спочатку згадати правила, побудувати фразу, а потім її вимовити. Однак поступово в процесі спілкування вона мимоволі забуває про можливі помилки. Саме тому ми часто рекомендуємо проживання не в резиденції, а в сім'ї. Воно допомагає людині освоїти повсякденну розмовну мову, яка запам'ятовується на багато років».
Однак є й зворотний бік медалі. Кожній країні та місцевості притаманна не просто своя мова, а й діалект, інтонації, особливості вимови. З американської англійської складно перебудуватися на британську; багато хто лише з третього разу розуміє, про що говорять шотландці. Тож повне мовне занурення можливе не скрізь. Втім, одне заспокоює: в академічному середовищі прийнято певний загальний мовний стандарт.
Пропускна система
Частина співвітчизників, які звернулися за студентською візою до посольств США та Канади, отримують відмову. Легше стало з Великобританією - цей показник в останні роки знизився. З 2002 року посилилися візові процедури для охочих навчатися в Австралії. «Відмовники» не сумуют і вирушають до мовних шкіл Мальти, Ірландії, Кіпру, Швейцарії, ПАР і навіть Нової Зеландії.
Як знизити ризик відмови? За словами експертів, 80% успіху - правильно підготовлений пакет необхідних паперів, логічне пояснення причин виїзду за кордон, обґрунтування необхідності та доцільності навчання за кордоном. Будьте готові відповідати на запитання: «Навіщо вам мова?», «Чому саме в цьому місці, в цій школі?», «Хто оплачує витрати?», «Чи достатньо у вас грошей на навчання, проживання, харчування?» тощо. Добре, якщо, наприклад, ваша віза до Англії супроводжуватиметься професійними консультантами.
Усі документи повинні бути «розкладені по поличках»: офіцерові посольства потрібно прийняти рішення за якісь 10-15 хвилин, і тому не варто змушувати його копатися в купі паперів і вислуховувати при цьому плутані пояснення. Як підготуватися до співбесіди? Потренуватися. У деяких агентствах, наприклад, прийнята практика проведення так званих mock interview, коли суворими суддями є співробітники відділу. Вони ставлять купу запитань, намагаються збити з пантелику, а потім підказують, як і що краще говорити в тому чи іншому випадку.
Прейскуранти з низькими цінами...
Зазвичай мовна школа пропонує не одну, а кілька програм за різними цінами. Часто пишуть так - «від €300 на тиждень». І майже ніколи - «до...». Нижня межа визначена жорстко (є межа, дешевше за яку курс коштувати не може), верхня - розмита (додаткові послуги, підвищений комфорт проживання та інше можуть вилитися в кругленьку суму).
Вартість найдешевших мовних курсів у європейських країнах становить приблизно €300-400 на тиждень (при тривалості програми не менше трьох тижнів). Багато шкіл дають суттєві знижки тим, хто замовляє тривалі програми. Наприклад, тритижневий курс іспанської в Centre for Cultural Interchange коштує €990, тобто 330 на тиждень, а четвертий, п'ятий і кожен наступний тиждень - «всього» €205.
Чим відрізняються дешеві курси? У групі навряд чи буде менше десяти осіб, а то й усі п'ятнадцять. Крім того, для роботи на таких курсах школа має право залучати студентів-практикантів. У вартість (?300-400) зазвичай включено 15 уроків на тиждень і напівпансіон з проживанням у сім'ї в двомісній кімнаті або в гуртожитку зі зручностями в кінці коридору. За окрему кімнату треба доплачувати. Основний контингент, який купує дешеві програми, - старшокласники та студенти (вони, як правило, готові вести спартанський спосіб життя і з більшою легкістю переносять дискомфорт). До того ж, якщо вірити відгукам молодих людей, організація навчання, проживання та дозвілля їх цілком влаштовує. ...і не дуже
Противагою дешевим програмам є курси Executive. Тут середні ціни, оголошені школами, коливаються в діапазоні €1.000-3.000 за один тиждень, і це далеко не межа. Своїми враженнями про школу Regent у містечку Trebinshun (Уельс, Великобританія) ділиться директор лінгвістичної компанії Арнольд Рубінштейн: «Trebinshun House - будівля XVI століття, дуже сучасна та комфортна. У кожного студента курсів Executive своя спальня, ванна та кімната для занять. У школі одночасно перебувають не більше шести студентів, вони обідають і вечеряють разом із викладачами, сервірування аристократичне, кухня чудова. Вас занурюють не лише в мову, але, перш за все, в культуру, в дивовижну ауру старого англійського маєтку. Чаюванням і традиційною британською бесідою про погоду в цій школі захоплюєшся, як театральною постановою!»
Один тиждень у Trebinshun House коштує 1.595 фунтів стерлінгів. А в мовному центрі Park House (на межі Англії та Уельсу) пропонують три програми Executive: «Клуб», «Лідер» та «Преміум» вартістю 1.385, 1.845 і 2.235 фунтів на тиждень відповідно. Щоб потрапити в таку школу, треба володіти англійською на рівні не нижче Intermediate.
Вибір залежить від цілей і фінансових можливостей студента. На думку Ірини Чубукової, занурення в мовне середовище стає повнішим, якщо мова вивчається індивідуально або в сім'ї викладача. В останньому випадку учень оточений правильною мовою 24 години на добу. Він не має можливості поговорити з іншими іноземними студентами, які можуть зіпсувати його вимову, привнести свої помилки, неправильний наголос тощо.
Варто пам'ятати й про те, що девіз хорошої мовної школи - «Навчання має бути святом». Адміністрація та педагоги вважають запорукою успіху дружню атмосферу й піднесений настрій у класі. «За англійську я взявся, коли мені було вже майже сорок, - розповідає Володимир Арешкін, який готувався до екзамену IELTS у мовній школі European School of English (ESE) на Мальті. - В ESE зі мною займалися дві молоді викладачки, я просто собі не вірив, бачачи, як вони стараються. Знаю безліч людей, які насилу придушують позіхання, почувши про уроки й тести. Особисто мені нудно не було: на уроках ми завжди обговорювали щось цікаве, сперечалися про нові фільми, клонування, смертну кару... Коли я йшов на екзамен, мої вчительки, знаючи, що практики в мене замало, переживали за мене, за їхніми власними словами - «хвилювалися до тремтіння в колінах».
Особливості національного навчання
Іспанські педагоги славляться своїм шармом і професіоналізмом, але не тільки це приваблює іноземців до мовних шкіл країни. Іспанська мова посідає четверте місце у світі за поширеністю (після китайської, англійської та гінді). Але оскільки китайці та індійці віддають перевагу вивченню англійської, то реально іспанська - друга мова міжнародного спілкування після англійської.
Туристичний і готельний бізнес в іспаномовних країнах розвивається, російських туристів на курортах багато, тож російськомовні співробітники з гарною іспанською й англійською тут у ціні. Фахівці, зайняті у сфері міжнародних перевезень (льотний склад, бортпровідники та частина персоналу наземних служб), зобов'язані знати англійську, а додаткове знання іспанської підвищує ціну фахівця. Іспанські мовні школи враховують це й пропонують спецкурси для працівників ресторанного бізнесу, туристичних та авіакомпаній.
У Франції кількість іноземних студентів, які вивчають мову лише для задоволення, у 2003 році становила 22%, а в 2004-му - вже 29% (за даними організації Open Door). Водночас дедалі більше охочих отримати «місцеву» вищу освіту після закінчення мовних курсів (лідирують тут китайці). Тільки у Франції мовну програму можна доповнити екскурсією найвідомішими замками та підвалами виноробних провінцій, продегустувати марочні вина під керівництвом досвідчених сомельє.
Уряд Німеччини вже кілька років обговорює питання про запровадження платної вищої освіти для іноземців. Але поки що вона залишається безкоштовною, і це надихає студентів на вивчення не найпростішої з європейських мов. У зв'язку з розширенням ЄС, у Німеччині побільшало студентів із Центральної та Східної Європи. Якщо раніше служби зайнятості могли запропонувати іноземцю лише вакансії, протягом кількох місяців не затребувані місцевим населенням, тепер усіх громадян ЄС «зрівняли в правах», і іноземні студенти їдуть до Німеччини з надією отримати безкоштовну вищу освіту та заробити собі на життя під час навчання.
Про унікальні природні заповідники Південної півкулі, про можливість сфотографуватися в обіймах з ведмежам коала або кенгуру чули всі. Тим же, хто збирається, перш за все, вчитися, має бути цікаво наступне: новозеландські родини, які приймають у себе іноземних студентів, ділять з ірландськими перше у світі місце за кількістю захоплених відгуків про гостинність і привітність. Деякі навіть вважають, що широтою душі ірландці та новозеландці дуже нагадують нас із вами.
Система освіти тут британська, після мовних курсів можна продовжити навчання у середньому спеціальному або вищому навчальному закладі. Австралійські та новозеландські дипломи приймають роботодавці всіх англомовних країн. До речі, чоловіків в Австралії більше, ніж жінок, і ця демографічна особливість підвищує шанси іноземних студенток влаштувати своє особисте життя.
Великобританія приваблює найбільш амбітних студентів. Школярі їдуть сюди за дипломом британської школи, а в подальшому і вишу. Менеджери - підтримати форму ділової англійської. Нафтовики збираються в Абердині, фахівці з морських перевезень - у Портсмуті та Саутгемптоні, банкіри та біржовики - у Лондоні, ближче до Сіті, одного з головних ділових центрів Європи. Запис у резюме про стажування в британській компанії справляє на кадровиків найсприятливіше враження. Більшість великих мовних шкіл приймає заявки на стажування за спеціальністю. Типова програма «мовний курс + стажування» розрахована на вісім тижнів: перші чотири тижні - уроки в класі, а потім чотири тижні практики (стажеру за роботу не платять, передбачається, що він сам готовий платити за додаткову можливість хорошого працевлаштування в майбутньому).
Прийнято вважати, що ніде активність і підприємливість не вітаються так, як у Штатах. У всякому разі Всеволод Родіонов стверджує, що це саме так: «На четвертому курсі я поїхав на літо до США за програмою Work & Travel. Мені дісталося місце в офісі організації Alliances Abroad, що приймає іноземних студентів на тимчасову роботу. Я оформляв їм візові документи, вів переговори з роботодавцями, носився з купами паперів по різних кабінетах, без кінця телефонував, ув'язував та узгоджував. Хто займався чимось подібним у нас, зрозуміє, з яким натхненням я працював: в Америці можна без зволікань довести до пуття і закрити будь-яке питання, все виходить, як ти задумав, тут швидко знаходять рішення навіть найскладніших проблем».