Іспити: етап перший
Найпоширеніша програма для абітурієнтів - це підготовчий курс, який може мати різні назви: в англомовних країнах - Foundation, Access, Fast Track - від зміни назви суть не змінюється. У Німеччині для абітурієнтів, чиї атестати не відповідають вступним вимогам, існують спеціальні підготовчі коледжі - Studienkolleg. Ці програми не є в строгому розумінні слова мовними. Хоча вивчення мови займає в навчальному розкладі велику частину часу, тут також здійснюється предметна підготовка до навчання. Після закінчення курсу складається мовний іспит, необхідний для вступу.
Але не слід забувати, що на таку програму вступити з «нульовим» знанням мови дуже важко. Як правило, «глухонімих» туди не приймають. Для вступу інколи вистачає вступного тесту. Але може знадобитися і сертифікат про складання того чи іншого міжнародного іспиту. Хоча вимоги, звісно, будуть набагато нижчими, ніж при вступі до вишу.
Більшість мовних іспитів не можна «завалити». Можна лише отримати високий або низький бал. Одне з небагатьох винятків - Кембриджські іспити, за які виставляється оцінка «складено - не складено». Що ж стосується найпопулярніших серед абітурієнтів і приймальних комісій TOEFL та IELTS, а також іспитів з інших мов, то тут ваш вступ або невступ до вишу залежить від набраних вами балів.
Слід зазначити, що вимоги до тих, хто складає міжнародні іспити, постійно підвищуються, а завдання ускладнюються. Відстежити за цим, займаючись самостійною підготовкою, досить важко, тому готуватися до іспитів краще в клубі носіїв мови або на курсах.
А чи варто їхати за кордон виключно заради того, щоб пройти екзаменаційний курс? Нам видається, що ні. Принаймні, перші кроки краще зробити вдома. Багато вітчизняних мовних шкіл чудово готують до міжнародних іспитів з англійської, а також німецької, французької та іспанської. Та й скласти будь-який з іспитів - англійські IELTS, TOEFL, Кембриджські та Лондонські, французький DALF, німецьку «лінійку» Інституту Гете, іспанський DELE – також можна на батьківщині, де за останні роки з'явилося чимало центрів складання міжнародних іспитів. Це, в першу чергу, відділення Британської Ради, де не лише приймають Кембриджські іспити всіх рівнів та IELTS, але й готують до них. Курси Британської Ради користуються великим авторитетом у всьому світі.
Таким самим авторитетом, тільки у сфері німецької мови, володіє Інститут ім. Гете, де мовні курси прирівнюються до курсів підготовки до іспитів. Навчання будується за ступенями: початкова, середня, вища, і після закінчення кожної з них складається відповідний іспит. Іспит DALF приймають у Французькому культурному центрі.
Якщо ви збираєтеся вступати до вишу після підготовчої програми або (що також можливо) через попереднє навчання в коледжі подальшої освіти, то все одно, хочете не хочете, будете вчити мову вже в країні майбутнього навчання. А після закінчення неодмінно складете іспит. Але вже на іншому рівні, «замахнувшись» на необхідні для навчання у виші вищі результати.
Перш ніж обирати екзаменаційний курс - чи то вдома, чи за кордоном (якщо ви все-таки зважитеся на останнє), - необхідно знати, який саме сертифікат вимагатимуть від вас у виші. Особливо це стосується англійської мови. Так, ще до недавнього часу у Британії, Австралії та Новій Зеландії вимагали виключно складання IELTS або кембриджського FCE, тоді як у США та Канаді воліли бачити в абітурієнтів сертифікат про складання TOEFL. Останніми роками таких суворостей стало менше, але все-таки подекуди преференції існують. Тільки уявіть, що ви успішно склали найскладніший TOEFL, а потім раптом з'ясували, що приймальна комісія вашого вишу подавай IELTS або FCE – що може бути прикрішим?
В академічних цілях
На допомогу іноземним абітурієнтам за кордоном працюють і спеціальні курси мови для академічних цілей. Нині існує кілька різновидів таких програм.
Найпопулярніша так і називається: «Мова для академічних цілей» (Language for Academic Purposes, скорочено LAP). Такі програми викладаються як в університетах і коледжах, так і в мовних школах ряду країн. Вони відрізняються від інших, неспеціалізованих курсів тим, що поряд з іноземною мовою студентів навчають навичкам і прийомам, необхідним кожному студентові для успішного навчання у виші.
Такі програми викладаються в усіх країнах, що експортують освіту, і спектр їх досить широкий. Останніми роками їх взяли на озброєння і країни Болонської угоди, які впроваджують у себе як англомовні університетські програми, так і курси мовної підготовки до подальшого навчання мовою цієї країни. У ряді університетів Німеччини абітурієнтам викладається спеціалізований курс «Німецька мова для іноземців», тобто інтенсивні заняття німецькою для тих, хто збирається навчатися в цьому чи іншому виші. На курсах Інституту ім. Гете готують до міжнародних іспитів з німецької, а в школі Carl Duisberg Centren можна підготуватися і скласти PNDS.
У канадських та американських вишах, перед тим як приступити до власне навчального курсу, можна (і слід) пройти літню програму «університетської готовності», або, як її ще називають, «університетської культури» для іноземців, тут вивчення мови поєднується з елементами країнознавства. Зрозуміло, що такі курси функціонують здебільшого в країнах, куди особливо рвуться абітурієнти з-за кордону: у Великобританії, Ірландії, США, Австралії, а також Канаді.
Тривалість навчання на LAP може бути різною - від двох-трьох тижнів до року, але найчастіше вони розраховані на тривалий термін. Власне, лише при тривалості від 12 тижнів вони по-справжньому ефективні. На довгострокові курси приймають з будь-яким початковим рівнем знання мови, навіть з нульовим, але бажано все ж таки вступати туди, вміючи вже, принаймні, порозумітися.
Основна відмінність LAP від усіх інших мовних курсів у тому, що там навчають не лише говорити, а й вчитися іноземною мовою. Тут ви зрозумієте, що від вас вимагатимуть, коли ви станете студентом, познайомитеся з новими формами навчальної діяльності. Звісно, мова «дається» в повному обсязі, і після закінчення LAP ви неодмінно складете потрібний іспит. Але головне в навчанні - мовні навички, які особливо знадобляться у виші. Тобто читання та письмо. Викладається також культура писемного мовлення, елементи практичної стилістики, техніка написання різних видів студентських робіт.
Велика увага приділяється сприйняттю мови на слух: адже носії мови говорять швидко, і дикція у них не ідеальна. На LAP це другий за важливістю навик, який опановують слухачі.
Навчання розмовного мовлення також підпорядковане вимогам, що диктуються вишівською аудиторією. Виступати на семінарі, «влучно» відповідати на запитання, висловлювати й обґрунтовувати власну думку - усі ці вміння можна отримати на курсах LAP.
Природно, у програмі є місце фонетиці та граматиці, поповненню словникового запасу і теоретичним аспектам мови. У розкладі курсів, як правило, відводиться час на факультатив: студенти за вибором займаються фонетикою, читанням, письмом - словом, тим предметом, який, як їм здається, потребує додаткової роботи.
До деяких програм LAP, особливо при університетах і коледжах, входить також імітація вишівських занять: студенти слухають лекції викладачів-предметників, конспектують, беруть участь у семінарах. Окрім мови, подекуди викладають й інші дисципліни, що користуються найбільшим попитом в абітурієнтів: пов'язані з бізнесом, правом, медициною. Але все ж більшість програм LAP суто мовні, а навички, які там дають, універсальні, тобто застосовні до освоєння будь-якого предмета.
Курси LAP навряд чи варто проходити абітурієнтам, які вступають на перший курс бакалаврської програми після вітчизняної школи, тобто через якусь із програм передвузівської підготовки. Але якщо ви збираєтеся оминути Foundation, наприклад, маєте за плечима курс-другий вітчизняного вишу або ж вступаєте на післядипломну програму, то «Мова для академічних цілей» - оптимальна форма мовної підготовки до навчання. До речі, навчатися за цією програмою можуть не лише абітурієнти, а й ті, хто вже вступив до вишу. Але навіщо ускладнювати собі і без того непросте життя іноземного студента?
Маяки і віхи
У морі зарубіжних мовних програм часом важко зорієнтуватися. Плутанину, що гріха таїти, іноді влаштовують і самі навчальні заклади, вигадуючи для своїх курсів назви, за якими незрозуміло, що стоїть. От і виходить, що звичайний довгостроковий курс загальної мовної підготовки іноді «позиціонується» як передіспитовий, а курс підготовки до іспиту - як «Мова для академічних цілей». Тим часом, усе це програми різної спрямованості і, отже, різного змісту. Тож з'ясувати, чому саме вас будуть навчати, необхідно заздалегідь, бажано за допомогою досвідченого освітнього консультанта.
Зокрема, не слід змішувати дві програми зі схожими назвами - «Мова для академічних цілей» та «Академічний мовний рік». Бо друга з них не є у строгому сенсі підготовкою до навчання у виші. Хоча користь може принести чималу і містить у собі деякі елементи передвузівської підготовки. Вона триває, як правило, 24 або 36 тижнів, при інтенсивності від 20 до 28 (інтенсивний курс) годин іноземної мови на тиждень. З мовою можуть поєднуватися і предмети загальноосвітнього циклу. Перший етап навчання цілком і повністю присвячений формуванню мовних знань, максимальному наближенню учня до рівня носія мови. Що важливо: майже всі програми «Академічний рік» передбачають підготовку до складання міжнародних мовних іспитів – TOEFL, IELTS, САЕ, FCE.
І вже після досягнення необхідного рівня знань (не нижче Upper Intermediate) починається другий етап, на якому отримані мовні знання використовуються для вивчення академічних дисциплін. Ще одна цінна властивість подібних програм у тому, що в них нерідко пропонуються також послуги з організації подання заяв до вищих навчальних закладів.
Треба сказати, що ні LAP, ні «Академічний рік», за рідкісними винятками, не гарантують вступу до вишу. Тож обирати можна будь-яку, на свій розсуд, залежно від потреб. Тільки, повторюю, не треба їх плутати.
У процесі вибору програм слід також добре подумати, де ви будете її проходити. Адже курси, так чи інакше призначені для абітурієнтів, викладаються як у мовних школах, так і в університетах та коледжах подальшої освіти. Є й спеціальні підготовчі коледжі, де мовна програма зближується з курсом передуніверситетської підготовки. Власне, між самими програмами особливої різниці немає. Але багато хто вважає, що виш є кращим, особливо якщо ви збираєтеся згодом навчатися саме там. З іншого боку, мовні програми для університетів не є пріоритетними, на відміну від підготовчих коледжів, де це один із головних аспектів навчання. У мовних школах, як правило, маленькі групи, обстановка тепла, терміни проведення курсу більш гнучкі. Але тут немає вишівської атмосфери, яка створюється в університетах і коледжах.
Правда, іноді мовні школи проводять свої програми під егідою вишів, що дає випускникам якщо не гарантію, то переваги при вступі. А в принципі мовні програми, на відміну від Foundation, «лазівкою до вишу» не є, тож вимагати від них неможливого не слід. Усе, що вони вам дадуть, - це високий бал при складанні іспиту та володіння мовою на рівні студента-«аборигена». Якщо подумати, то не так уже й мало.