Гарвард і Прінстон лідирують у рейтингу американських вишів
На відміну від багатьох країн-«іноземок», вступити до американського вишу можна одразу після 11-го класу. Однак це зовсім не означає, що документи туди потрібно подавати тільки після закінчення випускного класу. Аж ніяк. Процедура вступу до американського вишу може зайняти 9-12 місяців, тому почати готуватися до вступу фахівці радять десь за 1-1,5 роки (а то й за два роки) до початку навчання (навчальний рік у США, як правило, стартує в серпні-вересні). Тобто якщо мова про майбутнього першокурсника, то він має почати метушитися десь у середині 10-го класу. А якщо про майбутнього магістра, то – приблизно в середині третього курсу.
Куди вступати?
Звісно ж, для початку майбутньому студенту американського вишу доведеться визначитися з вищим навчальним закладом. Це може бути або 4-річний коледж, або класичний університет. В обох навчальних закладах можна отримати диплом бакалавра та магістра. Виникає цілком логічне питання: чим відрізняються ці два типи навчальних закладів? Основна різниця коледжу від університету в тому, що, по-перше, коледжі пропонують бакалаврські програми з обмеженої кількості спеціальностей (часто вони всі в рамках одного профілю). По-друге, в університетах, як правило, більш широкий вибір магістерських програм.
Обираємо «ціль».
Підшукати собі відповідний виш і програму для отримання диплома бакалавра можна на таких сайтах – www.collegeboard.com, www.collegeview.com, www.library.uiuc.edu/edx/rankgen.htm, www.edupass.org.
А сайти-«помічники» для майбутніх магістрів – це www.americangraduateeducation.com, www.gradschools.com, www.studyusa.com, www.library.uiuc.edu, www.ft.com.
Фахівці радять обрати близько 10-15 вишів, які припали до душі, і зайти на сайт кожного з них. Остаточно зупинитися найкраще на 3-7 варіантах, куди потім і варто відправити необхідні документи. До речі, допомогти обрати виш можуть у консультаційному центрі мережі EducationUSA (www.educationusa.info або www.americancouncils.org.ua). У бібліотеці центру є спеціальні каталоги американських вишів, у яких можна почерпнути дуже корисну інформацію. Наприклад про те, які стипендії там пропонують, мінімальні вимоги до результатів стандартизованих тестів, необхідних для вступу, а також (що цікавіше) – середні результати цих тестів вступників минулих років.
Паперова тяганина.
Вступні вимоги можуть відрізнятися від вишу до вишу, тому найкраще уточнювати їх на сайті навчального закладу. Однак, як правило, для вступу потрібно подати такі документи:
1) Аплікаційна форма. Увага, майбутні першокурсники! Це може бути як окрема вузівська форма, яку можна завантажити на сайті вишу, так і загальна аплікаційна форма (вона єдина для 415 коледжів та університетів США). Останню варто заповнювати на сайті – www.commonapp.org. Її «фішка» в тому, що можна одним «кліком» мишки відправити одразу в кілька вишів, а не розсилати кожному окремо.
2) Аплікаційні есе. Їх кількість теж може бути різною (від 1 до 4), а тему називає сам коледж або університет.
3) Рекомендаційні листи (як правило, 2-3 листи);
4) Майбутні магістри також мають подати своє резюме (CV).
5) Документи про отриману освіту: для майбутніх першокурсників – засвідчені нотаріально копія та переклад англійською виписки з оцінками за 8-10 класи (якщо є, то й за перше півріччя 11-го класу) або атестата з додатком до нього; для майбутніх магістрів – засвідчені копія та переклад залікової книжки або диплома бакалавра з додатком;
6) Результати стандартизованих тестів: для майбутніх «перваків» – TOEFL, SAT (ще можуть вимагати SAT Subject) та/або ACT; для майбутніх магістрів – теж TOEFL, GRE (ще можуть вимагати GRE Subject) або GMAT.
7) Якщо є дипломи або сертифікати, які підтверджують будь-які інші досягнення вступника, як в обраній ним спеціальності, так і поза академічним середовищем, то їх теж варто додати до основного пакету документів.
Гроші на бочку.
До речі, у багатьох вишах може бути плата за розгляд документів, але є й ті навчальні заклади, які це роблять безоплатно. Сума коливається – від $40 до $200 (в середньому – $30-70).
Дедлайн по-американськи.
Як правило, останній термін подання документів до американського вишу закінчується в листопаді-лютому (однак бувають виші, які приймають документи цілий рік). «Вердикт» від вишу зазвичай приходить студенту десь з березня по травень.
Випробування на «профпридатність»
Звісно ж, «вердикт» вишу залежатиме й від того, наскільки добре претендент на місце під дахом вишу склав стандартизовані тести – TOEFL, GRE, GRE Subject, SAT, SAT Subject, ACT та GMAT. Говорити про якісь мінімальні бали, які потрібно за ними набрати, складно, тому що в кожного вишу – свої вимоги, тому найкраще уточнювати їх на сайті навчального закладу. Однак варто зауважити, що час на підготовку до цих тестів та на складання потрібно розрахувати завчасно.
До речі, студент не отримує на руки офіційні результати тестів (тільки копії та онлайн результати) і не відправляє їх у потрібні виші (тільки вписує результати в аплікаційну форму). Доставку до вишів здійснюють ті організації, які їх адмініструють. Отож – онлайн результати можна буде побачити на сайті вже через 2 тижні після складання, а офіційні результати йтимуть до вишу – близько 6-8 тижнів.
TOEFL. Цей тест підтверджує знання англійської мови іноземцем на належному рівні. Зареєструватися на цей тест, оплатити та подивитися розклад (як правило, проходить 3-4 рази на місяць) можна на сайті www.ets.org. На тесті перевіряють всі навички володіння іноземною мовою. Він складається з 4-х частин: аудіювання, читання, письмо та «спікінг». Максимум балів, який можна набрати за цей тест – 120. Непоганим вважається результат – вище 80 балів (для «гуманітаріїв» краще набрати більше 100 балів). Результати TOEFL дійсні 2 роки.
Екзамени для бакалаврів.
Як ми вже описували вище, від майбутніх бакалаврів, які вступають на перший курс, швидше за все, вимагатимуть скласти – SAT та/або ACT.
SAT розробляється та керується некомерційною організацією College Board, а дізнатися всі деталі про екзамен (реєстрація, плата та розклад) можна на www.collegeboard.com. Екзамен оцінює підготовленість студента до отримання вищої освіти. Проходить він, як правило, близько 6 разів на рік: у жовтні, листопаді, грудні, січні, березні, травні та червні. Коштує – $75. За цей тест можна набрати від 600 до 2400 балів (за кожну з частин – 200-800). Це сума балів трьох складових тесту – тест з математики, аналіз тексту та письмова частина (написання есе та питання на виявлення граматичних помилок).
До речі, деякі навчальні заклади можуть вимагати від вступника скласти ще тест (як один, так і декілька) SAT Subject. Його назва говорить сама за себе – це тест показує більш поглиблені знання вступника в тій чи іншій галузі знань. Існує 20 спеціалізованих тестів у 5 основних галузях знань (іноземні мови, історія, математика, наука та англійська мова). Всю інформацію про нього можна отримати на тому ж сайті, що й про SAT. Коштує він – $49. Максимум балів, які можна набрати – 200-800.
Ще один тест, який можуть вимагати при вступі, – ACT (www.actstudent.org). Він складається з таких частин: англійська мова, математика, написання наукового міркування, а також читання (ще факультативно є письмова частина, але її вимагають не завжди). Максимум балів – 36 балів, вартість – $33 долари (а якщо з письмовою частиною, то це коштуватиме – $48). Проходить близько 4 разів на рік.
Тести для магістрів.
Багато майбутніх магістрів, залежно від спеціальності, і крім мовного тесту, повинні будуть скласти тест – GRE (www.ets.org/gre). Проходить він три рази на рік – у жовтні, листопаді та квітні. Складається з трьох частин – аналітичне письмо (2 есе: перше – аналіз даної теми, друге – аналіз аргументу), вербальна частина (володіння англійською мовою, вміння розуміти та аналізувати письмовий матеріал) і також математика. Вартість – $190. Бали за кожною частиною коливаються – від 200 до 800 (але з 15 серпня стане – 130-170), а за аналітичне письмо – 6 балів.
За аналогією з SAT, університети теж можуть попросити скласти більш спеціалізований тест – GRE Subject (галузі знань: біохімія, клітинна та молекулярна біологія, біологія, хімія, комп'ютерна наука, література англійською мовою, математика, фізика та психологія). Вартість кожного з них – $160. Максимальні бали – 200-990.
І, нарешті, GMAT (www.gmat.org ). Він потрібен тільки для вступу на MBA. За нього доведеться викласти $250. Складається з трьох частин – аналітичне письмо (аналіз тексту та аналіз аргументу), математика та розв'язання модифікованих задач, а також вербальна частина (читання, розуміння письмового матеріалу та коректура речень). Результати коливаються в межах – 200-800, а за аналітичне письмо – 0-6.
Результати описаних вище тестів дійсні п'ять років.
Продовження далі.
Людмила КОЛБ.
За матеріалами газети «Сьогодні».