Нерідко у вступних вимогах приймальних комісій значиться туманне: «6,0 з IELTS або еквівалент»; «TOEFL або еквівалент»... Отже, хай вас не розхолоджує цей «еквівалент»: у таких випадках краще скласти той іспит, який позначений «відкритим текстом». Або зв'язатися з приймальною комісією і з'ясувати, результати яких ще тестів визнаються в даному виші. Цілком можливо, що будь-яких, але ризикувати все-таки не треба.
І як би не витончувалися екзаменаційні поради, яких би нових випробувань вони не придумували, найпопулярнішими поки що залишаються для Америки TOEFL, для інших країн – Кембриджські іспити старших рівнів та IELTS (теж, по суті, кембриджський іспит родом з UCLES).
TOEFL - улюбленець іноземців
Тест TOEFL - «американець», 1964 року народження, призначений для оцінки рівня знань абітурієнтів, які вступають до вишів США і Канади. Саме він трохи більше десяти років тому першим «проник» у наші краї, відкривши нашим співвітчизникам нові горизонти. Сьогодні часи, коли потрібно було відстояти величезну чергу, щоб записатися на складання, минули, «американця» потіснили інші іспити, і все-таки багато хто воліє складати саме його. Зрозуміло, з його результатами і їхати потрібно за призначенням, тобто за океан. Хоча останнім часом і в інших країнах стали ставитися до нього більш поблажливо.
Донедавна кандидати в усьому світі складали paper-based TOEFL - «паперову» версію тесту, де правильні відповіді потрібно було відмічати олівцем на папері. Хоча майже повсюдно її вже витіснив комп'ютерний варіант - computer-based TOEFL, вона заслуговує на увагу, оскільки де-не-де її ще складають. Результати «паперового» тесту оцінюються за 677-бальною системою, причому «прохідний» бал залежить від вимог вишу, до якого ви збираєтеся вступати. Як правило, він становить 550-600. Цей іспит не можна завалити («незадовільних» за нього не ставлять), а успіх чи неуспіх складання залежить саме від кількості набраних балів.
«Паперовий» TOEFL складається з трьох частин: Listening, Structure і Reading, тобто розуміння мови на слух, граматика та розуміння прочитаного тексту. Перевірка навичок усного та писемного мовлення до тесту не входить, а охочі можуть скласти два додаткові іспити: TWE (Test of Written English - тест з писемної англійської, тобто твір) і TSE (Test of Spoken English - тест з усної англійської, розмова мовою).
Із липня 1998 року кандидати в більшості країн світу складають комп'ютерний варіант - computer-based TOEFL.
У комп'ютерного іспиту є низка суттєвих відмінностей. По-перше, інша система підрахунку балів. У комп'ютерному TOEFL менше питань, а максимальна сума балів дорівнює 300. Для вступу до престижного американського університету необхідно набрати не менше 250 балів, за паперовим - 600.
По-друге, тест має іншу структуру. Писемна англійська більше не складається окремо, а входить до загального складу іспиту, який, таким чином, тепер складається не з трьох, а з чотирьох частин. А от усне мовлення так і не включили, але для охочих ETS розробив новий окремий тест для перевірки навичок говоріння - TAST.
По-третє, перші дві частини іспиту (аудіювання та граматичний тест) стали «адаптивними» (computer-adaptive). Це означає, що їхня складність змінюється залежно від якості виконаних завдань. Тобто спочатку ви отримуєте від комп'ютера досить просте питання, а рівень складності наступного питання залежить від того, чи правильно ви відповіли на перше. При оцінці результату іспиту за легкі питання нараховується менше балів, ніж за складні.
І, по-четверте, складати іспит можна не двічі на рік, як раніше, а чотири рази на тиждень, та ще й двічі на добу. До того ж кількість набраних вами балів ви можете дізнатися одразу, а офіційні результати надійдуть приблизно через 14 днів.
У найближчому навчальному році планують запровадити принципово нову версію тесту. До її структури нарешті увійде перевірка усного мовлення - секція Speaking, а також з'являться нові інтегровані завдання, що перевіряють одночасно кілька навичок мови - читання, аудіювання, мовлення та письмо.
Таким чином, новий TOEFL передбачає наявність таких секцій: Reading (розуміння написаного). Speaking (демонстрація навичок усного мовлення). Listening (розуміння мови на слух) та Writing (демонстрація навичок писемного мовлення). А от секція Structure, що перевіряє знання граматичних структур мови, «розкидана» по інших розділах. Що стосується секцій Speaking та Writing, вони містять два типи завдань: інтегровані (одразу на кілька мовних навичок) та незалежні, тобто власне на говоріння та письмо.
Новий тест TOEFL містить питання різних рівнів складності. А от адаптивних питань у новій версії немає.
Слід пам'ятати, що, на відміну від Кембриджських іспитів, результати TOEFL вважаються дійсними протягом двох років. Більше того, багато американських університетів розглядають лише «свіжі», складені не раніше, ніж за рік до вступу, результати. Тож складати іспит «про запас» не варто.
Як пройти до IELTS
IELTS міцно посідає друге місце серед наших уподобань. У цьому немає нічого дивного: надійні сертифікати про складання цього іспиту відчиняють двері до британських, австралійських, новозеландських і навіть деяких американських університетів.
Кураторами IELTS є Британська рада та UCLES. Існують два різновиди тесту: академічний (Academic Module) та загальний (General Module). Саме перший, складніший, і є іспитом, який потрібен для вступу до університету. Сертифікат про складання другого, простішого, цілком влаштує імміграційні комісії Австралії та Нової Зеландії, а також може стати в пригоді тим, хто бажає працювати за кордоном у сфері, що не потребує особливого красномовства.
Академічний модуль IELTS має таку ж структуру, як і всі інші іспити вищих рівнів. Перевіряються всі навички володіння мовою: розуміння на слух, читання, письмо, усне мовлення. Отже, від вас знадобиться співбесіда, прослуховування тексту з вправами на розуміння, читання тексту, знову ж таки з вправами, і невелика письмова робота. Іспити недарма називають лотереєю, але, складаючи IELTS, на фортуну краще не покладатися: завдання охоплюють знання мови в цілому, і немає надії, що вам трапиться саме те правило, яке ви знаєте: саме правил у вас ніхто не питатиме.
Іспит оцінюється за 9-бальною шкалою. Правда, чи існує на світі унікум, який набрав усі 9 балів, сказати важко. Принаймні, виші непомірних вимог до тих, хто складає, не висувають: стандартний прохідний бал - 6-7, а коледжі та не дуже вимогливі університети можуть задовольнитися і 5,5.
Результати IELTS, як і результати TOEFL, дійсні протягом двох років.
Сім'я з Кембриджа
IELTS - близький родич «лінійки» міжнародних іспитів, відомих як Кембриджські. Хоча стоїть дещо осібно, насамперед тому, що має іншу систему оцінювання. Але розроблені всі вони однією і тією ж екзаменаційною радою UCLES, яка була заснована у 1958 році і на сьогоднішній день є одним із провідних агентств у світі з оцінювання рівня мовної підготовки учнів. Свідоцтва, видані UCLES, дійсні протягом усього життя, їх визнають усі вищі навчальні заклади Великобританії та багато за її межами, а також компанії та роботодавці в усьому світі.
Кембриджські іспити, розроблені UCLES, складаються на п'яти рівнях, відповідно до шкали рівнів ALTE. На кожному рівні перевіряються всі навички володіння англійською мовою. При успішному складанні кожного видається відповідний сертифікат.
Але перші два рівні - Key English Test (КЕТ) і Preliminary English Test (PET) - ведуть лише до отримання проміжних сертифікатів, які годяться хіба що для того, щоб повісити їх на стінку. Вони підтверджують здатність кандидата «вижити» в контексті англомовного оточення, тобто порозумітися в різноманітних побутових і службових ситуаціях. Ні для вступу до вишу, ні для влаштування на роботу вони не підходять.
Інша справа – Перший Кембриджський сертифікат (First Certificate in English, FCE). Його вже можна пред'являти приймальним комісіям, хоча далеко не всім. Як правило, такого сертифіката достатньо для вступу на технічні факультети, до інститутів і коледжів подальшої освіти. Тому, якщо у вас інші, більш амбітні плани, ним можна знехтувати. І одразу складати іспит на Кембриджський сертифікат просунутого рівня (Certificate in Advanced English, CAE). Він видається після складання іспиту четвертого рівня за шкалою ALTE і свідчить про високий, достатній для професійних і навчальних цілей рівень знання мови. Саме він визнаний більшістю університетів і вищих навчальних закладів як такий, що відповідає вимогам з англійської мови для вступників.
А ось Кембриджське свідоцтво про вільне володіння англійською мовою (Certificate of Proficiency in English, СРЕ) отримують ті, хто складає останній, найскладніший іспит п'ятого рівня. Цей документ свідчить про такий рівень підготовки, який відчинить вам двері до будь-якого університету, до будь-якої організації англомовного світу. Знання англійської у того, хто успішно склав такий іспит, практично відповідає рівню носія мови.
Слід зазначити, що Кембриджські іспити складаються раз і назавжди і не мають «строку давності».
«Суперник» з Лондона
Менш відомі, ніж Кембриджські, але майже так само вагомі Лондонські іспити, тести до яких (London Tests of English, LTE) розробляє і перевіряє одна з провідних екзаменаційних рад Великобританії EdExcel International.
Тести LTE для підлітків від 13 років і дорослих поділяються на п'ять рівнів складності (Basic - Proficiency). Свідоцтвом досить глибокого володіння мовою слугують сертифікати третього рівня і вище. З рівнем Intermediate можна вже штурмувати британський коледж, хоча на університет з ним краще не замахуватися.
Зате сертифікат четвертого рівня визнаний багатьма коледжами та університетами за кордоном як необхідна умова для вступу. Лише деякі «вередуни» вимагають сертифікат п'ятого рівня.
Лондонські тести, подібно до Кембриджських, включають завдання на перевірку різних навичок: сприйняття на слух (listening), читання (reading), читання, інтегроване з письмом (integrated reading and writing), письмо (writing) та навички усного мовлення (speaking). Але, незважаючи на те, що завдання розбиті на розділи, іспит фактично складається всього з двох частин - письмової та усної.
Одна з особливостей LTE - відсутність академічності. Від студента вимагають продемонструвати лише загальне володіння мовою, а не знання певних структур чи слів. Тому в них немає «школярських» завдань типу multiple choice questions (на які, до речі, нерідко вдається відповісти навмання).
Все вирішує підготовка
Мабуть, навіть не варто вчергове повторювати прописну істину, що до іспитів треба готуватися. Питання інше: де і як це робити. Звісно, можна обкластися спеціальними посібниками, яких британські та американські видавництва випускають безліч, і проштудувати матеріал самостійно. Але краще не виявляти самовпевненості й готуватися на курсах. Викладачі не лише «натаскають» вас з кожного розділу та конкретних питань, а й докладно розкажуть, що робити і як поводитися на іспиті. До того ж до програми курсу зазвичай входять пробні іспити, є можливість потренуватися саме у складанні. І нарешті, заняття на курсах дозволять вам вчитися не лише на своїх, а й на чужих помилках.
Багато вітчизняних мовних курсів пропонують досить якісну підготовку до міжнародних іспитів з англійської. До речі, всі вищеописані іспити можна скласти і на батьківщині, у спеціалізованих центрах. Тим не менш, підготовка на зарубіжних курсах дає вам чимало переваг. Тривале занурення в мовне середовище виведе вас на принципово новий рівень володіння англійською. Важлива також інтенсивність занять на зарубіжних курсах - у середньому 20-25 годин на тиждень, адже там ви тільки й робите, що вчитеся. Хоча й за кордоном короткострокових курсів підготовки до іспитів не існує: програма триває від 6 до 12 тижнів.
І ще: здавалося б, на всіх іспитах питають приблизно одне й те саме. Але й навчальні посібники, і курси «прицільні» - призначені для підготовки до конкретного, окремо взятого тесту. Тому що нюансів усе-таки чимало. І одна справа - знання матеріалу, інша - знання «формату іспиту» та типу завдань. Тож обирайте лише ті варіанти підготовки, які придатні для складання обраного вами іспиту, інакше марно витратите час і гроші.