Американська система освіти потребує реформ //Кадр із мультфільму «Южный парк»
Шкільний округ Кент охоплює однойменне місто, міста Ковингтон і Мейпл-Веллі, а також прилеглі населені пункти. 31 серпня 1.700 вчителів подарували 26 тис. учнів додатковий канікулярний час і не вийшли на роботу. Причина – надмірно розрослі класи. Педагоги скаржаться, що, працюючи з класом у 45 осіб, неможливо кожному школяру приділити належну увагу. У профспілці, Асоціації освіти штату Вашингтон, впевнені, що адміністрація округу цілком може змінити ситуацію на краще – хоча б просто перерозподіливши учнів із переповнених класів у менш багатолюдні.
У штаті тривають переговори, але результату вони поки не дали: 1 вересня окружне начальство попросило суд визнати вчительський страйк незаконним. Тим не менше, не виключено, що цю локальну кризу в найближчі дні вдасться врегулювати, але шкільна освіта в США гостро потребує більш глобальних змін. Зусилля на цій ниві робить будь-яка адміністрація, і, звичайно ж, адміністрація Барака Обами, яка прийшла до влади під гаслом змін, – не виняток. Цю відповідальну роботу доручено Арні Данкану – міністру освіти, довіреному раднику Обами та його партнеру з ігор у баскетбол.
Чартерні школи та вчительські зарплати
Загалом у плані стимулювання американської економіки, який розробила адміністрація Обами, передбачені 100-мільярдні витрати на потреби освіти. Ключова ініціатива в частині, що стосується саме шкіл, – «Гонка за першість» (Race to the Top). «Гонкою» вона названа тому, що штатам і шкільним округам у боротьбі за бюджет програми – понад 4 мільярди доларів – доведеться позмагатися: хто краще розвиває шкільну систему, впроваджує цінні нововведення, покращує показники, той і отримує гроші. На шляху до успіху Данкан, головний організатор гонки, встановив кілька віх.
По-перше, від штатів очікують розвитку «чартерних шкіл». Це особливі заклади середньої освіти, що з'явилися в США в 1990-х, вони отримують державне фінансування, але розвиваються самостійно. При цьому отримання бюджетних грошей зазвичай передбачає накладення на розвиток школи значних обмежень. Однак кілька штатів, включившись у федеральне змагання, ці обмеження вже зняли, у тому числі Іллінойс, де починалася політична кар'єра Обами і де Данкан керував найбільшим шкільним округом – чиказьким.
По-друге, для отримання фондів штатам доведеться пов'язати зарплату вчителів з успіхами учнів. Крім того, Данкан – ідеолог розробки єдиних стандартів освіти, яка ведеться 47 штатами (дисиденти – Південна Кароліна, Аляска та Техас) і округом Колумбія. Міністр нарікає, що зараз у деяких штатах чинні стандарти настільки низькі, що «дитина, яка їх виконала, тим не менше, ледве може закінчити школу і зовсім не готова до вступу в коледж».
Думка професіоналів
Задуми Обами та Данкана викликають далеко не однозначні відгуки. Так, учительські профспілки – а це традиційні прихильники демократів – «Гонку за першість» активно критикують. «Роблячи це адміністративним, а не законодавчим шляхом, Арні, боюся, отримає короткострокові результати, але довгострокової освітньої реформи не вийде», – поскаржилася Ренді Вайнгартен, голова Американської федерації вчителів, яка об'єднує педагогів міських шкіл.
Невдоволені й у Національній асоціації працівників освіти (NEA) – найбільшій учительській профспілці країни. «Нас турбує принцип роботи «зверху вниз», – йдеться в заяві організації. – Ми вже це проходили, коли реалізовувалася програма «Жодна дитина не залишиться осторонь», яка закінчилася провалами». «Жодна дитина не залишиться осторонь» (No Child Left Behind) – це шкільна ініціатива Джорджа Буша, головним компонентом якої була щорічна перевірка шкіл на відповідність стандартам. На думку критиків, ініціатива реалізовувалася федеральною владою занадто «деспотично», і адміністрація Обами обіцяла бути більш гнучкою та давати штатам більшу самостійність.
Невдоволення викликає не тільки механізм реалізації реформи, але й її ключові принципи. Наприклад, прив'язка зарплат до результатів тестів. Педагоги впевнені, що через це їм доведеться фактично займатися не освітою учнів, а їхнім цілеспрямованим «натаскуванням» для атестації: і так є думка, що американські шкільні тести по суті перевіряють саме вміння до них готуватися, а не рівень знань. Виправданість надій, які Данкан покладає на чартерні школи, теж під сумнівом. «Хоча з'являються все нові підтвердження зворотного, адміністрація, схоже, обрала чартерні школи як панацею для всіх недугів державних шкіл Америки – міських, приміських, селищних чи сільських, – вважають у NEA, – і всім доведеться цьому універсальному рішенню слідувати».
Обама-ефект
Чартерних шкіл на сьогодні в США близько 4,6 тис., і їхні успіхи сильно різняться. Як було встановлено дослідниками зі Стенфорда, у 17% випадків, особливо якщо йдеться про малозабезпечені райони, якість освіти у «чартерів» помітно вища, ніж у звичайних школах. Разом з тим, третина чартерних шкіл поступаються державним. Відповідаючи критикам, Данкан обіцяє втілювати шкільні плани з розумом: невдалі чартерні школи закриють, а досвід успішних, навпаки, пустять на потік. Також міністр просить не боятися «відрядної» оплати педагогічної праці: за його словами, механізм залежності зарплат від оцінок буде розроблено «разом з учителями, а не для вчителів».
Широкі маси ставляться до чартерних шкіл без особливого ентузіазму, але й обурюються не надто сильно. Як показало опитування, проведене фахівцями з Гарварду, на користь «чартерів» налаштовані 17% американців, проти виступають 39%, решта 44% з точкою зору не визначилися. Коли ж респондентам повідомляли, що Обама – за чартерні школи, картина помітно змінювалася: частка прихильників цих спірних установ збільшувалася до 28%. Аналогічний «Обама-ефект», що зачіпає людей різних рас, професій і партій, спостерігався при обговоренні інших питань освітньої реформи.
Очевидно, Америка значною мірою зберігає ентузіазм, викликаний зміною господаря Білого дому, і задумана урядом «гонка шкіл» має серйозний кредит довіри.
Василий ЧЕПЕЛЕВСКИЙ.
Lenta.ru