Перш ніж висунути таку радикальну ідею, британці, як повідомляється на сайті газети «Дейлі телеграф», провели експеримент. У вересні минулого року для цих цілей було виділено ділянку шосе M42 в районі Бірмінгема. Це одна з основних трас у центральній частині Англії, що тягнеться майже на 90 км з північного сходу на південний захід. На експериментальній ділянці було встановлено відеокамери, за допомогою яких диспетчери могли вмикати або вимикати режим «рух по узбіччям дозволено». При цьому виїзд на цю смугу міг допускатися не лише в години пік, але й у тих випадках, коли автомобілі, що зіткнулися, перегороджували або сильно звужували шосе.
Британське Міністерство транспорту вважало експеримент успішним і настільки «надихнулося» його результатами, що готове поширити таке правило (точніше, виняток із правил) і на інші автотраси. Проти цього, природно, виступають активісти різноманітних організацій, що займаються питаннями безпеки на дорогах. Вони, зокрема, вважають, що фактична ліквідація узбіч призведе до того, що служби порятунку стоятимуть у заторах, як звичайні автомобілісти. Зараз машини швидкої допомоги, пожежні тощо можуть об'їжджати забиту трасу по бічних смугах, які законослухняні британці залишають вільними.
Цікаво, що в нашій, не настільки законослухняній країні «бірмінгемський експеримент» проводиться вже багато років, правда, на громадських засадах - без будь-якого схвалення влади і вже, звичайно, без відеокамер та диспетчерських служб. Зазначимо, що у своїй вічній боротьбі з заторами вітчизняний автолюбитель готовий на все - не лише об'їхати трафік по узбіччю, а й забратися на тротуар і навіть продертися крізь придорожні кущі. У Британії все ж на такий розгул транспортного лібералізму поки не наважилися і навряд чи наважаться: там якщо й дозволять виїжджати на узбіччя, то тільки на ті, де є тверде покриття.
Дивлячись на те, як багатотисячний потік автомобілів намагається втиснутися у вузькі рамки доріг, наші даішники ще в минулому столітті стали на позицію здорового глузду і змирилися з цим злісним порушенням правил дорожнього руху. Більше того, іноді вони заплющують очі навіть на тих нахаб, хто об'їжджає п'ятничний або недільний затор по зустрічній смузі. Втім, невідомо, наскільки цей неформальний договір між владою і народом допомагає справлятися з заторами – подібних досліджень у нас не проводилося.
Єдине, про що можна говорити з повною впевненістю, так це про те, що побоювання британських активістів-громадських діячів неминуче справдяться. Пробитися крізь наші затори, що розширилися за рахунок узбіч та розділових смуг, не можуть ні пожежні, ні карети швидкої допомоги. Втім, не виключено, що британці зможуть вирішити і цю проблему: або за допомогою тих самих відеокамер та диспетчерських служб, або за рахунок високої свідомості громадян. Раз уже вони там без дозволу і по узбіччях не їздять, значить, зможуть і машину оперативної служби вперед пропустити.